Не поступається кращим закордонним аналогам, дешевший від них у серійному виробництві, яке зумовить впровадження  інноваційних технологій та створення  нових робочих місць на вітчизняних підприємствах, — така коротка характеристика протеза колінного суглоба, який сконструював за допомогою 3D-моделювання доцент Київського політехнічного інституту Юрій Киричук, а наша газета повідомила про це читачам 4 грудня торік («Милиці не знадобляться»).

Попри важливість цього винаходу для реабілітації воїнів, які втратили кінцівки в зоні АТО, держава не виступила ініціатором проекту, робота над яким триває із серпня 2014-го, і поки що не підтримала його реалізацію. Проте за пропозицією голови координаційної групи директора Київського художнього заводу Олександра Скорикова, це стало предметом ділового обговорення в КПІ, де зібралися вчені, представники підприємств, організацій і установ.

Маємо працювати на випередження

Голова координаційної групи Олександр СКОРИКОВ:

— Із групою ентузіастів ми проаналізували оптову відпускну ціну протеза закордонних виробників і ту, за  якою він дістається пораненим: небо й земля! Гроші, які  виділяє держбюджет на протезування учасників АТО, гріють посередників. Ми ж повинні дбати про загальнонаціональний інтерес.

Тому я запропонував доцентові КПІ Юрієві Киричуку виготовити за допомогою 3D-моделювання протез колінного суглоба. Із завданням він блискуче впорався. За налагодження його серійного виробництва — вчені, виробничники, фахівці багатьох галузей. Розуміємо: конкурувати із закордонною продукцією важко. Тому маємо не наздоганяти, не  копіювати, а працювати на випередження.

Символом реальності задуманого стане український солдат Василь, якому  відрубали руку в полоні: нині десятки фахівців працюють над  виготовленням героєві найсучаснішого протеза, щоб він не лише мав змогу робити найпотрібніше, а й грати на музичному інструменті й навіть керувати вертольотом. Це не фантазія. Є музиканти і  пілоти, які готові навчати Василя. Волонтери вже збирають  кошти.

Про наш проект уже відомо українській діаспорі: вона пообіцяла на «Кіборг-протезування» 200 тисяч  американських доларів. Сподіваюся, не  стоятимуть осторонь вітчизняні благодійні фонди. Бажано, щоб проект очолила відома і впливова в державі людина. Якщо все задумане здійснимо, а по-іншому й бути не може, то найсучасніші біопротези коштуватимуть в Україні в кілька разів дешевше, ніж тепер.

Слово підкріплюємо ділом

Технічний директор Київського  центрального конструкторського бюро  арматуробудування
Андрій СІХАРУЛІДЗЕ:

— Чому ми виготовили дослідний зразок протеза, сконструйованого доцентом Юрієм Киричуком? Якось мені довелось побувати на вітчизняному протезному заводі. Враження: 1914 рік. То скільки ж нам плестись у хвості світової цивілізації?! У нас — сучасне обладнання, кваліфіковані кадри,  випробувальний центр. Готові виробляти серійну продукцію.

 

Ще й студентам практика

Доцент НТУУ «КПІ» Юрій КИРИЧУК:

— Ми можемо створювати інтелектуальні модулі, в яких комп’ютер підлаштовує протез під людину. Проблема — в матеріально-технічному забезпеченні лабораторій. У нас застаріле обладнання. А возом ракету не наздогнати, не те що  випередити.

Якщо волонтери та спонсори допоможуть нам у реалізації проекту «Кіборг-протезування», то вони посприяють фаховій підготовці фахівців, які долучаються до створення нового протеза.

Проект «Кіборг-протезування» здійснюється з ініціативи громадських та волонтерських організацій за участі науково-дослідних інституцій, спецпідприємств військово-промислового комплексу, науково-правових установ. Його мета — надання надсучасної допомоги у протезуванні кінцівок захисникам України з подальшим упровадженням цих систем та протезів серед цивільного населення.

До 20 січня 2015 року остаточно визначиться правова форма та учасники  проекту «Кіборг-протезування», координатори якого — підприємство «Київський художній завод», благодійний фонд «Повернись живим». А серед учасників — Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», фахівці з 3D-моделювання.

Виробництво серійне — підхід індивідуальний

Професор НТУУ «КПІ» Ніна ЧИЧИКАЛО:

— Створюючи біопротез, науковці повинні співпрацювати з  конструкторами і обов’язково враховувати стан людини, тобто йдеться про індивідуальний підхід. Конструкція має базуватися на мікропроцесорах.

 

 

Добре, що долучаються волонтери

Провідний науковий працівник Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона
Ігор ХУДЕЦЬКИЙ:

— Запропонований інноваційний  підхід забезпечить, крім усього, прибуток державі: кошти на протезування не  підуть за кордон, а працюватимуть в Україні. Звичайно, будуть фінансові проблеми. Добре, що долучаються волонтери. Є також міжнародні програми, в які можна вписатися, а щоб отримати гранти, треба мати партнерів із країн ЄС і  вітчизняних представників малого та середнього бізнесу.

Ще один шлях успішної реалізації: Україна має фахівців і виробництва, які працюють у світових системах протезування, їх теж слід залучати. Тоді не доведеться купувати багато сучасних технологій.

Хочу підтримати доцента Юрія Киричука: проект має сприяти навчанню студентів, бо ж започаткована справа — і на  сьогодні, й на завтра.

Від автора. Ініціатори проекту «Кіборг-протезування» роблять усе на ентузіазмі. Після завершення зустрічі Олександр Скориков укотре підійшов до Андрія Сіхарулідзе. «Не хвилюйтеся, — сказав йому Андрій Георгійович, — додатковий зразок протеза буде перевірено». Ішлося про протез, який вирішили передати для подальших випробувань в Ірпінський центр реабілітації поранених у Київській області. Можна сказати, що проект стартує. Його розвиток та здійснення залежатиме і від ентузіастів, і від зацікавленості держави.