ЕКСПЕРТИЗА

Яку загрозу приховує надмірна охайність, з’ясовував «Урядовий кур’єр»

Ви досі перете білизну звичайним порошком? Тоді небезпека вже увійшла у ваш дім. Адже більшість мийних засобів, які продаються у вітчизняній торговельній мережі, містять фосфати (солі фосфору, що пом’якшують воду) і ПАР (поверхнево активні речовини). Страждає від таких мийних засобів не лише людина, а й природа. Тому світове співтовариство, усвідомивши масштабність проблеми, переглянуло ставлення до побутової хімії, до складу якої входять названі речовини. Як наслідок, ще в 1990-х роках у більшості країн Європи, США, Канаді, Австралії, Японії введено обмеження стосовно вмісту фосфатів у мийних засобах. В Україні ж більшість господинь користуються так званими небезпечними порошками, оскільки вони трохи дешевші за їх поліпшені аналоги.

Який порошок обрати, аби прав добре і був безпечним. Фото з сайту krasota.uz

Обмеження діють, але не в Україні

Через застарілі стандарти безпеки майже всі пральні засоби, які виробляють або імпортують в Україну, містять фосфати у кількості, яка небезпечна для здоров’я та довкілля (в середньому 5—15%, а подекуди і 30%).

Із 2008 року в Україні впроваджено Технічний регламент мийних засобів, який зобов’язує виробників повідомляти споживачам про наявність у складі їхньої продукції (у відсотках) сполук фосфору, різних видів ПАР, відбілювачів на основі кисню й хлору, фенолів, бензолу та ін. Знаючи про кількісний склад та дію компонентів пральних порошків, можна обрати безпечніші, хоч виробники не завжди дотримуються вимог Технічного регламенту.

Адже нині науковці з різних країн дотримуються думки, що ПАР та фосфати, які є у складі більшості мийних засобів, — один з головних чинників постійного і масового негативного впливу на здоров’я людини і природу. Оскільки мийні засоби з таким небезпечним складом використовуються у великій кількості й протягом усього життя. Розчини порошку і його залишки на одязі контактують зі шкірою людини, потрапляють в організм, накопичуються в окремих органах і тканинах та провокують хвороби.

— Порушення функцій нирок, печінки та обміну речовин, а також алергічні захворювання шкіри — такі наслідки тривалого використання побутової хімії неодноразово виявляли вчені, — переконує керівник програми з хімічної безпеки Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86» Ольга Цигульова. — Неодноразові дослідження довели, що головна небезпека синтетичних мийних засобів, а саме пральних порошків, — в їх складі: фосфати (ортофосфат натрію, триполіфосфат натрію) та ПАР. Так, чим більше вищенаведених речовин у складі мийного засобу, тим гірше.

Найбільш агресивні, на думку фахівців, аніонні ПАР. Це дешева, проте небезпечна складова порошку. Саме вони можуть спричиняти алергічні реакції, вражати печінку, нирки, легені, мозок. Тому в деяких країнах Європи діють обмеження щодо кількісного складу аніонних ПАР у пральному порошку, їх кількість не повинна перевищувати 2—7%.

Катіонні ПАР мають бактерицидні властивості, але також впливають на організм і природу, хоч і менше, ніж аніонні ПАР.

Речовина, яка входить до складу більшості пральних порошків, — фосфати, призначені для пом’якшення води. Їх загроза в тому, що вони можуть негативно впливати на кислотно-лужний баланс клітин шкіри і провокувати появу дерматологічних захворювань. Крім того, ці сполуки мають здатність при контакті зі шкірою потрапляти в кров і змінювати відсотковий склад гемоглобіну, структури крові, а це провокує порушення роботи внутрішніх органів — печінки, скелетних м’язів та нирок. Як наслідок — порушується обмін речовин та загострюються хронічні захворювання. Принцип «роботи» фосфатів такий: вони взаємодіють з ліпідно-білковими мембранами та проникають у структуру клітини, що в свою чергу  викликає зміни в біохімічних та біофізичних процесах.

Хоч не пахнуть, але добре перуть

Нічого хорошого не варто чекати від фосфатів і матінці природі: ці речовини негативно впливають на довкілля, потрапляючи у водойми. Адже фосфати, які містяться у значній кількості в порошках, запускають процес цвітіння та бурхливого розростання зелено-синіх водоростей. А вони, у свою чергу, розкладаються і виділяють токсичні речовини, які так чи інакше згубно діють на флору і фауну. Також ці токсичні речовини шкідливі для людей, які купаються в забрудненій воді або п’ють її. Водорості утворюють плівку на поверхні води, перешкоджаючи диханню риб, які через це гинуть.

— Коли вода з фосфатами потрапляє на наші очисні споруди, це дуже погано впливає на них, — зазначає радник голови правління «Київводоканалу» з інформаційної політики Вікторія Яковлєва. — Так ми не можемо до нормального стану доочищувати стічні води, які потім потрапляють у Дніпро. Наше місто із промислового перетворилось на бізнес-центр, тому не працюють  заводи і фабрики, які раніше споживали дуже багато води. Тепер водопостачання скоротилось удвічі порівняно з 1991 роком, тобто концентрація стоків величезна. Кількість населення у столиці зросла, а об’єми води, яку забирає місто, вдвічі зменшилися. Це ще один чинник, який негативно впливає на наші очисні споруди. Якщо казати про статистику, то в останні роки у нас є тижні, коли зростає кількість фосфатів, що надходять на нашу станцію. Ще не так давно була норма щодо кількості фосфатів, яка  «приходить» на станцію аерації із стічною водою, — 8 млг на літр, нині — 25—27 млг/л. Якщо ми не схаменемось і не звертатимемо уваги на склад мийних засобів, які до нас імпортують, варто чекати біди. Тож нам, мабуть, потрібно відмовитися від використання цих засобів. І переорієнтуватись на безфосфатні, адже вони кращі, оскільки не мають настільки яскраво вираженого запаху, милкості й при цьому добре перуть.

 

ДОМОГОСПОДАРКАМ НА ЗАМІТКУ

Секрети вибору прального порошку

♦ Якщо на упаковці немає даних про склад прального порошку,  користуватися ним небезпечно!

♦ Вибираючи порошок, уважно читайте написи на упаковці, звертайте увагу на кількісний склад компонентів (у відсотках), насамперед ПАР та фосфатів.

♦ Віддавайте перевагу тим порошкам, в яких ПАР та фосфатів якомога менше.

♦ Обирайте товари побутової хімії без яскраво вираженого аромату, особливо для прання дитячої білизни.

♦ За можливості замість прального порошку купуйте та використовуйте альтернативні мийні засоби, наприклад господарське мило, соду тощо.