Днями у столиці одночасно відкрилися дві масштабні виставки, присвячені сучасним здобуткам у декоративно-прикладній творчості. Національна спілка майстрів народного мистецтва України представлятиме найкращі роботи 2015 року впродовж місяця. А в Українському домі чотири дні тривала Всеукраїнська виставка «Український сувенір-2015». Чим потішили обидві?
Представлено всю Україну
На відкритті виставки народних майстрів у Будинку декоративно-прикладної творчості, що на вулиці Рейтарській, було тісно відвідувачам і самим творам, які заполонили три невеликих зали. В географії експозиції представлена вся Україна: Суми, Кривий Ріг, Тернопіль, Вижниця, селища Опішне і Решетилівка Полтавської області. Невже минула криза в розвитку народних ремесел, і ми маємо певний розквіт декоративно-вжиткового мистецтва в їхніх історичних осередках завдяки дієвій державній підтримці? На відкритті експозиції заступник міністра культури Ростислав Карандєєв відзначив, що перед країною стоять великі виклики, зокрема в культурі, і вона мусить дієво протистояти глобалізації.
Знайомлячись з експозицією, піймав себе на думці, що непогано було б із самого ранку побачити в своєму інтер’єрі насичених кольорів килими, небанальну кераміку, наївний живопис, а ще надягти ексклюзивну сорочку і відчути їхню енергетику, яка додає наснаги для звершень дня, і розуміти: тебе таким чином підтримують попередні покоління співвітчизників. Вони закодували зміст життя в кольорі та формі, вкарбували їх у традицію, яку сучасні митці транспонують в сьогодення. Адже до нашого часу втрималися тільки ті її прояви, які живляться повсякденністю.
Примхлива лоза, прикраси з бісеру, писанки, рушники в різній техніці, авторські ляльки і обереги, панно із вовни, картаті хустки, жіночі строї, медові пряники, подушки з різною мірою побутовості та декоративності.
.jpg)
Символи давні — ідея нова
Майстерно вибагливою технікою та химерністю вражають плетіння із соломки та кукурудзяного листя, наприклад, мілка пластика кобзаря з хлопчиком-сопілкарем Михайла Мокляра зі Славути Хмельницької області. Або свіжа зеленава соломка «Морена» від наймолодшого учасника виставки 18-річного Тараса Бульби, студента КНЕУ ім. Гетьмана. «Морена — це богиня родючої землі, яка нас народжує і приймає, — розважливо пояснює Тарас. — Відповідально бути поряд з майстрами з їхнім великим досвідом, до якого мені ще йти і йти. Я надихаюся і черпаю свої ідеї з історії. Через традиційні символи прагну втілювати нову ідею. У сім років я і мама захотіли займатися творчістю: малювати, ліпити з глини. Я вибрав соломку — той профіль, в якому я чогось досягаю, даю своє уявлення про традицію».
Майже під стелею знайшов своє місце складний солом’яний вінок від Раїси Павленко, яка навчила Тараса працювати з таким традиційним
матеріалом. Пані Рая зачарована канотьє від Василя Перепадя із села Короп на Чернігівщині. Порівняно з іншими роботами, насиченими майстерністю аж до хизування, воно не справило на мене враження, хоч 80-річний автор працював над ним майже місяць. Але після пояснень фахівця я втямив, чому цей капелюх коштує аж 1000 гривень.
Серед великих витинанок виділяється яскравістю папір з півнем від Ольги Шинкаренко з Києва в техніці виривання — «Літо забігло в садок». Цікава колористика несиметричної витинанки «Кобза моя, непорочна втіха» майстра Тараса Крамаренка із села Литвинівка Черкаської області. Галина Зінченко із селища Гриців Хмельницької області виклала полотняний купон жіночої сорочки «Ніжність». Техніка: муліне, штапівка, качалочка, мережки, вирізування, зерновий вивід. Затримує погляд панно «Вихор» із вовни і бавовни від Олександри Прокопенко. Тірон Манолій із Чернівців представив складний черес-пасок «Гуцульський»: шкіра, тиснення, плетіння, бронза, литво, вирізування, напаювання. Приваблює яскравий з багряницею килим «Свою Україну любіть» Зінаїди Щербинової з Боярки.
Ось якими враженнями поділилася зі мною відвідувачка виставки Ольга Макогончук: «Тут можна поговорити з автором твору про його роботу і з’ясувати для себе щось важливе. На виставці багато оригінального, що не потребує доповнення. Роботи наче живі, вони надихають. Жінкам можна почерпнути багато ідей для побуту. Авторські килими зроблять яскравішим сучасний інтер’єр, пахучі речі з дерева практичні — і на стіл, і на стіну. Роботи яскраві, багато зеленого, нема чорного і гнітючого. Зараз хочеться стабільного, а не підвішеного стану. Тішить те, що серед відвідувачів народного мистецтва багато молоді».
Тим часом Український дім із 5 по 8 листопада перетворився на країну майстрів. Авторські сувеніри, ексклюзивні прикраси та аксесуари, арт-декор від 60 гривень. Своєрідне, дещо попсове транспонування традиції в сучасну прикладну творчість. І серйозні роздуми на конференції «Пошук української ідентичності в контексті сучасного розвитку країни» за участі культурологів, мистецтвознавців, психологів, бізнес-тренерів.
На виставці можна було сфотографуватися з оригінальними букетами і вазонами-сумками від 750 гривень, розписувати кераміку за власним смаком, приміряти шати і капелюхи з вовни та прикраси з металу й шкіри, з бісеру, а також обрати свою чашку й ляльку-оберіг з магнітом і покласти вподобане в сумку з обраним принтом. Хутряні та вовняні речі від 125 гривень, іграшки з дерева від 75 гривень. Смаколики із шоколаду в тематичній упаковці. Дерев’яні форми для пряників від 100 гривень (їх можна вішати на стіни як декор). Автори пропонували татарську кераміку — майстри з Сімферополя переїхали до Березані. Анонсували свої роботи Волинська, Полтавська області.
Для відвідувачів організували різноманітні майстер-класи. Можна було вдосконалитися в створенні ялинкових прикрас, у знанні трипільських традицій, навіть у плетінні французьких кіс. «Творчі мами» об’єдналися в різні секції, де опікувалися ексклюзивними ляльками, речами для інтер’єру та оберегами. Автор найбільш творчого боксу з прикрасами Людмила Зоряна в Українському домі сказала мені фразу, яка запам’яталася найбільше: «Своєю творчістю хочу додати людям власної гідності, щоб вони нічого не боялися, обстоюючи її».
Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+