Цього року в селі Воздвижівка Гуляйпільського району День села збігся з черговою річницею визволення району від німецько-фашистських загарбників. Свято відбувалося біля меморіалу загиблим односельчанам. Такої величної стели, як у Воздвижівці, під якою зібралися на свято ветерани та жителі села, не те що в районі, в усій Запорізькій області немає.
— Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю воїнів, які віддали свої життя за перемогу, дали можливість нам жити під мирним небом, у спокої і злагоді, — звернувся до односельців голова місцевого ТДВ «Агронива» Микола Новохатько. — Дорогі мої земляки, дякую всім за вашу любов і вірність рідному селу, за працю й турботу, щоб Воздвижівка жила і далі процвітала, щоб над нашими головами завжди був мир.
Відтак директор господарства разом з Воздвижівським сільським головою Олександром Кравченком вручив ветеранам квіти, а також щойно спечений, ще теплий, хліб із сіллю. А після концерту аматорів сільської самодіяльності й учнів місцевої школи для ветеранів та односельців зварили солдатську кашу, яка більше нагадувала майстерно зроблений плов, і пригощали фронтовими «сто грамами».
Відвідали фронтової їжі і ми, а потім Микола Миколайович ближче показав село з облаштованим парком, школою, яка, немов цукерочка, виблискувала новенькими європакетами, місцеву амбулаторію, що більше нагадувала чудовий палац. У кабінеті директора Микола Новохатько погодився розповісти «УК» про господарство, яке, без перебільшення, вважають кращим у Гуляйпільському районі та одним із найкращих у Запорізькій області.
— Наше товариство «Агронива», — почав директор, — це колишнє КСП ім. Горького, в якому я працюю з 1988 року. Спочатку це було збиткове господарство з мільйонними боргами, але вже за два роки ми виправили становище і господарство стало прибутковим, а згодом одним із перших у районі з виробництва сільгосппродукції як з полів, так і з ферм. Ми отримуємо високі врожаї зернових, соняшнику, маємо розвинуте тваринництво, виробництво молока та м’яса.
На запитання, як вдалося зберегти тваринництво за часів розрухи 1990-х, він відповідає, що бувало й так, що нічим було платити працівникам господарства зарплатню, але не пустили худобу під ніж.
«Нам вдалося взяти кредити і виплачувати щомісяця 50—60% зарплати, а наприкінці року повністю погасити борги. Збиткове тваринництво покриває галузь рослинництва, особливо прибутковим є соняшник. Тваринництво і тепер тримаємо тільки заради наших селян, щоб у них була робота і зарплата. У галузі тваринництва у нас працюють 50 фахівців, які годують свої сім’ї, тоді як у галузі рослинництва ми запровадили та підтримуємо передові технології. Найкраще — це система мінімального обробітку ∂рунту. Ми забули, що таке плуг, і використовуємо його лише тоді, коли вносимо добрива, які треба приорати. Таким чином зберігаємо вологу, бо клімат за останні 20 років дуже змінився — зменшилася кількість опадів. Що стосується соняшнику, ним засіваємо до 30 відсотків посівних площ і вирощуємо його тільки з насіння імпортних гібридів, які високопродуктивні та стійкі до всіляких хвороб і шкідників. Переважно закуповуємо насіння виробництва Франції та США. І завдяки цьому отримуємо понад 30 центнерів з гектара, тоді як по району цей показник становить 21 центнер з гектара», — зазначив пан Кравченко.
Село має багато соціальних об’єктів: Воздвижівська середня школа, амбулаторія сімейної медицини, дитсадок. У населеному пункті проживають 1300 осіб, 160 з яких працюють у його господарстві.
«Щороку витрачаємо по півмільйона гривень на об’єкти соціальної сфери — продовжує Микола Миколайович. — Вулиці нашого села добре заасфальтовані, озеленені. Школярі місцевої школи харчуються здебільшого за рахунок господарства не один десяток років. Вирішуємо питання прокладення водогону по селу. Нині у селі монтуємо сучасне вуличне освітлення, яке фінансує Воздвижівська сільрада, що стало можливим через зміни на краще в оподаткуванні».
Цікаво, що після розпаювання колгоспів та КСП всі колишні члени КСП ім. Горького стали засновниками товариства, ніхто не вийшов зі своїми майновими та земельними паями. Це унікально, адже на території села немає жодного фермера. Селяни впевнилися, що господарство потужне і провадить вигідну для них політику. Сьогодні орендна плата становить 5,5% вартості земельної ділянки.
ДОСЬЄ «УК»
Микола НОВОХАТЬКО, директор Товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) «Агронива». Народився 17 серпня 1941 року в Гуляйпільському районі. Після закінчення Полтавського сільськогосподарського інституту працював агрономом в одному з господарств Зіньківського району Полтавської області, а з 1967 року повернувся на рідну Гуляйпільщину. Працював у колгоспі ім. Горького агрономом-насінником, потім агрономом у колгоспі ім. Свердлова. У 1977 році був обраний головою колгоспу ім. Кірова, а з 1988 року — незмінний керівник ТДВ «Агронива».
Ми в Google+