1 січня Франція розпочала головування у Раді ЄС, яке триватиме наступні шість місяців. На честь цього новорічної ночі Єлисейський палац, Ейфелеву вежу та урядові будівлі у всій країні підсвітили синіми вогнями — у тон офіційного кольору ЄС.

На Тріумфальній арці замість французького прапора вивісили велетенський прапор Євросоюзу. Проте такий вияв європатріотизму не стерпіли праві супротивники французького президента Еммануеля Макрона. Вони звинуватили його в тому, що він намагається стерти французьку ідентичність на догоду європейській. Прапор з арки зняли, а лідерка ультраправих одіозна Марін Ле Пен назвала це «великою патріотичною перемогою». Однак в адміністрації президента Франції заявили, що прапор мав висіти на Тріумфальній арці лише два дні і його зняли відповідно до запланованого графіка.

Цей спалах внутрішньополітичної боротьби на тлі головування у Європейській раді великою мірою зумовлено наближенням президентських виборів у Франції. Як очікується, найближчим часом Еммануель Макрон оголосить про свій намір балотуватися на другий термін. І політичні опоненти чинного президента звинувачують його в тому, що він хоче використати головування в ЄС для підвищення власного рейтингу.

Цілі та виклики

Програму шестимісячного головування Франції, яку оприлюднив Еммануель Макрон, у Брюсселі вважають надзвичайно амбітною, оскільки вона охоплює широке коло питань: цифровізацію, зміни клімату, оподаткування, промислову політику, оборонні питання, а також посилення ролі ЄС на світовій арені. Напередодні головування Еммануель Макрон заявив, що Франція готувалася до цього президентства з 2017 року. «Європейці вже не скаржаться, що Європа бере на себе занадто багато, а навпаки, говорять, що вона робить занадто мало, — наголосив він. Макрон переконаний, що сьогодні настав час Європи: — На загрозу пандемії, економічні виклики, загострення агресії та зміну клімату найкращою може бути лише європейська відповідь».

Після Франції в ЄС головуватимуть Чехія та Швеція. Тріо країн — Франція, Чехія та Швеція — розробили 18-місячну програму, спрямовану на забезпечення плавного переходу від одного головування до іншого, але кожна країна визначила й питання, які вона зобов’язалася вирішити під час своєї каденції в ранзі голови Європейської ради. Хоч програму тріо структуровано навколо чотирьох тематичних пріоритетів, Франція вирішила представити свою концепцію під трьома ключовими гаслами: відновлення, влада і належність.

Відновлення пов’язане з відродженням економіки після кризи, спричиненої пандемією коронавірусу. Влада — із зовнішньою політикою ЄС та його глобальною роллю у світі. Належність — з утвердженням європейської ідентичності й поширенням цінностей ЄС. Саме цей напрям Парижу може бути особливо складно втілювати в життя з огляду на поширення євроскептицизму в деяких країнах-членах ЄС, зокрема Польщі й Угорщині.

Франція не є палкою прихильницею політики розширення ЄС. Але Париж пообіцяв, що під час свого головування забезпечить продовження переговорів із країнами-кандидатами на вступ до ЄС, серед яких Албанія, Північна Македонія, Сербія та Боснія і Герцеговина. Як передбачають експерти, головною проблемою, з якою доведеться мати справу французькому головуванню, стане п’ята хвиля COVID-19, яка накрила вже всі країни-члени ЄС. Новий штам коронавірусу «Омікрон» досі недостатньо вивчений, і національні уряди вживають різних заходів, щоб стримувати його поширення. Тому Франції доведеться докласти зусиль, щоб координувати об’єднану політику щодо пандемії та подальшої вакцинації.

У програмі французького президентства міститься і зобов’язання пропагувати багатомовність і в роботі Європейської ради, і під час зустрічей, організованих у межах головування Франції. До слова, цей 75-сторінковий документ, у якому описано роль Франції в реалізації політичного порядку денного ЄС на наступні пів року, було опубліковано лише французькою мовою.

Наш інтерес

Офіційний Київ розраховує, що під час французького головування в ЄС наші європейські прагнення буде підтримано, а безпекову співпрацю поглиблено.

«Бажаю успіхів у просуванні амбітного порядку денного ЄС і подоланні викликів. Розраховуємо на підтримку європейських прагнень і подальше поглиблення співпраці зокрема в галузі безпеки», — написав із цього приводу в своєму твіттері Президент Володимир Зеленський.

Франція як одна із найвпливовіших країн ЄС доволі стримано реагує на заяви Києва стати повноправним членом Євросоюзу. Одна із причин такої політики Парижа — його небажання провокувати Росію, з якою Франція пов’язана міцними історичними та економічними зв’язками. Проте, як передбачають експерти, першим великим випробуванням для головування Франції в ЄС може стати військова агресія Росії проти України, адже ескалація біля українських кордонів не послаблюється. Тому для Києва надзвичайно важливо, щоб під час французького головування Євросоюз продовжував послідовно дотримуватися політики санкційного тиску на Кремль.

Окрім того, у Франції на посаді голови ЄС з’являться додаткові інструменти для реанімації нормандського формату. Цілком імовірно, що Париж як одна з чотирьох сторін цього переговірного майданчика спробує переконати Москву провести нову зустріч щодо мирного врегулювання на Донбасі.