На календарі 7 жовтня, а передплатна кампанія на 2020 рік в Україні ще не розпочалась. У поштових відділеннях нема каталогів передплатних видань, редакції не знають, яку оголошувати передплатну ціну на газети й журнали. Укрпошта не повідомляє про умови їх доставки і далі оптимізується. Складається враження, що вітчизняну пресу планомірно знищують, тоді як навіть на окупованих територіях Донбасу наклади газет стрімко зростають. Невпинно руйнується система доставки, листоношам створили такі умови роботи, що вони не витримують і звільняються, бо хіба ж можна прожити на мінімальну зарплату? Для порівняння: у Данії листоноша заробляє 320 тисяч крон (майже один мільйон двісті тисяч гривень) на рік.

В Україні так і не запрацювала цільова програма державної підтримки преси за зразком моделей підтримки друкованих ЗМІ в європейських країнах. Здається, досі не скасовано державного мита і ПДВ на газетний папір імпортного виробництва як стратегічно важливу продукцію.

У підсумку загальний передплатний наклад періодики невпинно зменшується. На 2019 рік українці передплатили через Укрпошту 7,8 мільйона примірників, з них тільки 4,5 мільйона — загальнодержавних видань. За рік, згідно з даними поштовиків, наклади газет упали на 10%. За іншими даними, до другого півріччя цього року 40% передплатних накладів всеукраїнських газет давали шість щомісячних видань з надзвичайно низькою ціною — від 17 до 66 копійок за місяць. Але що це за видання? Лідер передплати, перепрошую за тавтологію, видання «Передплата».

Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, у лютому 2019 року газети були основним джерелом інформації лише для 6,7% населення. За рік ця частка зменшилася на 1,4%. За цей час частка інтернет-ЗМІ зросла з 27,1% до 27,5%.

Факти — річ уперта. Однак не варто передчасно хоронити пресу. Ринок досяг свого дна, і далі падати йому нікуди. Тому спеціалісти ринку стали обережніше висловлюватися про його перспективи. А деякі дослідники ринку заявили, що нині газета відроджується як засіб серйозної інформації й політико-економічного аналізу, адресованого тим соціальним групам, які перебувають на вищих ступенях за рівнем освіченості й доходів. Індустрія друкованих ЗМІ просто ще не знайшла свого місця у світі, який швидко змінюється, й інформаційному просторі, культурному й освітньому середовищі, адекватно відповідаючи на нові медійні виклики, еволюціонуючи разом із ними й часом.

Головна проблема сучасного ринку друкованих ЗМІ — не падіння доходів від проданих накладів і реклами в них, а небажання учасників цього ринку належно впроваджувати інновації.

Із 2016 року падіння ринку друкованої преси припинилося відразу в трьох найбільших європейських країнах, які називають «великою трійкою» видавничого бізнесу Старого світу. На IFRA/DСX: World Publishing Expo в Берліні зазначали, що падіння накладів мінімізувалось, а їх продаж навіть збільшився у Великій Британії, Франції й Німеччині. Газети і журнали потихеньку повертають віру в себе читачів і рекламодавців.

Проте більшість видань, що перейшли з паперу в інтернет, досить швидко втрачають ідентичність і розчиняються в мережі серед безлічі інших подібних ресурсів. Тому більшість галузевих експертів наполягають, що паперову версію видань (хоч би як елітний ексклюзивний продукт для заможної аудиторії) слід випускати в будь-якому разі.

Так звана високоякісна преса, якій властива аналітичність у підході до подій, зважений тон публікацій і головне — надійність фактів і думок, дуже авторитетна у Польщі, де виходить більш як 50 щоденних газет, 10 із яких — загальнонаціональні, а решта — регіональні.

У Німеччині наклади газет сягають кількох сотень тисяч примірників, а найпопулярнішої Bild — майже 3,5 мільйона примірників.

Тиражі американських газет невеликі. Середній наклад щоденної американської газети — 35 тисяч примірників. Однак за кількістю періодичних видань, які там виходять, США, як і раніше, посідають провідне місце у світі.

У країні виходять приблизно 23 тисячі періодичних видань, серед них 12 тисяч газет. Із них щоденних — приблизно 1450, вони виходять загальним накладом 55 мільйонів примірників. Порівняйте з накладами загальноукраїнських. А нам заявляють: паперові газети вже своє віджили, їх витіснив інтернет. А дзуськи!

В Індії, де інтернет з’явився навіть раніше, ніж у Китаї, за останні 20 років сукупний наклад газет збільшився у 30—40 разів і сягнув кількасот мільйонів примірників. Такі дані, на думку представників Всесвітньої асоціації газет і видавців, «підтверджують хороший стан і стійке становище галузі, а також те, що вона успішно справляється з конкуренцією з іншими ЗМІ, яка зростає».

Індійська преса успішно адаптується до нових реалій глобального інформаційного суспільства, використовуючи можливості нових технологій для зміцнення своїх позицій на медіаринку. І вже ніхто не сумнівається, що Індія в майбутньому, ймовірно, відіграватиме провідну роль на глобальному медіаринку.

Тож засновникам загальноукраїнських державних газет варто дуже добре подумати і все проаналізувати, перш ніж повірити в мантру, нібито паперова преса віджила своє.