ООН б’є на сполох: через блокування російською армією українських портів експорт зерна істотно скоротився, а це  загрожує голодом значній кількості країн.

«Без реінтеграції сільськогосподарського виробництва України врегулювати глобальну продовольчу кризу неможливо», — заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

У Всесвітній продовольчій програмі ООН (WFP) сподіваються,  що зможуть достукатися до сумління російського керівництва. «Прошу президента путіна, якщо він взагалі має серце, будь ласка, відкрийте ці порти, щоб ми могли запобігти голоду, як робили це в минулому», — закликав керівник  WFP Девід Бізлі.

москва планує влаштувати новий Голодомор

Нині росія свідомо вдається до продовольчого шантажу, адже це вже добре випробувана тактика кремля.

«Ми бачимо, що росія використовує як зброю свої енергоносії. І це має глобальні наслідки. На жаль, спостерігаємо ту саму закономірність у царині продовольчої безпеки», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. За її словами, в окупованій росією Україні армія кремля конфіскує запаси зерна й техніку, а російські військові кораблі в Чорному морі блокують українські кораблі, повні пшениці та насіння соняшнику.

«У декого це викликало спогади з темного минулого — часів  радянських захоплень врожаю та нищівного голоду 1930-х років», — заявила Урсула фон дер Ляєн, маючи на увазі Голодомор, який забрав життя мільйонів українців.

Тепер росія накопичує власний експорт продовольства як форму шантажу — стримує постачання, щоб підвищити світові ціни, або торгує пшеницею в обмін на політичну підтримку, вважає Урсула фон дер Ляєн.

«Це використання голоду та зерна для посилення влади», — наголосила президент Єврокомісії.  Вона закликала до міжнародної відповіді москві, заявивши, що глобальна співпраця — протиотрута від російського шантажу. Очільниця Єврокомісії  назвала російські бомбардування зернових складів в Україні і блокаду експорту сільськогосподарської продукції ганебними актами, які призвели до інтенсивного підвищення світових цін на пшеницю.

Партнери об’єднують зусилля

Щоб урятувати експорт українських зернових в умовах блокади росією портів у Чорному й Азовському морях, Єврокомісія намагається допомогти і конкретними діями. Країни-члени ЄС досягли домовленостей, які дають змогу диверсифікувати експортні шляхи з України. Сутність цих домовленостей полягає в тому, щоб для вивезення зернових поєднати максимум можливостей залізниці, річкових портів та автоперевезень.

Однак альтернативні шляхи мають чимало недоліків. Головна проблема — ширина залізничних колій. Так історично склалося, що в Україні, як і в інших країнах колишнього Радянського Союзу, вони приблизно на 10 сантиметрів ширші, ніж у Європі. Це означає, що вагони потрібно перевантажувати на кордоні або переміщати на іншу колісну пару. Але, за словами міністра сільського господарства Польщі Генріка Ковальчека, технічне оснащення прикордонних пунктів не дає змоги пропускати більш ніж 1—2 мільйони тонн зерна на місяць. Крім того, час очікування вантажів на проходження перевірки на західному кордоні України донедавна становив понад два тижні.

Триває пошук альтернативних маршрутів для експорту українського зерна через морські порти інших країн. Найближчий чорноморський порт до Одеси — Констанца в Румунії. І там намагаються допомогти Україні. На баржах через дельту Дунаю залізницею та вантажівками до Констанци вже надійшло 240 тисяч тонн українського зерна.

«Ми робимо це, докладаючи великих зусиль, — визнає керівник портового власника Comvex Віорел Панайт. Але неможливо замінити транзитні маршрути для таких великих обсягів вантажів за одну ніч. — Нам терміново потрібне обладнання».

Ще одним виходом із ситуації може бути спрямування вантажів через Польщу до порту Гданськ у Балтійському морі. Офіційний Вільнюс також пропонує рішення. Якби Білорусь дала згоду на перевезення зерна гуманітарним коридором до Литви, то було б розв’язано проблему ширини колій. А литовський порт на Балтійському морі Клайпеда міг би стати можливістю для подальшого транспортування українського зерна.

Пшениця в супроводі міжнародного конвою

До російського вторгнення щомісячний експорт зернових з України становив близько 5 мільйонів тонн на місяць. За  перший місяць російського вторгнення, у березні, експорт — лише 200 тисяч тонн, але у квітні, коли міжнародні партнери об’єднали зусилля, з України вивезли більш як мільйон тонн. В Україні сподіваються, що найближчим часом вдасться вийти хоч на 50% довоєнного обсягу експорту.

Проте як заявив Президент України Володимир Зеленський, в українських портах заблоковано 22 мільйони тонн  торішнього врожаю. Але такі обсяги неможливо вивезти за два місяці. Адже у липні, коли в полях достигне новий урожай, його треба буде завантажувати у сховища. Тобто навіть якщо міжнародні партнери максимально задіють усі наявні потужності для перевезення зернових з України, вивезти всі залишки торішнього врожаю не вдасться. Тому що порти, які не змогли вивезти зерно, заповнені, складські приміщення, що мають залізничну логістику, хоч і розвантажуються, але дуже повільно. Тож складувати новий урожай буде нікуди.

Внаслідок цього український ринок буде повністю забезпечений продовольством. Але Україна не зможе постачати зернові за укладеними раніше контрактами, зокрема до країн Північної Африки та Близького Сходу, які першими опиняться під загрозою голоду через варварські дії росії. Тому одним з виходів із ситуації може стати запровадження спеціальної місії із супроводу вантажних кораблів, які експортують українське зерно. Дехто пропонував, щоб супровід відбувався під прапорам ООН, а дехто — під прапорами НАТО.

На початку тижня ініціативу зі створення військово-морської коаліції для зняття російської блокади обговорили глава МЗС Литви Габріеліус Ландсбергіс та його британська колега Ліз Трасс.  Міністр припустив, що військово-морська операція із супроводу, але не під егідою НАТО, могла б захистити кораблі із зерном, коли вони прямують через Чорне море та повз російські військові кораблі. Ліз Трасс сказала, що Британія хотіла б, щоб британські військово-морські кораблі приєдналися до ескорту, якщо вдасться вирішити практичні питання, серед яких розмінування та надання Україні зброї більшої дальності для захисту гавані від нападу росії.

Проте щойно ця інформація набула розголосу, речник уряду Великої Британії заявив, що Лондон не планує відправляти військові кораблі Королівського флоту в Чорне море, щоб допомогти експортувати продовольство з України.

«Підла путінська блокада Одеси перешкоджає доступу їжі до тих, хто її потребує. Ми й надалі інтенсивно працюватимемо з міжнародними партнерами, щоб знайти шляхи відновлення експорту зерна з України. Однак поки що немає планів розгорнути військові кораблі Великої Британії в Чорному морі», — сказав він.

Тим часом світові ціни на пшеницю зростають. Окрім дій російських окупаційних військ, на зростання цін вплинуло рішення влади Індії обмежити експорт зерна, щоб забезпечити власні потреби, оскільки індійський урожай дуже постраждав від аномальної спеки у країні.

Ціни на зернові найболючіше вдарять по бідних країнах. Наприклад, у Лівані від початку війни в Україні ціни на хліб зросли на 70%, оскільки близько 60% пшениці ця країна закуповувала саме в нас. За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, на початку 2022 року від гострого голоду на планеті потерпало 276 мільйонів людей. Якщо війна в Україні триватиме, це число може збільшитися ще на 47 мільйонів. Але це, схоже, лише заохочує державу-терориста до продовольчого шантажу, який, як сподівається путінський режим, дасть йому необмежену владу.