Ситуація у вугільних об’єднаннях (після початку воєнного конфлікту їх залишилося два на Луганську область) тривожна. Обидва підприємства — «Лисичанськвугілля» та «Первомайськвугілля» — можуть припинити роботу через брак коштів для фінансування поставок електроенергії. Таке звернення керівництва підприємства надійшло до Луганської ОДА. Вуглевидобувні підприємства планово збиткові, коштів від реалізації вугільної продукції та державної підтримки на покриття витрат із собівартості вугільної продукції не вистачає навіть на виплату заробітної плати. Щомісяця ДП «Первомайськвугілля» споживає електричної енергії на 30 мільйонів гривень, а ПАТ «Лисичанськвугілля» — на 20 мільйонів. Припинення енергопостачання вугледобувних підприємств загрожує не тільки зупинкою виробничої діяльності, а й техногенною катастрофою: затопленням гірничих виробок, прилеглих територій і населених пунктів, заповненням гірничих виробок метаном, виходом шахтного газу на поверхню, виникненням займань газу, що може супроводжуватися пожежами й вибухами. На жаль, такі загрози цілком реальні, адже виробниче об’єднання «Первомайськ­вугілля» вже бореться із підтопленням шахтними водами цілого регіону.

Чи не єдиний аргумент підтримки збиткових підприємств нині — соціальні наслідки їхнього закриття: масове безробіття і зростання напруженості. Фото надав автор

Досвід «Золотої»

Здавалося б, минулими роками у вугільній галузі області намітився позитив: було передбачено кошти з резервного фонду державного бюджету обсягом 131 мільйон гривень на реалізацію проекту із запобігання підтопленню шахти «Золота» державного об’єднання «Первомайськвугілля». Підтоплення шахти, розташованої на підконтрольній території, сталося через те, що на тимчасово окупованій території зупинили роботу водовідливних комплексів тамтешніх вугільних підприємств.

«Ці кошти фактично в повному обсязі надійшли на рахунки «Первомайськвугілля». На сьогодні з них освоєно близько 90 мільйонів гривень. Але, на жаль, 2018-го (як і в попередні роки) тут була нестабільна ситуація з керівництвом», — розповідає заступник директора обласного департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енерго­збереження Марина Хозіна.

Зміни в керівництві впливають на перебіг робіт, бо в кожного керівника, особливо якщо це виробничник, — власне бачення, як такі роботи вести. Тож проект уже не раз корегували, переглядали технічні підходи. Нині роботи з ліквідації підтоплення тривають.

«Але оцінити обсяг проведених робіт важко. З технічної точки зору, фахівці, які мають туди доступ (працівники Держпраці та рятувальної служби), можуть просто подивитися, що там і як. Але у них немає змоги порівняти, наскільки проведені роботи відповідають проекту», — підкреслює представник профільного департаменту.

«Первомайськвугілля» призначено головним розпорядником коштів, і їхнє освоєння — відповідальність підприємства повною мірою. Але на адресу Луганської ОДА вже надійшло звернення одного з підрядників (Курахівський електромеханічний завод), що «Первомайськвугілля» не виконує зобов’язань перед ним.

Підприємство державне, вищий орган його управління — профільне міністерство. Але це підприємство розташоване на території області, й наслідки його діяльності можуть бути такими, які потім доведеться долати всім разом.

Саме тому з питань підтоплення території на Луганщині наприкінці грудня провели  розширену нараду Міністерства у справах тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Були запрошені представники керівництва «Первомайськвугілля», аудиторська служба, а також СБУ. Заслухали питання освоєння передбачених державних коштів.

Без електрики  не вижити

На початку цього року на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Лисичанська в.о. генерального директора ПАТ «Лисичанськвугілля» Андрій Зімін заявив про загрозу техногенної катастрофи через припинення електропостачання шахт як наслідок чинності нового Закону України «Про ринок електричної енергії».

Андрій Зімін зазначив, що «Лисичанськвугілля» не має змоги внести передоплату за очікувану електроенергію в січні 2019 року через брак коштів.

«Ситуація ставить під загрозу можливість електропостачання шахт у січні 2019 року, що призведе до затоплення гірничих виробок через брак провітрювання, а в подальшому — до безповоротної втрати вугледобувних підприємств. Зупинка роботи шахт спричинить загрозу виникнення надзвичайної ситуації природного і техногенного характеру та можливого соціального вибуху», — підкреслив в.о. генерального директора.

Проблема в тому, як каже Марина Хозіна, що «шахти (і «Первомайськвугілля», і «Лисичанськвугілля») споживають дуже багато електроенергії. Але на сьогодні їхні розрахунки з РЕМом становлять 2%. Тож піти до них у постачальники електроенергії охочих немає».

Питання загрози знеструмлення вуглевидобувних підприємств було винесено на засідання профільної комісії обласного рівня.

З’ясувалося, що до 1 січня енергопостачання на луганські вугільні підприємства здійснювала Луганська філія ДП «Регіональні електричні мережі», сума заборгованості перед яким становить понад 1,5 мільярда гривень. А вже з 1 січня відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії на вугледобувні підприємства здійснює постачальник останньої надії ДП ЗЕД «Укрінтеренерго», яке, згідно з правилами роздрібного ринку електричної енергії, отримує від споживачів оплату за розподіл та постачання. Крім того, енергопостачальник самостійно оплачує послуги розподільчій компанії (РЕМ).

Станом на 14 січня вуглевидобувні підприємства отримали рахунки на оплату послуг з розподілу електричної енергії, які необхідно оплатити протягом п’яти банківських днів з моменту отримання. Інакше постачальник подає заявку компанії, яка здійснює розподіл, на припинення електропостачання. Вугільним підприємствам надійшли претензійні звернення про відключення від енергопостачання 30 січня.

Обласна влада вирішила звернутися до уряду для розв’язання проблеми енергозабезпечення шахт.

«Ми ухвалили рішення поінформувати Прем’єр-міністра та Раду національної безпеки і оборони України, щоб скликати нараду і запросити всіх відповідальних, тому що ця проблематика стосується не тільки Луганської області. Проблеми є й у Донецькій, Львівській та Волинській областях — тобто там, де функціонують вугільні копальні», — підкреслив заступник голови Луганської ОДА Юрій Клименко, коментуючи це рішення.

Та  чи варті вугільні підприємства таких зусиль для їх збереження, якщо не розглядати соціальні наслідки їхнього закриття? Адже фахівці стверджують, що з 33 шахт Донбасу, які залишилися на підконтрольній території, тільки чотири рентабельні.

«Серед рентабельних шах­та «Горська», і в дворічній перспективі можуть бути «Карбоніт» і «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля». Але за умови успішного інвестування», — каже представник департаменту.

Виробниче об’єднання «Лисичанськвугілля» навіть не увійшло до проекту створення Національної вугільної компанії України тому, що тут відновлено активну роботу з приватизації. Чекають приходу інвестора найближчим часом.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»