Мабуть, ні для кого не секрет, що держзакупівлі тривалий час були, як мовиться, справжнім клондайком для не чистих на руку чиновників та різних посередників. За висновками експертів, унаслідок різних маніпуляцій та зловживань, завищення цін під час закупівель товарів і послуг державний бюджет щорічно втрачав мільярди гривень. Неодноразові спроби навести лад у сфері держзакупівель мали тимчасовий ефект, оскільки контрольно-ревізійним органам явно бракувало важелів впливу на ситуацію. І ось 17 вересня цього року набрав чинності новий Порядок проведення перевірок держзакупівель (далі — Порядок. — Ред.) Держфінінспекцією. Про новації  та очікувані практичні результати від його дії ми вирішили з’ясувати під час спілкування з Ганною Єрміловою — начальником Управління моніторингу ризикових операцій та державних закупівель Державної фінансової інспекції України.

Начальник Управління моніторингу ризикових операцій та державних закупівель Державної фінансової інспекції України Ганна ЄРМІЛОВА  — Перш ніж перейти до розмови про особливості цього документа та нові повноваження, надані ним вашій інституції, домовимося, що ви не будете посилатися на пункти та підпункти нового Порядку, щоб не ускладнювати його сприйняття пересічним читачем. Адже і так зрозуміло, що ті чи ті дії, які здійснюватиме Держфінінспекція та її територіальні органи, ∂рунтуються на чіткому дотриманні  норм Порядку. Ви не проти?

— Ні.

— Отже, перше запитання. Яких саме повноважень вам не вистачало для того, щоб покласти край різним зловживанням під час держзакупівель? 

— Раніше діяв Порядок проведення перевірок державних закупівель органами державної контрольно-ревізійної служби, затверджений наказом ГоловКРУ понад шість років тому. Водночас у новій редакції Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» чітко визначено, що порядок проведення державних закупівель має бути встановлений Кабінетом Міністрів України. Логічно, що саме відповідним урядовим документом мало бути визначено алгоритм діяльності нашої інституції. Оскільки ж попередній Порядок не відповідав вимогам названого закону, Держфінінспекція не призначала перевірки державних закупівель, щоб уникнути оскарження їх результатів з боку підконтрольних установ за формальними ознаками.

Ми не могли проводити перевірки як окремі  контрольні заходи,  тому здійснювали їх у межах інспектування та державного аудиту, а також  шляхом запиту відповідних документів без виходу на об’єкт контролю. Звернення ж Держфінінспекції та її територіальних органів до підконтрольних установ щодо усунення порушень при здійсненні держзакупівель шляхом відміни торгів, або розірвання укладеного договору, мали не обов’язковий, а  рекомендаційний характер. І лише після того, як Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про затвердження Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яка вступила у дію з 17 вересня цього року, ситуація кардинально змінилася.

— У чому саме, і як це позначиться на контролі за державними закупівлями?

— Із набранням чинності цього документа Держфінінспекція отримала повне право проводити перевірки державних закупівель на підконтрольних установах та вимагати усунення виявлених порушень. Такий контроль може здійснюватися під час інспектування та державного фінансового аудиту як окреме питання програми відповідного контрольного заходу, а також як окремий контрольний захід — перевірка державних закупівель за наявності підстав, визначених державним документом.

Відповідно до нового Порядку, Держфінінспекція має право одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення з питань, які виникають під час проведення перевірки. Від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх посадових осіб, фізичних осіб-підприємців — інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на органи Держфінінспекції завдань. Також — проводити зустрічні звірки, складати протокол про адміністративне порушення  з подальшою передачею  матеріалів  до суду для внесення відповідної постанови. А також  передавати  матеріали перевірки до правоохоронних органів — МВС, СБУ, прокуратури — для притягнення винних до кримінальної відповідальності. Думаю, це стане серйозною засторогою для любителів поживитися на торгах за рахунок коштів із держбюджету.

— Але ж у нас і так контрольних органів, образно кажучи, хоч греблю гати. Чи не буде так, що перевіряльники з різних інституцій одночасно прибудуть на підприємство чи в установу й паралізують їх роботу на невизначений час?

— Перевірка державних закупівель як окремий контрольний захід проводиться за письмовим рішенням керівника органу Держфінінспекції або його заступника. Для прийняття такого рішення потрібні відповідні підстави, перелік яких наведено у Порядку. Зокрема воно приймається, якщо до Держфінінспекції надійшли відомості про порушення підконтрольною установою законодавства з питань держзакупівель.

Коли ж до Держфінінспекції звертається учасник, який взяв участь у процедурі закупівлі і вбачає порушення законодавства про закупівлі, при умові, що  вже закінчені строки подання скарги до органу оскарження (Антимонопольного комітету України), то рішення про перевірку приймається, якщо підконтрольна  установа не надала на письмовий запит Держфінінспекції протягом трьох робочих днів із дня його отримання відповідних пояснень та документального підтвердження щодо відсутності порушень, наведених у зверненні.

 Слід мати на увазі, що повідомлення про перевірку державних закупівель і зустрічну звірку підконтрольній установі не надсилається. Але перед початком перевірки працівники Держфінінспекції мають вручити керівнику установи або його заступнику під розписку направлення на перевірку та програму перевірки. За результатами перевірки ревізори повинні скласти акт перевірки.

Окрім того, перевірку може бути зупинено в разі проведення зустрічних звірок, без завершення яких неможливо забезпечити належного рівня перевірки, або об∂рунтованого звернення підконтрольної установи.

Унормовано також тривалість контрольних заходів. Згідно з новим Порядком, на проведення перевірки держзакупівель відведено 45 робочих днів і навіть із зупиненням перевірка не повинна перевищувати 60 робочих днів. Загалом з усіма новаціями нового Порядку проведення перевірок держзакупівель бажаючі можуть ознайомитися на  офіційному веб-сайті Держфінінспекції України (www.dkrs.gov.ua) у рубриці «Державні закупівлі».

— Підсумовуючи розмову, скажіть, будь ласка, які очікування вашої інституції у зв’язку з прийняттям документа, про який ми з вами розмовляли?

 — Якщо коротко, то ми впевнені, що новий Порядок  істотно підвищить роль органів Держфінінспекції і позитивно вплине на весь процес  контролю у  сфері державних закупівель.

Василь ТУГЛУК,«Урядовий кур’єр» 

ДОСЬЄ «УК»

Ганна ЄРМІЛОВА. Народилася 11 лютого 1980 року в Чернігові. У 2002 році закінчила Чернігівській державний технологічний університет за спеціальністю «Облік і аудит». Нині — аспірант національного університету ДПС України.

Трудову діяльність у державних органах  розпочала 2002 року в органах Державної податкової служби, пройшла шлях від державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у м. Чернігові до начальника Управління моніторингу ризикових операцій та державних закупівель Державної фінансової інспекції України. У серпні 2013 року була відзначена грамотою Верховної Ради України за заслуги перед Українським народом.