…Зізнаюсь: мене дуже здивувала реакція — відсутність найменшого інтересу молодих китайців, котрі снідали за сусіднім столиком, до того, що показували й активно коментували в цей ранковий час на великому телеекрані  готельного ресторану. А транслювали сюжет із процесу судового засідання з обвинувачення якогось високопосадовця у зловживаннях, як пояснили нам згодом, службовим становищем, вимаганні хабарів, протекціонізмі у тендерних закупівлях. Режисер кілька секунд тримав картинку на  «корупціонерові» — чоловікові вже поважного віку, який стояв, низько схиливши голову перед  суддями та присутніми у залі, благаючи пробачення за скоєне.

А щодо цих молодих бізнесменів, захоплених діловою розмовою, які не звертали уваги на «ящик», що транслював гучний процес із можливим  максимально смертним вироком обвинуваченому: уже на четвертий чи п’ятий день перебування в Китаї я певною мірою зрозумів мотивацію їхньої поведінки. Це для нас, українських журналістів, той відкритий антикорупційний судовий процес, який ми побачили по ТБ першого дня приїзду до Пекіна, був надзвичайною новиною. У них же такі «судові» репортажі транслюють майже щоденно — з усіх провінцій  країни і на всіх телеканалах. Як підтверджують соціологічні опитування,  вони  добре виконують своє виховне і профілактичне завдання. 

«Бути ближче до народних мас»

Боротьба з розкішшю, моральним розкладанням і марнотратством у держапараті як одними з головних вад, що схиляють до корупції чиновників усіх рівнів, у Піднебесній триває з 1980-х років. За словами попереднього лідера країни Ху Цзіньтао, «життя і смерть партії та держави залежить від наявності сильної політичної волі для покарання і запобігання явищам корупції». З обранням же на XVIII з’їзді КПК у листопаді 2012 року і 14 березня 2013-го на пленарному засіданні першої сесії ВЗНП 12-го скликання «п’ятого покоління керівників держави» на чолі з 59-річним Сі Цзіньпіном — Генеральним секретарем ЦК КПК і Головою КНР — боротьба з корупцією в цій державі набирає ще більших обертів.

Новий лідер країни в одному з перших виступів заявив: «Всередині партії в значних масштабах є факти відриву від мас, що сконцентровано проявляється у формалізмі, бюрократизмі, гедонізмі, стремлінні до розкошів та марнотратстві». І вже через місяць після XVIII з’їзду Політбюро ЦК КПК ухвалило «Правила із восьми пунктів», що мають на меті підштовхнути офіційних осіб до поліпшення свого робочого стилю, до більш жорстокої боротьби з марнотратством і корупцією. «Бути ближчим до народних мас, відмовитися від розкішного життя, щоб завоювати довіру і підтримку населення». У країні розгорнулося «будівництво антикорупційного та непідкупного уряду», від керівного ядра і керівних кадрів вимагають дотримуватися принципу «хто головний — той і несе відповідальність».

Посилення антикорупційної боротьби за чистоту державних органів дає помітні результати. Лише торік до суворої відповідальності притягнуто 11 керівних осіб рівня міністра або заступника міністра. Згідно з Кримінальним кодексом КНР, якщо сума незаконних доходів чиновників перевищує 100 тисяч юанів (14,3 тисячі доларів), то за це передбачено термін ув’язнення на 10 і більше років — аж до довічного. Але якщо «обставини особливо серйозні», то виносять смертний вирок із конфіскацією всього майна. До слова, загалом з 2000 року в Китаї, за даними агенції Сінхуа, було розстріляно за корупцію та службові зловживання понад 10 тисяч чиновників. Серед них і віце-мер Пекіна Лю Чжихуа. Він сім років очолював управління китайською «Силіконовою долиною». Ще більше колишній віце-мер спромігся нажитися на Пекінській Олімпіаді 2008 року. «Зробивши свою коханку господинею однієї з будівельних компаній, він давав їй вигідні підряди на спорудження олімпійських об’єктів і до того ж брав хабарі за відведення земельних ділянок».

