У непростий час реформування, коли місцеві заклади охорони здоров’я ще не скрізь устигли перейти на новий рівень фінансування та організації роботи, особливого значення набуває допомога органів місцевого самоврядування. Запровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я передбачає збереження повноважень органів місцевого самоврядування у цьому секторі та створення можливостей для їхнього повноцінного виконання. За новою моделлю, з національного рівня фінансують програму медичних гарантій, тоді як кошти місцевих бюджетів спрямують на забезпечення роботи системи, а також на запровадження місцевих програм.

Шполянська міська рада на Черкащині з огляду на те, що засобів, передбачених державою на утримання центральної районної лікарні вистачить лише на півроку, взялася допомогти своєму медичному закладу розв’язати проблему критичного недофінансування. Торік з бюджету об’єднаної територіальної громади також надавали кошти на вторинну медичну допомогу обсягом 2,3 мільйона гривень, яких бракувало для покриття першочергових видатків.

Надання об’єднаною громадою такої субвенції на утримання районного медичного закладу — позитивний приклад сприяння розв’язанню на місцевому рівні однієї з найгостріших проблем медичної галузі — її постійного недофінансування. А виникає воно через те, що значна частина коштів районних бюджетів переходить у новоутворені ОТГ, а самі медичні установи залишаються поки що на балансі районів.

Інфографіка з сайту facebook.com/shpola.gromada

За словами голови Шполянської ОТГ Сергія Кравченка, нещодавно до міської ради надійшов лист про необхідність надання субвенції на утримання вторинної ланки медичної допомоги, оскільки в районному бюджеті бракує коштів на забезпечення першочергових видатків на заробітну плату, енергоносії, медикаменти та продукти харчування.

— Міська рада постійно надає фінансову підтримку медичній галузі, отож ні медперсоналу, ні пацієнтам не варто хвилюватися: з бюджету ОТГ й буде надано необхідні кошти на утримання районної лікарні. В установі працюють та отримують медичні послуги жителі громади, тому зрозуміло, ми ніколи не залишимось осторонь від їхніх потреб і проблем, — наголосив Сергій Кравченко.

Фінансування здійснюватимуть у кілька етапів протягом року. У лютому депутати спрямують частину коштів з вільних залишків, а згодом — від перевиконання бюджету. У лютому з коштів вільного залишку планують надати близько третини необхідних для  співфінансування, а решту — щомісяця протягом року за потребою. Таку дорожню карту запропоновано, аби не залишати без фінансування й інші сфери життєдіяльності громади.

В Україні розпочали шлях змін від фінансування ліжко-місць та утримання приміщень лікарень до оплати за реально надані медичні послуги людям за договорами з Національною службою здоров’я. Торік нова модель фінансування почала діяти для закладів первинної медичної допомоги. Усі медичні послуги сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів у медичних закладах оплачує Національна служба здоров’я за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги.

А з 2020 року вся система охорони здоров’я, як запланувало МОЗ, перейде на прямі оплати від Національної служби здоров’я України. Додаткові кошти в галузь зможуть інвестувати органи місцевого самоврядування. Зокрема на оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт, реконструкцію, підвищення оплати праці медичних працівників (програми місцевих стимулів), а також місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров’я та інші.

Зміни в галузі почалися, хоч і не всі до них виявилися готовими. Перехідний період не буває легким, але дороги назад уже немає. Отож усім — і медпрацівникам, і їхнім пацієнтам, і органам місцевого самоврядування, як наголошують керівники галузі, варто запастися терпінням і зробити все, щоб реформування відбулося максимально безболісно й ефективно.