Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

З першого липня обов’язки голови Європейської Ради на себе перебрав Берлін. Згідно з процедурою ЄС, кожна країна-член ЄС керує Європейською Радою пів року. Упродовж цього періоду вона головує на засіданнях Ради на всіх рівнях.

Німеччина очолюватиме керівний орган ЄС у непрості часи виходу Європейського Союзу з однієї з найсерйозніших криз сучасності, спричиненої пандемією коронавірусу. «Жодна країна не може подолати кризу самостійно, ізольовано від інших, — заявляла раніше канцлер ФРН Ангела Меркель у Бундестазі. — Європа потрібна нам так само, як і ми їй». Вона переконана, що Європа — це не лише історична спадщина, а й «проєкт, який приведе нас у майбутнє».

Під час онлайн-спілкування з журналістам у Брюссельському пресклубі один із німецьких високопосадовців ЄС заявив, що головування його країни в умовах кризи через коронавірус не є тим, чого очікувала і до чого готувалася Німеччина. «У брюссельських коридорах наше головування вже отримало прізвисько «головування корони», — пожартував він.

Серйозні виклики на тлі пандемії

Справді, Німеччині доведеться мати справу з важливими й складними викликами. Їх досі вирішувала Хорватія, яка обіймала посаду голови з січня по червень 2020 року. Хоча на початку головування Хорватії коронавірусу у ЄС ще не було, проте Загребу також довелося нелегко, бо у ЄС тривало формування нової Єврокомісії та післявиборче переформатування сил у Європарламенті, не кажучи вже про епопею з Brexit. Німеччині ж доведеться тримати рівновагу в часи, коли країни-члени ЄС прагнуть скасування карантинних обмежень, звикають жити в умовах «нового нормального» та готуються до другої хвилі пандемії.

Німеччина також буде змушена зосередиться на погодженні проєкту бюджету ЄС на 2021—2027 роки, який необхідно ухвалити до кінця року. «Без цього документа Євросоюз не зможе увійти в новий 2021 рік», — розповів у коментарі «УК» старший аналітик Української ради з міжнародних відносин Володимир Денисюк. Поки що жодної згоди щодо довгострокового бюджету ЄС досягти не вдалося. Окрім цього, зараз на порядку денному переговори про приєднання до ЄС Албанії та Північної Македонії. Головного болю Брюсселю додають проблеми з верховенством права в Угорщині та Польщі. Треба враховувати, що ці виклики Берліну доведеться вирішувати в умовах соціального дистанціювання, обмеження на проведення фізичних зустрічей та переговорів у режимі відеоконференції. А як не раз визнавали європейські чиновники, віртуальні зустрічі не можуть повною мірою замінити переговори віч-на-віч чи фізичні саміти, під час яких велику роль відіграє кулуарне спілкування. Очікується, що першою фізичною зустріччю стане саміт Європейської Ради, запланований на 17—18 липня. Інше завдання в переліку обов’язкових справ Німеччини — переговори з Великою Британією щодо уникнення жорсткого Brexit, домовленості з міграційної політики та розроблення так званої зеленої угоди — законодавства, спрямованого на те, щоб до 2050 року перетворити Європу на кліматично нейтральний континент.

Бюджет, Brexit, мігранти

Головування ФРН буде розділено на три етапи. Метою першого слугує досягнення одностайної згоди всіх країн-членів щодо бюджету ЄС. За словами чиновника ЄС із ФРН, який зустрівся з журналістами, акредитованими в Брюсселі, Німеччина як один із найбільших контрибуторів у бюджет ЄС зробить усе можливе, щоб сприяти досягненню домовленостей щодо бюджету і зберегти єдність ЄС з цього приводу. Під час другого етапу, який триватиме протягом вересня — жовтня, Берліну доведеться пришвидшити переговори щодо Brexit, аби досягти домовленості про ратифікацію угоди про вихід Великої Британії з ЄС всіма парламентами країн-членів ЄС. Щодо третього етапу, протягом якого має бути узгоджено міграційний пакет, то це рішення відкладено до завершення переговорів про бюджет ЄС. Тут прогнози менш оптимістичні, і можна припустити, що домовленості стосовно міграційної політики не будуть легкими.

Щодо інтересів України, то, за словами Володимира Денисюка, питання війни на Донбасі не буде пріоритетом для німців. «Однак я не виключаю, що все-таки мінський процес займатиме належну частину порядку денного головування, хоча очікування наразі доволі низькі», — визнав експерт. Він пригадав, що подібне трапилося й під час головування Німеччини в ОБСЄ у 2016 році, на яке Україна покладала великі надії, але «результати виявилися, м’яко кажучи, не надто значними». «Перехідний період зміни влади в Німеччині також робить досягнення проривів у мінському процесі доволі примарними», — констатував старший аналітик.