Ротація кадрів проти «казнокрадства»

«М’якою рукою зі злочинністю не повоюєш і соціальних потвор не виведеш». Ці слова, запевняють, належать великому китайському реформаторові Ден Сяопіну, за ініціативи якого в країні вже 35 років проводять так звану «політику відкритості та реформ», завдяки якій Піднебесна вже вийшла в лідери світової економіки. Саме ця настанова Ден Сяопіна й лежить в основі 35-річного «полювання на тигрів» — боротьби з корупцією та розтринькуванням державних коштів. Щодо хабарництва як складової корупційних дій, то в Китаї його тривалий час вважають злочином, який карають або довічним ув’язненням, або смертною карою. Ще донедавна це був розстріл особи, що отримала «найвищу міру». Такий вирок свого часу виконували (як виховний захід) навіть у присутності десятків тисяч людей — на стадіонах. Останніми роками змінилася лише технологія самої кари: замість розстрілу ввели «гуманніші» смертельні ін’єкції. Їх, до речі, може отримати через два роки колишній глава залізничного відомства Лю Чжицзюнь.

Цей смертний вирок (з відтермінуванням виконання на два роки) екс-міністрові залізничних доріг Китаю суд виніс торік улітку «за зловживання владою», а по суті, як переконує відомий російський політичний оглядач-сходознавець, «за гучну всесвітню катастрофу двох швидких потягів 23 липня 2011 року». Один потяг в’їхав у хвіст другому, причому на відносно невеликій швидкості. Але це відбулося на естакаді, й чимало вагонів впало вниз. 40 людей загинули, а 172 було травмовано. Під час розслідування виникло чимало запитань. Чому, наприклад, не спрацювали прилади, які повинні були автоматично пригальмувати потяг? З’ясувалися жахливі речі, що процвітали у відомстві, яким Лю Чжицзюнь керував майже десять років. У міністерстві, де за цей час була створена атмосфера безкарності та кругової поруки за хабарі, чиновники з близького оточення першої особи наживалися навіть на контрактах на поставку обладнання, яке 100-відсотково повинно було гарантувати безпеку управління потягами.

Саме «справа Лю» вкотре нагадала керівництву країни про необхідність неухильного виконання на всіх рівнях настанови ЦК КПК про систематичну ротацію кадрів. Адже саме вона, за висновками китайських аналітиків, як один із дієвих засобів боротьби з казнокрадством у Піднебесній сприяє тому, що чиновники втрачають можливість використати із власною корисливою метою службові, родинні, дружні та інші зв’язки, які сприяють незаконним діям.

За зловживання владою колишній глава залізничного відомства Китаю Лю Чжицзюнь отримав «найвищу міру» — смертний вирок. Фото з сайту politiken.dk

Із генералів — у рядові. Мінімум на 15 діб

Нинішнє керівництво Комуністичної партії Китаю, яке було обране торік у листопаді, першочерговим завданням поставило боротьбу із зловживаннями у владі. Екстравагантність, нескромність, зарозумілість, чванство, «відрив від народних мас» нині вважають неприпустимими елементами і в поведінці чиновників будь-якого рівня, і в роботі будь-якого органу управління.

— І тут особистий приклад подає наш Генеральний секретар ЦК КПК Сі Цзіньпін, — підкреслив, розповідаючи деталі «Правил з восьми пунктів», Вань Бо, аташе МЗС Китаю. Під час нашого десятиденного прес-туру Піднебесною торік влітку в нас було достатньо можливостей для розмов під час поїздок. Вань Бо чудово володіє російською, не раз відвідував Україну.

За його словами, Голова КНР заборонив кавалькади машин з місцевими чиновниками, які супроводжують згідно з протоколом вище керівництво країни або провінцій під час їхнього перебування у регіонах. Усі сідають в один-два автобуси і їдуть разом туди, куди треба, жодного перекриття поліцією дорожнього руху.

— Генеральний секретар ЦК КПК суворо заборонив пишні застілля. Всі на шведський стіл. Жодних подарунків і хвалебних речей на адресу гостя, жодних готельних апартаментів-люксів. Проживання у звичайних не дуже дорогих номерах.

Тож за минулий рік, за даними китайських ЗМІ, значно зменшилися витрати на проведення різних засідань та зустрічей. Наприклад, Центральна комісія з перевірки дисципліни ЦК КПК та Міністерство нагляду скоротило їх за вісім місяців на 84%, а витрати на проведення прийомів — на 52%. 

