Найголовнішою для гостей і учасників фестивалю була й залишається проблема вибору. І якщо журі конкурсних програм цю проблему сприймали буквально, то для кіноманів вона набувала дещо іншого значення: як серед кількох паралельних показів визначити правильне місце і час, аби не оминути найкраще.

Режисери-початківці вражають

Раніше маститі глядачі «Молодості» радили своїм молодшим однодумцям іти на «Фестиваль фестивалів», адже титуловані фільми, за логікою, точно мали бути кращими, ніж картини режисерів-дебютантів. Останнім часом ця традиція набула протилежного змісту: з року в рік стрічки молодих режисерів настільки вражають сміливістю, цілісністю, глибоким змістом, що шкодувати з приводу непотрапляння на картину, афіша якої прикрашена «гілками» та «ведмедями», навіть на думку не спадає.

Маловтішною особливістю цьогорічного міжнародного конкурсу можна вважати хіба той факт, що в переліку номінантів на перемогу не було українського фільму. І в цьому контексті простежується очевидна річ: кількість (а останнім часом стрічок молодих українських режисерів з’являється в рази більше, ніж ще пару-трійку років тому) та якість —речі різні і, на жаль, не завжди взаємопов’язані.

Найвище визнання фестивалю і сертифікат на 10 тисяч доларів отримав польський фільм, де в головній ролі знявся Анджей Северин (у центрі). Фото УНIAН

Тематика повнометражних дебютів оберталася навколо людини, її самоідентифікації й відчуття соціуму. Головна героїня одного з найбільш драйвового фільму міжнародного конкурсу «Відчинені двері» (Іспанія, режисер Марина Сересекі) — повія і донька колишньої повії. Здається, емоції й почуття, властиві іншим жінкам, у цієї вже немолодої пані давно атрофувалися… Але маленька дівчинка Люба, донька російської емігрантки, що загинула від передозування наркотиків, завдяки своїй щирості повертає героїню до життя.

Стрічку «Сутак» (Киргизія) на фестивалі представляв її режисер Мірлан Абдикаликов, який розповів, що на «Молодості» свого часу дебютував і його батько. Пронизлива історія простої жінки, що поховала чоловіка, але змушена жити з його батьками, накладається на давню легенду про пташку сутак.

Героїня стрічки «Ева Нова» (Словаччина, Чехія) — колишня актриса, яка через пияцтво втратила не лише професію, а й сина. Аби адаптуватися до життя, їй, колись обласканій увагою мільйонів, доведеться не лише побороти свою залежність та спокутувати гріхи перед власною дитиною, а й пізнати, як живуть звичайні люди, які за копійки викладають йогурти у супермаркеті чи прибирають готельні номери.

А ось героїня фільму «Безбожниця» (Болгарія, Данія, Швеція) хоч і стала на шлях праведний — соціальний працівник за професією мала підробіток тим, що «здавала» самотніх стареньких потрібним людям, які забирали їхні квартири, — але її прозріння виявилося запізнілим…

Геді, героєві однойменної стрічки виробництва Тунісу, Бельгії, Франції, залишається лише поспівчувати: між вільним життям і життям, яке запрограмувала йому матуся, він обрав… варіант від матусі. Геді дуже старався і намагався чути своє серце, але слухняний син і почуття обов’язку перебороли мрійливого юнака, що любить малювати комікси.

Зроблено в Україні

Найкращою стрічкою Національного конкурсу визнали фільм Аркадія Непиталюка «Кров’янка». Він отримав нагороду 2500 доларів та сертифікат від компанії МАУ. Ця лірично-соціальна комедія змагалася за «Скіфського оленя» разом з понад двома десятками інших вітчизняних картин. Нагороду переможцю Національного конкурсу вручив голова Держкіно Пилип Іллєнко. «Гадаю, що це один із найголовніших призів фестивалю, — заявив пан Іллєнко. — Я знав, що мені доведеться його вручати, тому чесно подивився всю програму і мушу сказати: її рівень приємно мене вразив. Головне те, що ми втрачаємо такий тренд, коли молоді люди знімають депресивне кіно. Те, що ми бачили цього року, було надзвичайно цікавим і перспективним, це було кіно, від якого я отримував справжню естетичну насолоду. Дуже радісно, що мої симпатії збіглися з симпатіями журі».

Хоч далеко не всі глядачі — а на Національному конкурсі «Молодість» аншлаги обов’язкові — зможуть погодитися з головою Держкіно щодо рівня заявлених стрічок. Деякі фільми — «Сказ» Марисі Нікітюк, «Запаморочення» Юри Катинського, «Зустріч» Жанни Озірної та інші — відверто засмутили кволим сюжетом, непереконливою грою акторів, які, здавалося, самі не розуміють цього сюжету, або ж фальшивими інтонаціями та сумнівними висновками. Безумовним хітом у цій програмі стала стрічка Філіпа Сотніченка «Цвях» — документальна розповідь про долю перспективної скрипальки з Києва, яка разом з родиною виїжджає за кордон. У цій картині знялася також театрознавець Валентина Заболотна, яка нещодавно відійшла у вічність. Переважна більшість усіх, хто був на цьому сеансі, власне, як і їхні нинішні педагоги — учні Валентини Ігорівни. І цей факт у день показу, безумовно, додав особливої атмосфери фільму.

ПЕРЕМОЖЦІ 

Тріумфатором цьогорічного кінофестивалю «Молодість» стала стрічка Яна П. Матушинського «Остання сім’я» (Польща), яка отримала ¢ран-прі та грошовий сертифікат від «Лото-Забава» на 10 000 доларів.

Переможцем Міжнародного повнометражного конкурсу — картина Гійома Сенеза «Воротар» (Бельгія, Швейцарія, Франція), короткометражного — фільм Педру Перальта «Вознесіння» (Португалія). У Студентському міжнародному конкурсі кращою із кращих визнали канадську стрічку режисера Лоїка Дарсеса «Жінка та її колісниця». Головний приз конкурсу «Молодість – дітям» та 2500 доларів дісталися фільму «Мандрівка Фанні» режисера Лоли Дуайон (Франція).

Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА
для «Урядового кур’єра»