Ліквідація бідності — загальносвітова проблема. Китай виконав завдання інтенсивної ліквідації бідності, зумівши за останні вісім років вивести зі злиднів майже 100 мільйонів людей і на 10 років раніше здійснити перший пункт Цілей сталого розвитку ООН на період до 2030 року.

Як КНР змогла позбутися абсолютної бідності? Наприкінці лютого Китайське державне інформаційне агентство Сіньхуа представить доповідь, в якій буде висунуто нову концепцію «скорочення бідності як наукової дисципліни». Нижче наведено основні заходи з ліквідації бідності, які слугують наочними прикладами нової китайської науки.

15 травня 2020 року, село Шібадун, повіт Хуаюань, Сянсі-Туцзя-Мяоскій АТ, провінція Хунань, Ма Хуейхуан (ліворуч), керівник групи по боротьбі з бідністю, і Ши Ліньцзян (в центрі), яка повернулася в рідне село після закінчення університету, проводять пряму трансляцію з мобільноо телефону для поширення місцевих продуктів. Село Шібадун позбулася бідності в 2016 році. Чистий дохід на душу населення в селі виріс з 1668 юанів в 2013 році до 14 668 юанів в 2019 році.

Приклад 1. Створення архівних даних і карток для точкової роботи з ліквідації бідності

Як знаходити бідних, виявляти причини бідності й реалізувати політику для кожної людини і кожної сім’ї — це практична проблема, яку світ тривалий час не міг розв’язати. Раніше в Китаї також існувала проблема наявності самих цифр і повної відсутності імен, яка стосувалася бідних людей, через що багатьом заходам із надання допомоги на місцевому рівні бракувало адресності. Із 2014 року Китай створює загальнонаціональну інформаційну систему з освоєння і підтримки бідних. Достовірність реєстраційної інформації забезпечується за допомогою єдиних чітких державних стандартів і процедур створення архівів і карток, збору даних від сім’ї до сім’ї, їх публікації для загального доступу на різних рівнях, підзвітності вищим інстанціям, прийняття скарг, міжвідомчого порівняння даних, перевірки й усунення підроблених бідних домогосподарств.

Завдяки створенню архівних даних і карток на всіх бідних людей у країні стає зрозуміло, хто вибрався зі злиднів, наскільки ефективним виявився результат, хто і яким конкретно способом допоміг подолати бідність. Надано повний запис і справжню аргументацію для адресної допомоги та викорінення бідності, щоб у підсумку забезпечити точність результатів роботи і гарантовану ліквідацію бідності.

Приклад 2. Адресне надання допомоги сприяло процвітанню села Шібадун

3 листопада 2013 року генеральний секретар ЦК КПК Сі Цзіньпін приїхав у Шібадун, на заході провінції Хунань, щоб заглибитися у проблему бідності в цьому селі. Він дав важливу вказівку: «З огляду на реалії приймати рішення залежно від місцевих умов, провадити систематичне керівництво, адресно допомагати бідним».

Здійснюючи адресну політику ліквідації бідності, село Шібадун передовсім розробило метод виявлення бідних домогосподарств, що складався із семи етапів. Цей метод містив заяву від голови домогосподарства, масову оцінку, трирівневий розгляд (партійним комітетом села і сільським комітетом, парткомом волості і робочою групою з боротьби з бідністю), публічне оголошення, перевірку на рівні селища, затвердження на рівні повіту, реєстрацію домогосподарства, точкове виявлення бідних і адресне надання допомоги.

У селі вирощують ківі та інші культури, які підходять для місцевого середовища, за рахунок кафе і гестхаузів з національним колоритом мяо процвітає галузь туризму. Завдяки продажу традиційної вишивки мяо та розливанню води з гірських джерел розвивається економіка, яка сприяє швидкій ліквідації бідності й досягненню заможності. Дохід на душу населення бідних домогосподарств в Шібадуні збільшився з 1825,98 юаня 2014 року до 12 483 юанів 2019-го. Звільнившись від тисячолітніх злиднів, село досягло процвітання, продемонструвавши величезні зміни, що відбулися в гірських районах.

Робітники на лінії з виробництва сумок у цеху по боротьбі з бідністю в повіті Хечжен. Фото надало агентство Сіньхуа

Приклад 3. Взаємодія між східними і західними районами з гаслом «Перші, що досягли достатку, допомагають іншим для загальної заможності»

Повіт Цинчуань провінції Сичуань, що лежить на межі провінцій Ганьсу і Сичуань на південному заході Китаю, серйозно постраждав від землетрусу 2008 року. Це один з найбідніших районів Китаю. За підтримки в боротьбі з бідністю, яку надав Цинчуаню район Усін міста Хучжоу провінції Чжецзян у вигляді 5,4 мільйона саджанців, вирощених у Чжецзяні, в повіті було створено базу білого чаю площею 101,13 га, а побудований за допомогою того самого району промисловий парк упровадив виробничий ланцюжок від узбережжя.