Жорстких заходів у цьому плані вжило нове керівництво щодо тих, хто з обов’язку служби має запобігати і своєчасно викривати такі незаконні дії, до силових структур. Армійським, скажімо, офіцерам та генералам, розповідав Вань Бо, заборонено вживати спиртні напої й брати участь у різноманітних застіллях, а також використовувати для власних потреб службовий транспорт. А щоб за цим краще стежити, їхні авто обладнано спеціальними номерними знаками, які дають змогу в будь-який час доби бачити, де саме перебувають їхні «Ауді», «БМВ» чи «Червоний прапор» (машини вітчизняного виробництва, на які в Китаї нині пересаджують партійних, державних та воєнних чиновників).

А минулої весни Голова КНР і головнокомандувач збройних сил країни Сі Цзіньпін видав розпорядження, відповідно до якого всі військові чини, починаючи від полковника і вищі, повинні пробути в ранзі рядових не менш як 15 діб. У цей період «розжалування» вони мають жити, харчуватися і нести службу як звичайні рядові, разом з якими їм категорично заборонено будь-яким чином втручатися у справи частин і підрозділів, на території яких вони проходитимуть службу в найнижчому чині.

«Такими заходами для перевиховання високопоставлених військових, як пише одне з інтернет-видань, нове китайське керівництво прагне повторити досвід Мао Цзедуна у боротьбі з армійським кумівством, дідівщиною та корупцією». До речі, у 1958 році (коли Мао видав відповідний указ) чимало високих військових керівників пішли у відставку, вважаючи такі заходи приниженням їхньої гідності та заслуг.

Усі ці та інші антикорупційні кроки у Піднебесній здійснюються одночасно із скороченням державного апарату, зокрема вже ліквідовано два міністерства, а також суворо заборонено у наступні п’ять років будівництво нових і реконструкцію старих споруд і приміщень для партійних і адміністративних органів усіх рівнів. По суті, триває «реформа розширення прав» — децентралізації ринку і суспільства, передачі частини повноважень суспільству. Мета цієї реформи, пише газета «Китайська молодь» (її цитує журнал «Китай»), полягає не в тім, щоб дати деяким відомствам більше прав, а решті менше, а в тому, щоб систематично реалізовувати ідею децентралізації суспільства, зменшити втручання уряду. «Нехай ринок, суспільство і місцеві органи самі вирішують питання, які вони можуть вирішити».

ДОВІДКА «УК»

Порушення «Правил із восьми пунктів» включає (орієнтовно):

1 Отримання (піднесення) дорогих подарунків з нагоди тих чи інших свят;

2 Отримання дорогих розважальних і спортивно-оздоровчих послуг за рахунок державних коштів (приватні клуби та елітні ресторани);

3 Порушення трудової дисципліни;

4 Використання службових машин і робочих приміщень з особистою метою;

5 Організація застіль за державні кошти; заборона на такі делікатеси, як знаменитий «суп із ластівкового гнізда», страви із плавників акули, червонокнижних тварин і рослин, дорогого алкоголю та сигарет;

6 Проживання в люксових номерах готелів;

7 Витрачання держкоштів на необгрунтовані турпоїздки;

8 Проведення невиправдано розкішних весільних та інших церемоній тощо.

Китай засудив до страти ще одного хабарника

Колишнього голову законодавчого органу міського рівня в Китаї засуджено судом до вищого покарання за хабарництво. Про це повідомили в суді вищої інстанції провінції Цзянсі, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Чжоу Цзяньхуа, колишній голова постійного комітету зборів народних представників міста Сіньюй, засуджений до вищого ступеню покарання з відстроченням виконання на 2 роки за отримання 99 хабарів і використання службового стану», — зазначили в суді.

Сума отриманих ним хабарів оцінена в 10,2 мільйона юанів (1,6 мільйона доларів США), плюс 12 тисяч американських доларів і 150 тисяч гонконзьких доларів (19,3 тисячі доларів США), а також 3 золоті зливки і різні предмети загальною вартістю 236 тисяч юанів. Усі ці «подарунки», а також особисте майно засудженого конфісковано.

Як повідомляв Укрінформ, минулого року китайські дисциплінарні органи застосували різні заходи покарання щодо 182 тисяч чиновників.

30420 осіб було покарано станом на кінець 2013 року за порушення «Правил з восьми пунктів», ухвалених ЦК КПК у рамках боротьби з корупцією, марнотратством, хабарництвом.

Станіслав ПРОКОПЧУК, 
«Урядовий кур’єр»
Пекін — Шанхай — Київ