Браконьєрів ненавиджу з дитинства. Бувало, приїдемо з батьком на янцевські кар’єри, позакидаємо вудки, а поплавці — як мертві купаються. Тоді підходить хтось із місцевих: «Дарма, хлопці, сидите. Вночі тут сіткою тягали, не буде кльову». Тож псу під хвіст підйом удосвіта, виглядання облізлого ПАЗика і тряска дорога, копання черв’яків під скиртованим гноєм. Пропала неділя через жадібних тварюк, які процідили ставок, вигребли найкраще, а решту коропів-карасиків налякали так, що ті позабивалися у найглибші ями і пастися випливуть ще не скоро.

Моє, ваше, наше…

Риба, раки та інша водна живність у морях, річках, водосховищах, озерах, більшості ставків, тобто у так званих водоймах загального користування — наша з вами спільна власність. Ми з вами домовились її використовувати ощадливо (щоб не виловити дощенту) і чесно (кожен має право зловити не більш як обумовлена кількість/вага). За тим, щоб ніхто цих домовленостей не порушував, наглядає від нашого імені держава, якій ми платимо податки. Держава наймає й уповноважує спеціальних людей, які наших рибу-раків охороняють, стежать за дотриманням правил і законів. Такі охоронці — передовсім рибні патрульні, які торік замінили рибінспекторів та екологічних інспекторів.

Наскільки робота рибпат­руль­них ефективна? Державне агентство рибних ресурсів мало не щодня повідомляє про конфісковані сітки й складені на порушників правил риболовлі протоколи. Тиждень тому Одеський рибоохоронний патруль спільно з працівниками прикордонної служби упіймали в озері Джантшейське (неподалік с. Лиман Татарбунарського району) браконьєрів, які поставили аж 25 волосіневих сіток. Порушники встигли вицідити з озера майже 600 судаків і сотню карасів. Сума збитків, завданих рибному господарству країни, становила понад 300 тисяч гривень. На порушників складено адміністративні протоколи. Знаряддя лову, риба та човен вилучено.

А днем пізніше Азовський рибпатруль разом з патрульними поліції та Маріупольського оперативно-розшукового відділу ДПС затримали порушника, який перевозив автомобілем майже 400 кг червонокнижного осетра та ще з півтонни іншої риби. Документів на вантаж не виявилося. За словами порушника, він придбав рибу в Скадовську й віз її на продаж на окуповану територію. За фактом порушення складено протокол. Матеріали справи передано на розгляд до центрального суду міста Маріуполя.

Акція з утилізації браконьєрських сіток та інших знарядь незаконного вилову, вилучених під час рейдів Київським рибоохоронним патрулем. Фото з сайту cheline.com.ua

Інвестиції в людей та двигуни дають результати

У відповідь на запит «УК» Держрибагентство повідомило, що за 10 місяців 2017 року його органи викрили понад 31 тисячу порушень. Багато це чи мало? З відповіді бачимо, що за весь 2016 рік викрито понад 29 тисяч порушень. У звіті окремо вказано цифри про викриття грубих порушень. Бо одна річ — скласти протокол на рибалку, який ловить більш ніж на 5 дозволених гачків. Житомирський рибоохоронний патруль лише за третій тиждень січня зафіксував 47 таких порушень. І зовсім інша — упіймати злісного браконьєра із сітками, острогою, драчем, електровудкою, який користується човном з потужним двигуном і готовий відбиватися, а то й відстрілюватися.

Штраф за зайвий гачок — від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів, тобто 34—170 гривень. А за електровудку — кримінальна справа. Щодо штрафів за грубі порушення, то вони теж не надто великі (340—720 гривень), але ця частина статті вже передбачає конфіскацію знарядь браконьєрства, зокрема човен, двигун, автомобіль. А якщо збитки (є табличка, скільки нараховують за кожен розмір кожного виду риби) сягають значних сум, то теж порушують кримінальну справу.

За 10 місяців 2017 року органи Держрибагентства викрили понад 10 400 грубих порушень, а за 12 місяців 2016-го — 8600. Прогрес є. Подивімося на кількість справ, яких суди спрямували для відкриття кримінальних проваджень за поданням працівників Держрибагентства. Тут без одної 340 справ та 245. І нарешті оцінимо нараховані збитки: майже 90 мільйонів торік і 34 мільйони позаторік. Очевидно, що й ці показники поліпшилися. Хоч оцінювати роботу рибінспекції треба не за кількістю зловлених порушників тощо, а за кількістю риби у водоймі. Паличковий (галочковий) метод, себто за формальними показниками, — не наш. Важливіше забезпечити профілактику, запобігання порушенням, ніж змагатися, хто більше впіймав порушників.

