Нещодавно в Рівному презентували проєкт «Розроблення та виробництво промислового NIR-сепаратора для розділення сумішей і полімерів». Науково-виробниче підприємство «Продекологія» реалізувало його завдяки Державній інноваційній фінансово-кредитній установі Мінекономрозвитку, яка відновила підтримку таких інтелектуальних проєктів.

Голова правління установи Володимир Ставнюк, який побував на презентації, переконаний: «Держава має підтримувати інноваційний бізнес. Часто чуємо протилежні точки зору, тож дискусії з цього приводу тривають доволі активно. Головне наше надбання — люди та їхній інтелект. І саме державні бюджети грантово фінансують такі проєкти у країнах, що входять у першу десятку світових економік. Ось і ми підтримуємо ті точки активності незалежно від форм власності, які, по-перше, створюють високотехнологічні робочі місця, а по-друге, дають імпульс для розвитку регіону й залишають в Україні додану вартість. Отже, працюють на зростання держави».

Одна з таких точок чи, якщо хочете, потужних інноваційних майданчиків, — рівненська «Продекологія», яка має історію успіху завдовжки 26 років. На зорі нашої незалежності, коли з різних причин було ліквідовано конструкторські бюро та машинобудівні підприємства, на щойно створеному приватному підприємстві зібрали інтелектуалів, які ще не встигли перекваліфікуватися на робітників у Польщі чи Чехії. Тож частина з них залишилася на малій батьківщині, щоб своїм розумом і сміливою інженерною думкою змінювати її. Згодом поруч із батьками з’являлися талановиті діти — вчорашні студенти технічних вишів.

— Різні країни по-різному виходили з економічних криз, — каже Рівненський міський голова Володимр Хомко. — Але незмінним помічником у цьому і творцем доданої вартості був людський інтелект. Ось дивіться: смартфон винайшли в Америці, а зібрали на Тайвані. При цьому тайванці отримують два відсотки прибутку, а 98 залишається у США. Яких ще аргументів треба, щоб держава зрозуміла: інтелектуалам під силу витягнути Україну з економічної кризи?! Пишаюся, що в Рівному, де працює потужний IT-кластер, є всі можливості стати центром інновацій.

До слова, «Продекологія» вже втілила сотні інноваційних проєктів самотужки: обладнання, створене й виготовлене тутешніми розумниками, працює в 44 країнах. Завдяки цьому продукція різних галузей стала конкурентоспроможною на світових ринках. До контрактів тут ідуть через виставки, активні відрядження в усі частини світу, інші маркетингові заходи. А розробки захищають патентами — нині їх уже 104.

105-м буде NIR-сепаратор, який дає змогу отримати концентрат високої якості для виробництва полімерних виробів. Саме цього потребують замовники. А ще це знахідка під час сортування й перероблення сміття (величезна українська проблема), скла і навіть зерна. Тому на першій виставці поляки хотіли придбати його експериментальний зразок. Наші розумники не піддалися: «Продекологія» вже починає його серійне виробництво, щоб залишити і людей, і додану вартість в Україні.

Ось він — NIR-сепаратор для розділення сумішей і полімерів — винахід рівнян, який підтримала держава. Фото з сайту 0362.ua

— Інновації на Рівненщині ми почали підтримувати з 1993 року зі створенням відділення Державного інноваційного фонду, яке нині трансформувалося в Західне регіональне представництво Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, — каже директор представництва Олександр Трофимчук. — На Рівненщині було профінансовано та впроваджено 49 інноваційних проєктів на суму, еквівалентну 50 мільйонам доларів США. Серед них організація вітчизняного виробництва сірників, сучасні технології на Рівненській фабриці нетканих матеріалів та ТОВ «Камазтранссервіс», що свого часу стали майданчиками інноваційного зростання. Проте через непросту економічну ситуацію останнє десятиріччя нові проєкти державним коштом не підтримували. Нинішньому голові правління установи Володимирові Ставнюку вдалося вирішити питання поповнення статутного фонду і спрямувати кошти на нові проєкти.

До речі, їхню інноваційність визначає Міністерство освіти і науки України, підтвердивши це свідоцтвом про державну реєстрацію відповідного зразка. Тоді проєкт може стати учасником конкурсу, який проводить Державна інноваційна фінансово-кредитна установа. Рівненська «Прод­екологія» цей шлях уже пройшла, здобувши перемогу в першому відкритому конкурсі та отримавши близько 2 мільйонів гривень безвідсот­кової позики на два роки. І як бачите, підтвердила їхнє цільове використання, успішно реалізувавши проєкт.

А незабаром уже третій цього року конкурс. Тобто попри скруту, держава відкриває інноваційні шлюзи для інтелектуалів, які хочуть створювати конкурентний продукт у рідній країні задля її розвитку. До речі, нове дихання отримав і Фонд підтримки винахідників при Мінекономрозвитку. Тож поспішайте скористатися можливостями.

ПРЯМА МОВА

Костянтин МОКЛЯК
директор департаменту економічного розвитку
і торгівлі Рівненської ОДА:

— Такі підходи чітко вписуються у стратегію розвитку Рівненщини до 2027 року, робота над якою на завершальному етапі. Її створюють підприємці, науковці, експерти, управлінці. Ставка на бізнес, що буде конкурентоспроможним на глобальному ринку.

Новинка стратегії — смарт-спеціалізація, тобто використання унікальних переваг регіону та інновацій. Такі проєкти працюють на капіталізацію території, тож саме тут сподіваємося на підтримку держави. Приміром, у Польщі на них спрямовують 10 відсотків з державного і 30 — із місцевих бюджетів: не на відкриття бізнесу, а на навчання фахівців, оплату супутніх наукових досліджень тощо. Тобто дають вудку, яка дасть змогу людям з інноваційним мисленням піймати золоту рибку.