Свої офіційні сторінки у соціальних мережах мають багато працівників. І ніде правди діти, всі ми час від часу в робочий час розміщуємо на них власні дописи. Тому повідомлення в деяких ЗМІ, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв рішення, яким дозволив звільняти з роботи за пости в соцмережі, зроблені у робочий час, здивувало і занепокоїло багатьох.
Не все так
Ідеться про те, що судді Малої палати ЄСПЛ зазначають, що роботодавець має право перевіряти, чи виконують співробітники на робочому місці свої службові обов’язки та чи не використовують комп’ютер для власних потреб.
«Насправді все відбувалося так: інженер, який працював у компанії та якого звільнили за листування з коханою у Yahoo-месенджері, звернувся у ЄСПЛ, — розповідає спеціаліст у сфері захисту прав у ЄСПЛ Андрій Крістенко. — Але в цьому рішенні багато нюансів. Передовсім у компанії існували чітко встановлені правила, згідно з якими заборонено використовувати робочий комп’ютер, інтернет, за який платить роботодавець, та електронну пошту з особистою метою. Держава, яка виступала опонентом у цій справі, надала інформацію, що працівники цієї компанії начебто підписували документ, яким роботодавець інформував їх, що вже звільняв людину за використання робочого інтернету з особистою метою. Суд зауважив, що оскільки в компанії були внутрішні правила, які забороняли приватне листування, то рішення про звільнення було виправданим».
А як таку ситуацію трактували б в Україні? Експерти твердять, що все залежить від деталей справи, тому кожну конкретну ситуацію слід розглядали окремо.
Суть — у нюансах
В українських компаніях теж полюбляють стежити за працівниками. Декотрих працівників знайомлять з внутрішніми корпоративними правилами одразу під час оформлення на роботу, а дехто дізнається про негласні заборони лише коли потрапляє в неприємну ситуацію.
Так, одного дня чоловіка знайомої, коли той прийшов на роботу, буквально ошелешили тим, що керівництво роздрукувало та вивісило в конференц-залі приватне листування в «асьці» працівників кількох відділів. У результаті кільком колегам довелося звільнитися через те, що колектив дізнався подробиці їхнього особистого життя… Варто сказати, що в цій фінансовій установі керівництво неодноразово попереджало підлеглих про те, що месенджерами можна користуватися виключно для з’ясування робочих питань.
Аби уникнути неприємностей, в українських компаніях найчастіше доступ до соціальних мереж або обмежують, або зовсім блокують. Згідно з дослідженнями порталу HeadHunter, у кожному четвертому офісі співробітники не можуть повною мірою користуватися соціальними мережами.
Наприклад, в юридичній галузі все залежить від політики самої компанії.
«Є як консервативні компанії, так і демократичні. Якщо йдеться про тих, хто входить у топ-5 ринку, то тут справді можуть діяти обмеження на користування соціальними мережами в робочий час, — розповідає Тетяна Бенько, партнер консалтингової компанiї Legal Marketing Solutions. — Ці обмеження запроваджують задля унеможливлення витоку інформації, а також для покращення внутрішньої дисципліни. Правила поведінки можна оформити або наказом, або у вигляді переліку внутрішніх корпоративних правил.
Відкритіші й гнучкіші компанії дозволяють доступ до деяких соціальних мереж, переважно це Facebook і LinkedIn. Адже їх можна використовувати зокрема й для нарощення клієнтської бази та комунікації з представниками ЗМІ. Проте є певні рекомендаційні обмеження щодо типу дописів. Наприклад, не радять друкувати компрометуючі фото.
І є компанії (переважно нішеві невеликі юридичні фірми), які навіть не мають власного корпоративного сайту, але доволі активно використовують ресурс соціальних мереж для нарощення своєї публічності й налагодження корисних контактів з потенційними клієнтами та партнерами задля розвитку бізнесу».
Системний адміністратор одного з відомих медіаресурсів говорить, що в їхній компанії необхідність доступу до соціальних мереж визначає керівник відділу. Якщо співробітник аргументовано пояснить, для чого йому потрібен, наприклад, Скайп, то він отримає доступ до нього. Хоча є відділи (скажімо, рекламний та маркетинговий), де цей доступ відкритий. Проте в їхній компанії не можна відвідувати такі сайти, як Однокласники та ВКонтакті. Така сама історія і з «аською». А ось до мережі Фейсбук керівництво ставиться лояльно, проте співробітники добре розуміють, що не варто зловживати «сидінням» у соцмережах. Адже робота є робота.
Моніторингу не передбачено
Щодо правомірності дій роботодавців, то, на думку юристів, у деяких ситуаціях керівництво все-таки впадає у крайнощі.
«Якщо ваше листування оприлюднили, то це дає підстави для звернення до суду для захисту честі та гідності, — роз’яснює юрист Центру соціальних досліджень Віталій Дудін. — Кодекс законів про працю (КЗпП) не передбачає права роботодавця моніторити соцмережі задля з’ясування, чим ви займаєтеся в робочий час в інтернеті. Він не повинен фільмувати робочий процес на відеокамеру та здійснювати аудіозапис. Це загальне правило, яке випливає з Конституції, де прописано заборону на втручання у приватне життя і збирання інформації проти волі особи».
Також у нас чинний Закон «Про інформацію», який забороняє збирати дані про особу без її згоди, крім винятків, визначених законом.
«Не варто забувати, що Кримінальний кодекс забороняє порушення недоторканності приватного життя», — наголошує Віталій Дудін.
Насамкінець Андрій Крістенко наголошує: потрібно усвідомлювати, що рішення ЄСПЛ не створює прецеденту. Інакше потрібно було б звільнити ледь не 90% працівників.
Щодо скандалів навколо постів, то в Україні справа до судів ще не доходила, зазвичай усе закінчується виховною роботою.
Ми в Google+