Ті, кому недавно довелося проїжджати автотрасою Суми — Ромни — Київ, на 7-му кілометрі не могли не помітити представницького зібрання, доповненого зразками сучасної жнивної техніки і насамперед збиральними комбайнами. Саме ця місцина на території Сумського району неподалік обласного центру стала традиційною для проведення Дня поля, який на Сумщині справедливо вважають своєрідним компасом для хліборобів.

Адже, як наголошує керівник апарату Сумської ОДА Дмитро Живицький, область здавна вважається аграрною і для неї вирощування зернових, технічних та інших культур — альфа й омега щоденної економічної діяльності.

У Дні поля взяли участь не лише аграрії — практики з різних районів краю, а й науковці інституту, які щороку в липні організовують захід, численні партнери хліборобів — виробники і постачальники насіння, техніки, добрив, пестицидів тощо.

За словами директора інституту Віктора Кабанця, жнивний годинник звіряють усі причетні до хліборобської справи. І не лише звіряють, а й вносять необхідні корективи й уточнення, щоб жодні обставини і насамперед погодні умови не могли негативно вплинути на кінцевий результат.

Справа наліво — директор інституту Віктор Кабанець, перший віцепрезидент НААН Михайло Гладій, керівник апарату Сумської ОДА Дмитро Живицький, директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак. Фото надав Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН

Наука практики основа

Перший віцепрезидент НААН академік Михайло Гладій не приховує професійного задоволення від побаченого і почутого на сумських дослідних ділянках. На його переконання, Інститут сільського господарства Північного Сходу впродовж багатьох років — не просто підмога хліборобам, а основа їхньої діяльності. Адже тут пропонують саме вітчизняні рецепти, які легко вписуються в місцеві кліматичні умови, що, на відміну від закордонних аналогів, значно вигідніше фінансово, організаційно й економічно.

Науковий заклад давно став невід’ємною складовою АПК Сумщини і прилеглих регіонів. Адже до села Сад Сумського району, де розташований інститут, по науку — у прямому значенні слова — приїжджають представники багатьох областей: Полтавської, Харківської, Чернігівської, Черкаської, Київської та інших. Адже тут є що запозичити і чого повчитися.

Чого тільки варті постійні 8—10 науково-технологічних полігонів, які щороку закладають у базових підрозділах крім Сумської області, на Харківщині, Полтавщині і Чернігівщині. На них випробовують 550—600 сортів і гібридів, а також інноваційні агротехнології.

У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, зареєстровано шість сортів гречки їстівної детермінантного та два звичайного морфотипів, два — кондитерського соняшнику, три — злакових кормових трав, а гречаним насінням селекції інституту засівають понад 40% посівних площ в Україні та більш як 70 — у Сумській області.

В інституті функціонують довгострокові польові досліди, де вивчають способи обробітку ґрунту в двох чотирипільних сівозмінах, розробляють методику максимального насичення сіво змін кукурудзою та соняшником.

Вагомі набутки мають науковці й у вирощуванні сої, картоплі, льону, вівса, гороху тощо.

У тому, що область упродовж останніх п’яти років виходить на валовий намолот зернових від 4 до 4,2 мільйона тонн, — незаперечна заслуга науковців.

Краще раз побачити  і запровадити  в себе

Спілкуючись з учасниками Дня поля, легко підвести їхні враження і думки під спільний умовний знаменник: побачене має насамперед практичну користь. Саме так вважає начальник відділу агропромислового розвитку Буринської РДА Ігор Мірошник. За його словами, в районі працюють 105 фермерських і 12 господарств інших форм власності, які обробляють понад 60 тисяч гектарів ріллі.

Ранні зернові культури, зокрема озима пшениця — головний хліб.

Фермери і керівники господарств запозичили багато практичного досвіду, ознайомившись із новітніми досягненнями та розробками науковців, які пропонують кваліфікований супровід, що гарантує майбутній успіх.

Важлива обставина. Сумщина має велику протяжність з півдня до півночі — майже 400 кілометрів, що зумовлює кліматичні особливості, отже й методику вирощування. І в цих ситуаціях є практичні рецепти, завдяки яким зернові та інші ризики зведено до мінімуму.

Того дня ми мали несподівану зустріч — у  Дні поля взяв участь співвласник компанії «Натур-світ» Рішал з Індії. За його словами, у селі Вільшана Недригайлівського району працює лінія з виробництва гірчиці та коріандру, в яку інвестувала одна з індійських компаній. Постійну роботу там мають майже 30 місцевих селян, а вироблені спеції експортують в Індію, деякі країни Європи і США.

Індійський підприємець зацікавився роботою інституту, сумських хліборобів, наголосивши, що він приємно вражений підсумками їхньої праці й цілком можливо, що компанія розгляне нові варіанти інвестицій в АПК Сумщини.

Як підсумовує Віктор Кабанець, усі учасники Дня поля одержали ґрунтовні консультації з широкого кола питань, що знадобляться вже найближчим часом, коли розпочнеться сівба озимини.

Так науковці інституту підтверджують практичний авторитет свого закладу, де разом із хліборобами працюють на кінцевий результат.

ПРЯМА МОВА

Олександр МАСЛАК,
директор департаменту
агропромислового розвитку
Сумської ОДА:

 — У тому, що однакових жнив не буває, впевнюємося цього літа, коли погодні умови не просто вносять корективи, а навіть почасти диктують перебіг обмолоту. Однак хлібороби за підтримки науковців інституту протиставляють негараздам практичні аргументи, завдяки чому область організовано і впевнено складає іспит.

Станом на середину третьої декади липня на круг виходить понад 45 центнерів збіжжя ранніх зернових культур, що на рівні минулого року. Кожен аграрій прагне мати максимальну віддачу кожної одиниці площі. Ось тут і стають у пригоді знання, які здобувають учасники Дня поля.

Переконаний, що саме тому наступний сільськогосподарський рік неодмінно стане керованим і значною мірою прогнозованим у вирощуванні й одержанні належного валового збору ранніх зернових та інших культур, високій врожайності в різних куточках області.