У процесі рішучої ліквідації бідності за допомогою великої мобілізації Китай сформував механізм співпраці з надання допомоги малозабезпеченим категоріям населення між східними і західними районами країни, який охоплює підтримку фахівців, фінансову допомогу, галузеву співпрацю та співробітництво в галузі праці. Наприклад, провінція Чжецзян посилила використання переваг для взаємодоповнення і спільного користування ресурсами з відповідними регіонами, сформувавши багатовимірну систему промислової допомоги, яка має на меті спільне будівництво парків промислового співробітництва, промислових парків-анклавів, спеціалізованих ринків і цехів для боротьби з бідністю.

Деякі галузі, пов’язані зі скороченням бідності, пережили бурхливий розвиток, допомагаючи повіту Цинчуань 2019 року позбутися злиднів. За словами У Бінфана, який обіймає посаду секретаря комітету райкому Усіна, за останні три роки район Усін інвестував сотні мільйонів юанів у фонд підтримки повіту Цинчуань, щоб допомогти створити в ньому промисловий кластер, розрахований на виробництво 100 тисяч морозильних камер на рік, і комплектуючі до нього проєкти.

У Бінфан каже: «Перші, що досягли достатку, допомагають іншим для загальної заможності. Це наша священна місія».

У рішучій  боротьбі з бідністю економічно розвинені повіти на сході Китаю, аналогічно району Усін, допомогли бідним повітам, здійснивши взаємодію між сходом і заходом у ліквідації бідності. За допомогою інвестицій великої кількості підприємств у відкриття бізнесу в західних районах країни, постійного продажу сільськогосподарської продукції із Західного Китаю у Східний, а також надання допомоги в галузях освіти та охорони здоров’я стимулюється узгодженість регіонального розвитку та відбувається рух до загальної заможності.

На фотографії, зробленій 7 листопада 2018 року, показано сонячну електростанцію, побудовану селом Хоцзяпін спільно із сусідніми селами повіту Суйде провінції Шеньсі в рамках боротьби з бідністю. З введенням в експлуатацію нової електричної станції потужністю 33 МВт стабільно збільшуються доходи понад 12 300 чоловік з 82 бідних сіл в повіті Суйде.

Приклад 4. Понад 80 тисяч фотоелектричних станцій, які освітлюють шлях до викорінення бідності

За останні роки в повіті Цзигуй провінції Хубей недалеко від греблі «Три ущелини» було побудовано 50 фотоелектричних станцій загальною встановленою потужністю 10,86 МВт. До кінця вересня 2020 року ці ФЕС виробили 42,57921 мільйона кіловат-годин, весь їхній дохід обсягом 45,85 мільйона юанів було надано 51 ключовому найбіднішому селу в повіті. Це дало користь більш ніж 9200 домогосподарствам і понад 25 000 бідняків.

Такий тип використання ресурсів сонячної енергії в бідних районах, а також будівництво електростанцій з вироблення фотоелектричної енергії, доходи від яких надходять на боротьбу з бідністю, називається «ФЕС для ліквідації бідності». Відповідно до принципу «діяти з урахуванням місцевих умов», фотоелектричні станції діляться на побутові, сільські, колективні, комбіновані й централізовані. Вони застосовують ринково орієнтовані методи роботи і доручають експлуатацію професійним третім особам.

Під час розподілу прибутку встановлюють субсидії на промисловий розвиток у бідних селах, ремонт і техобслуговування комунального господарства на рівні села, створюють суспільно корисні посади, аби мобілізувати ентузіазм бідних до того, щоб заробляти гроші, займаючись справою, і пробудити в них бажання вибратися зі злиднів, уникаючи зрівнялівки. 

Приклад 5. Електронна комерція, що скорочує дистанцію до ринку

Місто Луннань у провінції Ганьсу на північному заході Китаю лежить у вкрай бідному гірському районі Ціньбашань.  Останніми роками, покладаючись на канали електронної комерції, в цьому районі створили систему онлайн-продажів спеціальних сільськогосподарських продуктів, завдяки якій з’явились особливо популярні товари: волоські горіхи, сичуанський перець, оливки, лікарська сировина для китайської медицини і місцевий мед. У багатьох бідних районах, подібних до Луннаню, що мають багатий вибір високоякісної сільгосппродукції, через незручності транспортування, інформаційну закритість та обмеженість ринків раніше було важко перетворити ресурси на джерело доходу для місцевого населення.

Китай доклав великих зусиль до поліпшення інфраструктури в бідних районах, роблячи акцент на усуненні недоліків зв’язку. Нині 98% бідних сіл Китаю мають доступ до волоконно-оптичних ліній зв’язку, а електронна комерція, проникнувши в сільську місцевість, повністю охопила 832 бідних повіти.

Спочатку уряд спрямовував і стимулював створення механізму, що пов’язує розвиток електронної торгівлі та інтересів бідних домогосподарств. За допомогою нових форматів ведення бізнесу через інтернет електронна комерція поєднала потоки людей, логістику і канали передачі інформації, скоротила часову і просторову відстань між бідними районами й товарами домашнього виробництва, підключивши їх до глобального ринку, та сприяла скороченню бідності і збільшенню доходів бідного населення й бідних районів.

(За матеріалами Сіньхуа)