Рівненщина стала першою областю, що приєдналася до онлайн-сервісу моніторингу якості надання адміністративних послуг, отримавши за це відзнаку Міністерства цифрової трансформації. Тобто добровільно погодилася на прозорий публічний моніторинг електронних інформаційних ресурсів: скільки і які саме адмінпослуги надають у ЦНАПах, котрі з них більш, а котрі менш популярні. І головне, наскільки задоволені їхнім рівнем жителі кожної громади.

«Ми цілком відкриті й для моніторингу нашої роботи, і для співпраці з усіма громадами. До речі, торік на розвиток мережі ЦНАПів лише для Рівненщини держава передбачила 14 мільйонів. Ці кошти розподілили між вісьмома громадами на модернізацію обладнання. А ось у Бокіймівській територіальній громаді такий центр звели з нуля», — каже заступник голови Рівненської ОДА з питань цифровізації Іванна Смачило.

ЦНАП у Бокіймі надає 184 послуги

Ця громада утворилася на добровільному етапі децентралізації 2017 року. Приміщення, яке можна було б пристосувати під центр надання адміністративних послуг, тут не було, тож люди отримували послуги у дуже тісних кабінетах сільської ради. Тепер поряд із нею в самісінькому центрі села вас зустрічає сучасна стильна будівля.

«Наша громада об’єднує 14 сіл та п’ять із половиною тисяч жителів, — розповідає її голова Сергій Павлюк. — Тож рік тому ми власним коштом виготовили проєктно-кошторисну документацію й подали до Мінцифри заявку на спорудження майбутнього ЦНАПу, засвідчивши ще й готовність 20-відсоткового співфінансування. На сайті відомства відстежували, як відбувається процес, адже він був прозорим. Коли дізналися, що перемогли, зрозуміли: будемо першою громадою на Рівненщині, де центр надання адміністративних послуг виросте з нуля. Після необхідних тендерних процедур звели цю стильну будівлю за три місяці. І підрядник, і працівники були місцеві, тож податки надійшли зокрема й до бюджету громади».

За 5 мільйонів (мільйон — співфінансування громади, решта — кошти держбюджету) тепер мають приміщення площею 110 квадратних метрів на електроопаленні. Тут комфортно й просто-таки святково. Розпочинали з кількох десятків послуг, але надаватимуть усі 184, що передбачені постановою уряду. У системній роботі області з цифровізації питання стоїть так: рівний доступ до якісних послуг і в містах, і в найвіддаленішій глибинці.

До слова, і цей, й усі інші модернізовані ЦНАПи пристосовано для потреб усіх категорій відвідувачів. Тут є пандуси, підйомники, поручні — все, що потрібно для маломобільних земляків. Усі офіси мають статус «Дія.Центрів», це своєрідний цифровий знак якості. Він означає, що тут комплексна локація, де за один візит можна отримати максимум послуг, витративши на це мінімум дорогоцінного часу.

Інтернет-субвенція змінює глибинку

Торік така з’явилася вперше і без перебільшення стала просто-таки чарівною паличкою для глибинки. Надто там, де доступу до інтернету досі не  було зовсім. Село Пустомити в Гощанській територіальній громаді — одне з таких. Поряд ліс, жителів небагато. Який провайдер сюди поспішатиме? Тож на допомогу прийшла держава, спрямувавши для необхідної справи інвестиції. Особливість надання цієї субвенції була така: точку доступу до інтернету встановлюють у закладі соціальної сфери (школа, ФАП, бібліотека чи будинок культури).

Після прозорих тендерів їхнім переможцем став підрядник «Юнікаст» із Березного. Він у стислі терміни проклав швидкісний оптоволоконний інтернет до загальноосвітньої школи в Пустомитах, де 100 учнів із п’яти невеликих сіл громади.

«Тож тепер зі шкільним дистанційним навчанням нема жодних проблем, — запевняє староста Світлана Герасимчук. — Радіють не лише діти, а й батьки. А ще люди поспішають підвести всесвітню мережу до своїх будинків — така нагода теж є». 