Але скористаємося наявними цифрами. Вони свідчать, що реформа органів Держрибагентства дає плоди. У 2016-му патрульні з новими зарплатами, технікою, принципами роботи, набрані за конкурсом, працювали лише в Київській області. Торік експеримент поступово почали поширювати на всю країну, хоч реформування ще не завершено і патрульних для деяких підрозділів набирають. А в Херсонській, Кіровоградській, Львівській, Хмельницькій областях патруля ще не створено, там працюють рибінспекції. Тож за умови тримання курсу 2018го можна очікувати ще більше протоколів, нарахованих збитків, порушених кримінальних справ. А головне — більше риби і порядку на водоймах.

Є одне але…

На жаль, порівняти роботу рибоохорони з дореформеними показниками не вдалося. Як повідомив перший заступник голови Держрибагентства Володимир Фалей, у відомстві інформації про кількість складених протоколів на порушників правил рибальства з 2007-го («УК» просив надати статистику за останні 10 років) по 2015 рік немає. Головний спеціаліст управління охорони водних біоресурсів, регулювання рибальства та іхтіології Держрибагентства Тетяна Бєлошапка пояснила, що у зв’язку з реорганізацією документацію за попередні роки передано у позавідомчий архів. Сподіваюся, що у відомстві все-таки залишилися копії річних звітів, і ми зможемо оцінити різницю в роботі старої Держрибінспекції й нового рибного патруля.

Друге «на жаль» стосується ефективності покарання за порушення. І державні, й громадські інспектори зазначають, що треба збільшувати обсяг штрафів. Вони справді замалі, принаймні за серйозні порушення. Підвищення штрафів та інші способи посилення боротьби з браконьєрством передбачено у проекті закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду» (№5262). Його зареєстровано у Верховній Раді ще у жовтні 2016 року, схвалено в комітетах, але за цей час не внесено у сесійну залу. Про важливість ухвалення цього закону в інтерв’ю «УК» від 15 березня 2017 року («Боротьба за збереження риби стає жорсткішою») говорив ще попередній голова профільного відомства Ярема Ковалів. Але пролобіювати ухвалення закону так і не зміг.

Якщо в цьому скликанні депутати не ухвалять законопроекту хоч у першому читанні, то після обрання нового складу парламенту все піде коту під хвіст, бо процедури подання, висновки експертного управління, розгляд на комітетах тощо доведеться проходити знову.

Третє «на жаль» стосується роботи суміжних організацій — судів, органів виконання судових рішень та інших. Ухвалити закон треба, але, на мою думку, не менш важлива за величину штрафів чи нарахованих збитків невідворотність покарання. А з цим біда. З уже згаданих 90 та 34 мільйонів відшкодовано на сьогодні відповідно лише мільйон сто і мільйон чотириста тисяч гривень. Тобто одну дев’яносту і одну тридцяту завданих збитків.

У звіті немає підсумків розгляду порушених кримінальних справ, але загальна практика притягнення до кримінальної відповідальності за порушення природоохоронних законів теж сумна. До розгляду в залі суду доходить одна справа з десяти, а з розглянутих лише у кожній десятій винних більш-менш серйозно карають. Тобто кримінального покарання зазнає лише один із сотні порушників.

 Насамкінець.Урятоване з величезними зусиллями та витратами від браконьєрів добро може вмить виздихати, якщо у водойму потрапляють отруйні відходи. Минулого літа не одна річка криком кричала про порятунок. Запобігати таким випадкам і карати отруйників — це вже завдання Державної екологічної інспекції або ж її наступника — Державної природоохоронної служби, яку створюють. Але кілька останніх років робота екологів блокується або ускладнюється через так звані мораторії на проведення перевірок. Ці мораторії начебто мають захищати бізнес від корупції.

Ось і нині роботу всіх (крім фінансових) контролюючих органів зупинено через нові норми Закону №2246-VIII «Про Державний бюджет на 2018 рік». Зокрема пунктом 9 «Прикінцевих положень» мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності продовжено до 31 грудня 2018 року. Тож тепер працювати зможуть лише ті інспекції, яким дозволить Кабінет Міністрів. Постанови, що затверджує перелік таких відомств, не ухвалено. Тож порушники природоохоронного законодавства знову почуваються в повній безпеці.