«Мамо, поглянь, як золотавий соняшник усміхається на блакитному небі! Це ж наш прапор!» — дивує недитячими асоціаціями чотирирічна донька. Для маленької українки НАШ прапор — це УКРАЇНА.

Синій плюс жовтий. Що у свідомості українця малюють ці кольори? Пам’ятаю, як моя бабуся берегла, наче скарб, власноруч вишитий синьо-жовтий стяг і розповідала, що впродовж багатьох років він був надійно закопаний (!) у секретному місці — якнайдалі від зрячого радянського ока. А коли скарб нарешті відкопали, здивувалися, що він хоч і трохи зблід, таки врятований. Для мене це символічно, адже й любов до України в серцях наших дідусів і бабусь, батьків десятиліттями була закопана десь глибоко в серцях. Але вона жила. Як цей прапор, вишитий ночами натрудженими бабусиними руками.

І лише зі здобуттям Україною незалежності ми змогли її відкопати, нарешті на весь світ закричати про свою любов. Упродовж багатьох століть, попри численні Голодомори, розстріли й заслання, любов до рідної землі, історії, що мережкою пронизує життя кожної української родини, виховується з народження й передається з покоління до покоління. Буремні події в непростій історії нашого народу можна лічити безкінечно, та, мабуть, саме вони згуртовують нас як націю.  І вже сьогодні, напередодні 25-ї річниці Незалежності, ми святкуємо День державного прапора України. Найперше український прапор — емблема, що символізує суверенітет рідної України, це символ нашої національної ідентичності. Синій символізує чисте мирне небо, а жовтий — працю й достаток: одразу уявляєш безкрає поле жовто-золотої пшениці й нескінченну блакить неба над ним. У книжках можна знайти ще кілька означень: коли жовтий і синій зливаються як головні символи життя — золоте сонце у синьому космосі.

Приємно, що синьо-жовту символіку можна зустріти де завгодно. На вулицях, коли дівчата заквітчують волосся жовтогарячими соняшниками, вплітаючи в коси небесно-блакитні стрічки. Намальовану фарбою на зовсім юних обличчях на велелюдному НСК «Олімпійський». У бразильському Ріо, коли український синьо-жовтий стяг майорить на весь світ перемогою наших спортсменів. Навіть на зап’ястках аборигенів в Африці й далекій Австралії. Це гордість нашої нації. А ще — підтримка іноземців нашої країни у непростий для неї час.

Україна  сьогодні об’єднається. Завдяки вшануванню одного з державних символів у столиці розгорнуть величезний килим-прапор із квітів, які спеціально до цього свята виростили жителі всіх регіонів країни. Такий квітковий шедевр може потрапити до Книги рекордів Гіннесса. За словами автора-ініціатора Всеукраїнської акції на встановлення світового рекорду «Прапор України — прапор миру!» Сергія Андрєєва, унікальність проекту в тому, що в ньому взяла участь уся Україна. А це понад півтисячі учасників — від школярів до медиків і підприємців. Вони власноруч виростили квіти й передали готові частини прапора у столицю. Цікаво, що найактивніше вирощували рослини на Донеччині, в Харкові та на Луганщині. Тож 23—24 серпня у музеї просто неба в Пирогові найбільший національний прапор забуяє живими квітами для всіх українців.

За словами керівника проекту Сергія Лисенка, прапор-килим розгорнули на 15 тисяч квадратних метрів. Як це уявити? Для тих, хто дружить з математикою, неважко підрахувати: якщо футбольне поле на «Олімпійському» має розмір 105 на 68 м, площа столичної арени становить 7,14 тисячі квадратних метрів. Ось і уявіть: національний квітковий стяг буде завбільшки як понад два величезних спортивних майданчики.  «Кожна така дія, пісня, квітка, прапор — це все внесок у скарбничку нашої національної гідності», — цитує Український кризовий медіа-центр слова художника Володимира Сліпченка. «Залучаючи дітей, волонтерів, військових, ми хочемо об’єднати всіх і на високому рівні усвідомлення, що ми велика нація, відсвяткувати День Незалежності, — резюмує кінорежисер і волонтер Дмитро Глухенький.

Сьогодні кожен українець від Канади до Австралії по-своєму відзначить День державного прапора. І пам’ятатиме, що й цієї днини, як і у всі інші, наші бійці боронять кордони України від імперії зла. І віддають життя за ці важливі два кольори. Тож доки в наших руках синьо-жовтий стяг, а в серцях незламна любов до рідної землі, нашу націю нікому не здолати.