III Українсько-німецький форум «Біоенергетика, енергоефективність та агробізнес», що проходив у Харкові, цієї осені став черговим масштабним міжнародним заходом у регіоні. Він зібрав більш як 300 представників бізнесу Німеччини й України, державної влади, міжнародних інвесторів. Усього ж у роботі заходу взяли участь делегації з 35 країн та 18 послів.

Його головні теми: «Державна політика у сфері енергетики: чи йде Україна до Європи?»; «Стратегія сталого розвитку муніципалітетів та відновлення інфраструктури»; «Енергоефективність у медицині»; «Енергоефективність як вектор розвитку аграрного бізнесу», «Лібералізація та нові бізнес-моделі на ринку електроенергії в Україні».

Харківську область для проведення заходу обрано не випадково, адже вона одна з важливих для енергетичної безпеки та незалежності України, оскільки тут видобувають понад  40% віт­чизняного природного газу.

Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина в м. Донецьку (офіс м. Дніпро) Вольфґанґ Мьоссінґер відзначив прогрес, який останніми роками мала Харківщина у питаннях енергозбереження та енергоефективності. «На державних об’єктах у Харківській області, об’єктах соціальної інфраструктури, в дитячих садах, школах, лікарнях уже встигли знизити споживання енергії на 20—25%  тільки за рахунок зміни менталітету та оновлення обладнання — модернізації опалення, ізоляції стін і дахів», — прокоментував Вольфґанґ Мьоссінґер.

Він наголосив, що Німеччині є чим поділитися з Україною в цьому сегменті.

«У нас уже близько 20 років досвіду енергозбереження — через законодавство, технологічний прогрес, особисті ініціативи нових людей. Майже всі власники будинків у Німеччині використовують альтернативну енергетику — сонячну, енергію вітру. І цим досвідом хочемо поділитися», — сказав генеральний консул ФРН.

Голова Харківської обл­держадміністрації Юлія Світлична відзначила роль краю в забезпеченні енергонезалежності України. «Ми виступаємо одним з фундаментів та запорукою енергонезалежності нашої держави, — наголосила  вона. — Але в сучасному світі потрібно шукати нові можливості, які дадуть нам змогу ефективніше та раціональніше використовувати енергію».

Юлія Світлична повідомила, що на Харківщині діють не тільки державні програми енергозбереження та енергоефективності, а й запроваджено обласні проекти. Область активно долучає до вирішення питання енергонезалежності міжнародних партнерів.

Голова правління Німецько-української промислово-торговельної палати Александер Маркус наголосив на широких можливостях для розвитку бізнесу в галузях біоенергетики та відновлюваної енергії. «15 років тому в Німеччині започатковували  маленькі стартапи у цих галузях. Я бачив, як вони поставали: 10 співробітників, через рік — 50, ще за рік — 200. І після трьох років їх викуповувала велика компанія за 50 мільйонів євро. Такі історії успіху є. Ми в Німеччині говоримо про енергетичний поворот, до якого ведуть наші міжнародні зобов’язання збільшувати частки відновлюваної енергії та енерго­ефективність. У Німеччини це досить добре виходить», — сказав Александер Маркус.

За словами почесного консула Федеративної Республіки Німеччина в Харкові Тетяни Гавриш, зміни в енергоефективності розпочалися саме знизу — з міст, громад, оскільки для місцевої влади найважливіше задовольнити попит споживача. «Мешканець, який сплачує тарифи, має отримати послугу іншої якості. Для місцевої влади нині дуже важливо оптимізувати ресурси й дати високу якість послуги для населення. Тому першими почали запроваджувати енергоменеджмент саме невеличкі міста і громади», — поділилася міркуваннями Тетяна Гавриш.

Аргументоване підтвердження  цієї тези — досвід прикордонних селищ Харківського району Борисівки й Глибокого, де на амбулаторіях встановлено сонячні батареї. Такі самі проекти в альтернативній енергетиці незабаром запрацюють і у селах Липці та Стрілеча.

Як розповів ініціатор проекту голова Харківської районної ради Максим Литвиненко, практику використання відновлюваної енергетики в закладах охорони здоров’я запровадили заради економії грошей.  «З огляду на реформу, яка відбувається в медицині, цей досвід буде корисним для розвитку первинної ланки загалом. Адже якщо заплановано, що сімейні лікарі отримуватимуть кошти за кожного пацієнта, і саме ці доходи забезпечуватимуть не тільки їхню заробітну плату, а й поточні витрати амбулаторій, серед них і комунальні, то ми оптимізували ці витрати», — констатував голова райради.

У Борисівці сонячні батареї, встановлені на школі, повністю забезпечують електроенергією ФАП, дитсадок, бібліотеку й частково школу. У Глибокому зелена енергетика сповна забезпечує потреби амбулаторії, 25% витрат бібліотеки і 30% — дитячого садка.

Як стверджують сільські голови району, робота сонячних станцій дає змогу економити бюджетам місцевих рад близько 10—15 тисяч гривень на рік. Це фактично перший найуспішніший, та, на жаль, маловідомий в Україні приклад енерго­ефективності в секторі охорони здоров’я.

І цей приклад громад Харківщини та досвід німецьких партнерів, на думку учасників форуму, стане ефективним каталізатором запровадження інновацій в Україні, залучить ще більше зацікавлених у реалізації проектів у царині енергоефективності та відновлюваних джерел енергії, котрі стануть першопрохідцями на шляху до революції в енергетичній галузі. Від того, наскільки швидко наша країна подолає цю відстань, залежить конкурентоспроможність України на міжнародній арені та рівень життя її громадян.