Регуляторні бар’єри — чи не найбільше зло для кожного підприємця. Україна від Радянського Союзу успадкувала повну зарегульованість усіх сфер життя. Раніше виробництво, промисловість та інші сфери регулювали різні інструкції, порядки, циркуляри, рекомендації. За 25 років незалежності цей «спадок» фактично перетворився на величезний блок корупційних маніпуляцій, які використовували державні службовці із власною метою.

Аудиту підлягають

Протягом останніх кількох років український уряд спільно з представниками громадянського суспільства та експертами проводить, скажемо так, чистку тих актів, що шкодять розвитку і нормальній роботі як малого та середнього, так і великого бізнесу. Нині процедура добору актів відбувається за критеріями,  визначеними фахівцями Мін’юсту разом з Державною регуляторною службою.

Скасуванню підлягають акти, що створюють регуляції, які не відповідають чинному закону. А також ті, які втратили актуальність і не мають  правових наслідків. І якщо цей акт — прихована інструкція для проведення перевірок. Нагадаємо, що все ще чинна заборона на перевірки бізнесу.

«Лише за минулий рік український уряд одним рішенням скасував понад 360 нормативних актів (різних інструкцій, регламентів тощо). Але ми на цьому не зупинилися, — каже міністр юстиції Павло Петренко. — Тоді було вирішено щомісяця проводити аналіз величезної кількості інструкцій та актів, які ми отримали у спадок від Радянського Союзу. Хочу анонсувати скасування найближчим часом понад 100 нормативних актів різних міністерств і відомств, які створюють бар’єри для представників українського бізнесу».

Ідеться про документи, які щоденно створювали проблеми українським підприємцям. Серед цих актів і наказ Міністерства аграрної політики від 2003 року «Про затвердження рекомендації щодо виробництва та реалізації молока від корів, які утримуються в господарствах населення» відповідно до ГОСТу. Щоправда, важко уявити селянина, який вирощуватиме корову, керуючись рекомендаціями цього документа. Проте якщо він не дотримуватиметься його вимог, то його за це можуть ще й оштрафувати.

Декомунізація у всьому

За словами співголови комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців Андрія Єрашова, штучні бар’єри стримують розвиток не лише бізнесу, а й країни загалом. «Жодна галузь не може швидко розвиватися, коли є бар’єри, оскільки це лише стримує розвиток, — зауважує експерт. — Справді, багато з документів, які буде скасовано, навіть не внесено в реєстр нормативно-правових актів. Приміром, під час розгляду справ у судах доводиться звертатися до архівів, щоб їх знайти. Адже саме на підставі цих нормативних актів обґрунтовують свою позицію наші контролюючі органи».

«Ми аналізуємо ще 400 відповідних інструкцій, регламентів і рекомендацій міністерств. До кінця березня у міністерств — розробників цих документів є змога надати обґрунтування, які із цих 400 актів ще актуальні, — додає очільник Мін’юсту. — Можу так само сказати, що ці обґрунтування оприлюднять. Адже якщо хтось із чиновників намагатиметься зберегти акт, який створює перепони для бізнесу, то про такі дії має дізнатися країна і суспільство. Наступний наш крок — системна щомісячна робота з проведення дерегуляційної гільйотини і скасування сотень актів, створених бюрократами протягом останніх 25 років».

Такі кроки уряду не всі сприймають позитивно. Спротив бюрократичного апарату шалений. І це виявляється у всьому, зокрема й у строках погодження. Адже за регламентом Кабінету Міністрів, для скасування того чи того акта потрібне погодження міністерства, яке його видало.

«Декомунізація має відбуватись у всьому. Йдеться не лише про зміну назв вулиць, ліквідацію пам’ятників тощо. Я звернувся до парламенту, щоб внести зміни до закону про декомунізацію і вказати, що всі акти, які ухвалювали на нормативній базі УРСР, припинили чинність, — розповідає Павло Петренко. — Це для того, щоб ми легше побороли бюрократію у всіх центральних органах виконавчої влади, щоб одним актом поставити крапку в цьому процесі. Радянська планова економіка, яка існувала в ті часи, і українська модель ведення бізнесу — антагоністи. Держава не може і  не повинна створювати перепони для приватного сектору».

Нині чинна норма, що в правовому полі застосовують нормативні акти, які ухвалювали до 1991 року і не суперечать законодавству. Але наші творчі талановиті бюрократи примудряються використовувати старі радянські акти.

Аналітик EasyBusiness Андрій Шпаков зазначив, що представників бізнес-середовища не може не радувати, що центральні органи влади орієнтовані на ліквідацію рудиментарних радянських норм, які заважають бізнесу і не актуальні. «Ми дуже раді такому продовженню хвилі дерегуляції», — зазначив він.

Від таких кроків представників уряду підприємці чекають спрощення умов роботи і покращення бізнес-клімату.