26-та річниця Незалежності України, 25-та — встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР, 100-річчя від дня створення  Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури освятилися пророчим словом Кобзаря та унікальними творами вірного сина українського народу, лауреата  Шевченківської премії, академіка Миколи Стороженка з альбому «Мій Шевченко».

Організаторами  заходу стали міністерства закордонних справ та культури України, Музей Тараса Шевченка у Пекіні, Академія каліграфії та живопису КНР.

Стороженківські «Гайдамаки» мають непереможний дух волі. Фото Сергія КОМІСАРОВА

Кожен, глибоко обізнаний із творчим спадком Кобзаря, розуміє, що він має світовий рівень. Відомо, що  генію українського народу  встановлено пам’ятники по всій землі. Мимоволі замислюєшся: чому з криниці Кобзаря живиться не одне покоління творчих людей? Чому його полум’яне слово зачіпає найсокровенніші почуття, карбує національну свідомість, пробуджує почуття гідності?

Роботи, представлені на виставці, Стороженко створював понад 40 років,  переосмислюючи значення для людства Шевченкіани. Наслідком стали 42 історичних фоліанти,  через художні образи яких промовляє до нас драматична доля українського народу. Текстові коментарі автора відтворюють світобачення національно відповідального митця. Душа художника рвалася з попелища і висвітлювала знакові сторінки на шляху виборювання українським народом своєї світлої мрії — Незалежності. Через віднайдені образи Стороженко показує, як «на своїй, Богом даній землі» чередою проходять драматичні події,  в яких карбується волелюбний дух української нації.

Вдова художника Раїса згадує, як він втілював на полотнах шевченківські образи. Фото Сергія КОМІСАРОВА

Як згадувала на відкритті виставки вдова Стороженка — Раїса Олександрівна, Микола Андрійович жив і творив страждаючи, бо внутрішньо переживав кожну знакову подію, закарбовану Кобзарем у полум’яних віршах. Так виникла епічна живописна балада космічного виміру, яка єднає нащадків для боротьби за свою гідність і незалежну долю рідної України.

Сила слова Шевченка глибоко запала в душу  китайському народу, що відгукнулось перекладом Кобзаря китайською мовою, відкриттям у Пекіні Музею Тараса Шевченка. Тому ініціатива куратора цього проекту Алана Юйя не випадкова, зазначив директор Центру розвитку культурних відносин Україна—Китай «Шовковий шлях України» Володимир Волков. Побудовано унікальний міст єдності між двома народами, Чумацький та Шовковий  шляхи зійшлися в Києві. Цей факт свідчить, що історичні зміни, які відбуваються  в Україні, мають світове значення.

Нині ми причащаємося від Шевченка,  заповітна мрія якого збулася — Україна встала з колін.  Ми причащаємося від Миколи Стороженка, який пробуджує  нашу національну свідомість та зміцнює духовний міст між «мертвими, живими і ненародженими»,  долає кордони між народами Землі.

Між люди пішли і слова великих китайських поетів Таньської династії, які створили підґрунтя для формування гуманізму в китайському суспільстві: Ли Бо, Ван Вей, Ду Фо. Вони сповідували потужні істини — силу небес, силу землі й силу людини, які мають особливе значення для народження художніх образів у музиці, поезії, образотворчому мистецтві Китаю.

До Дня Незалежності України відбулася значна подія. Чумацький і Шовковий шляхи поєднали духовно силою мистецтва наші народи. Мистецький захід спонукає замислитися: «А що я зробив для втілення в життя «Заповіту» Кобзаря та «Храму любові», який так палко будував Микола Стороженко?»

Дамо відповідь із Шевченкової криниці: «..і на оновленій землі врага не буде супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі».

Валентина ЄФРЕМОВА,мистецтвознавець,
д
ля «Урядового кур’єра»