Таке переконання висловив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, відкриваючи Раду експортерів та інвесторів при МЗС України.

За його словами, уже на сьогодні експорт в Європу українських товарів суттєво зріс завдяки  одностороннім торговельним преференціям Євросоюзу. У подальшому очікується, що експорт в ЄС повністю компенсує «радикальне падіння обсягів торгівлі з країнами Митного союзу, що відбувається в результаті агресивних дій Росії» (лише за перше півріччя експорт у РФ скоротився на 2,326 мільярда доларів — до 7,724 мільярда. — прим. авт.). Це відбудеться зокрема завдяки спільним діям з ЄС та відкриттю євроринку для секторів, слабко представлених там. Що це будуть за сектори, глава МЗС не уточнив.

«Ми сподіваємось, що спільні дії з Євросоюзом найближчим часом зроблять цей ефект ще більш вагомим. Крім того, працюємо за логікою вільної торгівлі з багатьма країнами і регіонами», — зазначив Павло Клімкін. У  цьому контексті слід згадати угоду про зону вільної торгівлі з СНД та відновлення переговорів про зону вільної торгівлі із Канадою і Туреччиною. Резюмуючи, Павло Клімкін зауважив, що Україна зацікавлена в переговорах про торговельну співпрацю з різними країнами. Зокрема вже досягнуто домовленості з країнами Перської затоки про підписання меморандуму щодо поглиблення торговельно-економічної співпраці. На черзі — окремі домовленості щодо торгівлі  з країнами  Західної Африки, розповів він.

За оцінками урядового уповноваженого з питань європейської інтеграції  Валерія Пятницького, збільшення українського експорту до країн ЄС та на інші ринки Азії та Близького Сходу вже компенсувало до половини втрат від закриття російського ринку. «Звичайно, це не компенсувало їх у повному обсязі. Але головне, що цього року обсяг торгівлі буде в будь-якому разі вищий за найгірший — кризовий показник 2009 року», — спрогнозував він, додавши, що ключову компенсаційну роль тут відіграє експорт агропродукції. На сьогодні агрокомпанії (виробництва) проходять сертифікацію продукції відповідно до євростандартів, а молочні підприємства — інспектування.

«Якщо все буде добре, питання виходу на російський ринок для них не стоятиме так гостро і буде можливість виходити на інші ринки», — зазначив Валерій Пятницький, додавши, що з реалізацією за кордон продукції металургії, хімпрому, машинобудування, які здебільшого йшли  на ринок РФ, ситуація гірша. Якщо металургію вдалося дещо переорієнтувати на ринки Азії та ЄС, то хімпром — у програші через істотну імпортну ресурсну складову, а машинобудування через непотрібність значної кількості її продукції на інших ринках, пояснив він.

«Знайти одразу ринки збуту для них вкрай складно. Та й росіяни за деякими напрямами вже реалізували програми імпортозаміщення — наприклад у сегменті виробництва вагонів і піввагонів, — каже Валерій Пятницький.

Разом з тим, за його даними, інвестори ЄС і США виявляють інтерес до фінансування логістики агропромислового комплексу і розвитку машинобудування в Україні. «Це особливо приємно, бо на зовнішні ринки виходить дедалі більше продукції внутрішньої переробки», констатував він.

За результатами засідання Ради учасники домовилися про опрацювання  плану спільних дій щодо розв’язання нагальних проблем українських експортерів у процесі переорієнтації на нові, альтернативні ринки збуту, зокрема країн-членів ЄС.