Комп’ютерні технології в Україні — один з найперспективніших і найвагоміших чинників розвитку економіки. Третє місце (попереду — металургія і агросектор) за внеском у ВВП країни — це серйозна заявка на те, щоб бути серед державних пріоритетів. Тож потрібен державницький підхід до цієї галузі, усіляка підтримка розробників, зокрема й моральна. Це дасть надію на збереження найкращих і найперспективніших фахівців. До речі, за деякими підрахунками, лише за роки незалежності з України виїхали десятки тисяч ІТ-спеціалістів (деякі соціологічні дослідження свідчать, що таких 50 тисяч). Ясна річ, це відбувається тому, що в Україні бракує гідної оплати праці IT-шників, належної уваги і фінансування розвитку цього важливого науково-технічного напряму. Тим часом науковий потенціал цієї галузі в Україні є одним з найпотужніших у світі.

Надзвичайно важливими є дослідження, спрямовані на розроблення математичних моделей, методів і високоінтелектуальних інформаційних технологій для аналізу і розв’язання задач, що описують складні процеси, які характеризуються невизначеністю, багатокритеріальністю, неповнотою інформації, можливими збуреннями й виникають у різних сферах людської діяльності. Такий аналіз дає змогу враховувати чинники нестабільності ситуацій, можливості ризиків шляхом встановлення меж надійності прийнятих рішень. Що більше ми знаємо про об’єкт дослідження та що кращу й точнішу його математичну модель можемо побудувати, то точніше зможемо спрогнозувати його поведінку й ефективніше ним керувати. Математичне моделювання поведінки процесів різного походження й оптимальне керування ними мають ключове значення для проведення системних досліджень у багатьох сферах діяльності.

Теоретичні дослідження лежать в основі сучасних комп’ютерних технологій і знайшли своє практичне застосування в галузі обслуговування споживачів, медичної діагностики, розпізнавання образів, екології, зокрема у проектуванні гідротехнічних споруд і визначенні запасів підземних вод, вирішенні задач, пов’язаних з оптимальним розміщенням джерел світла у виробничих приміщеннях, проектуванням і експлуатацією комунікаційних ліній тощо. Вони можуть бути корисними в металургії, біології, економіці, лісовому господарстві, картографії, геології, антропології та археології, статистиці та аналізі даних, фізиці, астрономії, хімії, мікробіології, комп’ютерній графіці, теорії інформації і кодуванні, у вирішенні задач штучного інтелекту.

Яскравий приклад проблем, у розв’язанні яких ключову роль відіграють комп’ютерні технології, — прогнозування запасів підземних вод (це важливо не тільки для нас, а й для світу загалом). Дослідження українських вчених підтвердили, що саме математичне моделювання дає можливість зрозуміти процеси руху підземних вод, а залучення надпотужних комп’ютерів — прогнозувати їхні запаси.

Не можна переоцінити й застосування математичного моделювання для створення методів середньострокового прогнозування динаміки показників реального, фінансового і соціального секторів регіональної економіки. Це дає змогу прогнозувати не лише показники зведеного бюджету регіону, а й розширені блоки показників реального, фінансового і соціального секторів економіки, які створюють масштабну картину динаміки розвитку цього регіону на середньострокову перспективу.

Сучасний розвиток обчислювальної техніки характеризується наявністю надпотужної елементної бази і надвеликих обсягів пам’яті, загальною доступністю безпровідних широкополосних мереж, використанням високороздільних екранів, розробкою нових людино-комп’ютерних інтерфейсів. Саме побудова нових засобів взаємодії користувача з комп’ютером у способах і формах, звичних для людини, є одним із ключових завдань, які стоять перед дослідниками.

Тож значний інтерес викликає науковий напрям, пов’язаний зі створенням методів передачі інформації за допомогою рухів людини. Його важлива складова — спілкування мовою жестів людей з вадами слуху. Розвиток сучасної науки створив достатні умови для розробки комп’ютерних технологій, які реалізують мову жестів на просторових моделях людини з можливостями точної передачі рухів людини — носія жестової мови. Це дало змогу подолати психологічний бар’єр сприйняття жестової інформації під час її вивчення та доволі легко й швидко розуміти і запам’ятовувати як сам жест, так і інформацію, яку ним передають. І залучення людей з вадами слуху у виробничі відносини матиме велике соціальне значення.

Ці наукові напрями розвиваються у всьому світі. В Україні їх підтримують у нашому інституті, а також в Інституті прикладного системного аналізу НТУУ «КПІ» та інших інститутах Кібцентру НАН України, Університеті імені Тараса Шевченка, Дніпропетровському нацуніверситеті імені Гончара. Одержані тут фундаментальні й практичні результати у галузі побудови сучасних високоефективних методів оптимізації і математичного моделювання не поступаються, а нерідко й перевершують результати досліджень у галузі моделювання складних процесів і систем, що здійснювались провідними міжнародними і вітчизняними інституціями та фахівцями.

І не випадково цикл робіт цього спрямування, виконаних співробітниками згаданих наукових центрів, висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2016 році. Важливим здобутком виконаної науковим колективом серії багаторічних досліджень є вихід на якісно новий рівень теоретичного об∂рунтування і практичної реалізації математичних моделей та оптимізаційних методів розв’язання актуальних наукових і практичних проблем сьогодення. 

Іван СЕРГІЄНКО,
академік НАН України, директор Інституту кібернетики
імені В.М. Глушкова НАН України, для «Урядового кур’єра»