Натомість і школа в Пустомитах, і ще майже дві сотні соціальних об’єктів у 85 віддалених селах 32 громад Рівненщини (усі цифровізовані через цю субвенцію) мають змогу безплатно користуватися інтернетом  до кінця 2022 року. Це зокрема 40 шкіл, 56 будинків культури, 68 ФАПів, 18 бібліотек, чотири ЦНАПи, п’ять дитсадків. Чи не найбільше  — у найвіддаленішій в області Зарічненській територіальній громаді. Тут стався цифровий прорив.

А для тих, хто не встиг скористатися новою субвенцією торік, є шанс зробити це нині: в обласній державній адміністрації вже формують пакет заявок. А в уряді пообіцяли, що субвенція для глибинки працюватиме й цьогоріч. Тобто ще вчора забутий Богом та людьми край (саме так називали Рівненське Полісся) тепер принаймні в доступі до глобальної мережі точно не поступатиметься столиці.             

Пенсіонери стають блогерами

Пілотний регіональний проєкт «Цифра в кишені» — спільна ініціатива облдерж­адміністрації та мережі бібліотек Рівненщини. Він про те, як навчити людей у 50+, 60+, 70+ (і більше) користуватися найпопулярнішими онлайн-сервісами. Тепер володіння комп’ютером — не  захмарна мрія, це легко, просто і справді поліпшує життя. «Цифра в кишені» передбачає серії безплатних воркшопів від онлайн-оплати комунальних послуг, запису до лікаря, інтернет-банкінгу до державних послуг на порталі «Дія».

Саме на цих послугах сконцентрувалися перші відвідувачі воркшопу в Малинській територіальній громаді, яка приєдналася до проєкту. Навчання у групах проходить здебільшого в бібліотеках, а цифрові тренери — працівники книгозбірень, які пройшли спеціальну підготовку.

«Торік восени ми розпочали у п’яти громадах, тепер приєднуються ще десять. Щоб повчитися цифрової грамотності, люди стають у черги, а тренери підхоплюють топтеми і вже консультують щодо генерації COVID-сертифікатів і тисячі за вакцинацію. А найголовніше — тут багато задоволених. Це і молоді мами, й люди елегантного віку, які поступово перетворюються на блогерів. Загалом  випускників «Цифри в кишені» на початок року було пів тисячі. Та оскільки географія проєкту розширюється, вочевидь, матимемо приріст випускників у геометричній прогресії», — підбиває перші підсумки директор департаменту цифрової трансформації та суспільних комунікацій облдерж­адміністрації Олександр Поліщук.

Шеринг уже діє

На Рівненщині, яка чутлива до змін на краще, вже впровадили й чимало інших цифрових проєктів. Зокрема в медицині — е-лікарняні, е-рецепти і послугу «еМалятко», доступну в пологових будинках, телемедицину у первинній ланці.

2544 ноутбуки, які торік закупили для Рівненщини в межах спільного проєкту Мінцифри та МОН «Ноутбук кожному вчителю», — їхні надійні помічники. А надто нині, коли область перебуває в «червоній» карантинній зоні.

А ще у ЦНАПах області та в кількох вишах працює шеринг — новітній спосіб поділитися цифровою копією електронних документів з допомогою застосунка «Дія». Це зручно, швидко та ефективно. Цифра вже оселилася в наших кишенях.

ПРЯМА МОВА

Віталій КОВАЛЬ, 
голова Рівненської ОДА:

— 14 мільйонів користувачів, понад 70 публічних послуг на порталі та 15 у застосунку, 13 цифрових документів — такий вигляд «Дії» в цифрах. Команда Мінцифри вже два роки робить державу зручним сервісом для кожного.

На четвертому Diia Summit, у роботі якого взяв участь 8 лютого, презентували нові послуги для українців: зміна місця реєстрації, шеринг техпаспорта, автоматична реєстрація будівництва, довідка про несудимість. Крім того, Президент заявив, що вакциновані громадяни України, старші за 60 років, отримають від держави безкоштовні сучасні смартфони на пільгових тарифах. Він анонсував опитування, яке допоможе українцям спілкуватися з державою та впливати на рішення уряду.

Завдяки цифровим послугам життя стає комфортнішим, безпечнішим та справедливішим. Мінцифри знищує бюрократичні процедури та корупційні схеми, переводячи всі процеси в онлайн.