Не поступається кращим закордонним аналогам, дешевший від них у серійному виробництві, яке зумовить впровадження інноваційних технологій та створення нових робочих місць на вітчизняних підприємствах, — така коротка характеристика протеза колінного суглоба, який сконструював за допомогою 3D-моделювання доцент Київського політехнічного інституту Юрій Киричук, а наша газета повідомила про це читачам 4 грудня торік («Милиці не знадобляться»).
Попри важливість цього винаходу для реабілітації воїнів, які втратили кінцівки в зоні АТО, держава не виступила ініціатором проекту, робота над яким триває із серпня 2014-го, і поки що не підтримала його реалізацію. Проте за пропозицією голови координаційної групи директора Київського художнього заводу Олександра Скорикова, це стало предметом ділового обговорення в КПІ, де зібралися вчені, представники підприємств, організацій і установ.
Маємо працювати на випередження
Голова координаційної групи Олександр СКОРИКОВ:
— Із групою ентузіастів ми проаналізували оптову відпускну ціну протеза закордонних виробників і ту, за якою він дістається пораненим: небо й земля! Гроші, які виділяє держбюджет на протезування учасників АТО, гріють посередників. Ми ж повинні дбати про загальнонаціональний інтерес.
Тому я запропонував доцентові КПІ Юрієві Киричуку виготовити за допомогою 3D-моделювання протез колінного суглоба. Із завданням він блискуче впорався. За налагодження його серійного виробництва — вчені, виробничники, фахівці багатьох галузей. Розуміємо: конкурувати із закордонною продукцією важко. Тому маємо не наздоганяти, не копіювати, а працювати на випередження.
Символом реальності задуманого стане український солдат Василь, якому відрубали руку в полоні: нині десятки фахівців працюють над виготовленням героєві найсучаснішого протеза, щоб він не лише мав змогу робити найпотрібніше, а й грати на музичному інструменті й навіть керувати вертольотом. Це не фантазія. Є музиканти і пілоти, які готові навчати Василя. Волонтери вже збирають кошти.
Про наш проект уже відомо українській діаспорі: вона пообіцяла на «Кіборг-протезування» 200 тисяч американських доларів. Сподіваюся, не стоятимуть осторонь вітчизняні благодійні фонди. Бажано, щоб проект очолила відома і впливова в державі людина. Якщо все задумане здійснимо, а по-іншому й бути не може, то найсучасніші біопротези коштуватимуть в Україні в кілька разів дешевше, ніж тепер.
Слово підкріплюємо ділом
Технічний директор Київського центрального конструкторського бюро арматуробудування
Андрій СІХАРУЛІДЗЕ:
— Чому ми виготовили дослідний зразок протеза, сконструйованого доцентом Юрієм Киричуком? Якось мені довелось побувати на вітчизняному протезному заводі. Враження: 1914 рік. То скільки ж нам плестись у хвості світової цивілізації?! У нас — сучасне обладнання, кваліфіковані кадри, випробувальний центр. Готові виробляти серійну продукцію.
Ще й студентам практика
Доцент НТУУ «КПІ» Юрій КИРИЧУК:
— Ми можемо створювати інтелектуальні модулі, в яких комп’ютер підлаштовує протез під людину. Проблема — в матеріально-технічному забезпеченні лабораторій. У нас застаріле обладнання. А возом ракету не наздогнати, не те що випередити.
Якщо волонтери та спонсори допоможуть нам у реалізації проекту «Кіборг-протезування», то вони посприяють фаховій підготовці фахівців, які долучаються до створення нового протеза.
Проект «Кіборг-протезування» здійснюється з ініціативи громадських та волонтерських організацій за участі науково-дослідних інституцій, спецпідприємств військово-промислового комплексу, науково-правових установ. Його мета — надання надсучасної допомоги у протезуванні кінцівок захисникам України з подальшим упровадженням цих систем та протезів серед цивільного населення.
До 20 січня 2015 року остаточно визначиться правова форма та учасники проекту «Кіборг-протезування», координатори якого — підприємство «Київський художній завод», благодійний фонд «Повернись живим». А серед учасників — Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», фахівці з 3D-моделювання.
Виробництво серійне — підхід індивідуальний
Професор НТУУ «КПІ» Ніна ЧИЧИКАЛО:
— Створюючи біопротез, науковці повинні співпрацювати з конструкторами і обов’язково враховувати стан людини, тобто йдеться про індивідуальний підхід. Конструкція має базуватися на мікропроцесорах.
Добре, що долучаються волонтери
Провідний науковий працівник Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона
Ігор ХУДЕЦЬКИЙ:
— Запропонований інноваційний підхід забезпечить, крім усього, прибуток державі: кошти на протезування не підуть за кордон, а працюватимуть в Україні. Звичайно, будуть фінансові проблеми. Добре, що долучаються волонтери. Є також міжнародні програми, в які можна вписатися, а щоб отримати гранти, треба мати партнерів із країн ЄС і вітчизняних представників малого та середнього бізнесу.
Ще один шлях успішної реалізації: Україна має фахівців і виробництва, які працюють у світових системах протезування, їх теж слід залучати. Тоді не доведеться купувати багато сучасних технологій.
Хочу підтримати доцента Юрія Киричука: проект має сприяти навчанню студентів, бо ж започаткована справа — і на сьогодні, й на завтра.
Від автора. Ініціатори проекту «Кіборг-протезування» роблять усе на ентузіазмі. Після завершення зустрічі Олександр Скориков укотре підійшов до Андрія Сіхарулідзе. «Не хвилюйтеся, — сказав йому Андрій Георгійович, — додатковий зразок протеза буде перевірено». Ішлося про протез, який вирішили передати для подальших випробувань в Ірпінський центр реабілітації поранених у Київській області. Можна сказати, що проект стартує. Його розвиток та здійснення залежатиме і від ентузіастів, і від зацікавленості держави.