Член Національної спілки
архітекторів України 
Ігор РУСАКОВ

Чинник прецеденту забудови історичної частини міста, який у нас, на жаль, розглядається за принципом «чому іншим можна, а мені — ні?» призвів до забудови території навколо Софії Київської «хайятами» та басейнами, що спотворюють та нищать історичний вигляд міста, який органічно створювався сторіччями. 

Одним з останніх прикладів, який викликав потужний громадський резонанс, став початок зведення будівлі в центральній історичній частині міста в буферній зоні заповідника «Софія Київська» на перетині вул. Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11. Щоб прокоментувати ситуацію, яка склалася із забудовою Києва, та можливих подальших перспектив її вирішення, ми звернулися до члена Національної спілки архітекторів   України Ігоря РУСАКОВА:

— Пане Ігоре, цікаво почути вашу думку про сучасну забудову в історичній частині Києва. Чи насправді такі однозначні відповіді на запитання щодо зведення будівель навколо заповідника «Софія Київська»?

— Ставлення до проблем навколо будівництва біля Софії Київської має багато точок зору, деякі з яких об’єктивні, деякі ні. Тема складна й неоднозначна, до того ж пов’язана з певними комерційними та політичними інтересами. Як архітектор зазначу, що Софія Київська — це візантійський  тип храму. Архітектурні споруди  тих часів мали оборонні властивості. Масивні стіни завтовшки у кілька метрів, невеликі вікна-бійниці захищали будівлі від нападів — це ознаки фортечної архітектури. Запас міцності дає змогу стояти таким будівлям тисячі років за умови дбайливого ставлення нащадків. Її «родичка» — Софія Константинопольська — міститься у Стамбулі, що перебуває в сейсмічно активній зоні: Софія Константинопольська перенесла за свою історію, напевно, понад 1000 землетрусів, переважна кількість яких оцінювалась у 7 балів.

І що? Вже півтори тисячі років вона стоїть і дивує світ. Серед інших прикладів велика кількість і досі діючих стародавніх пам’яток Єгипту, Греції, Римської та Візантійської імперій та ін. До такого типу будівель можна віднести також Києво-Печерську лавру і Видубицький монастир — всі вони мають дуже потужний фундамент і стіни.

— Чому останнім часом почастішали скандали у зв’язку із забудовою історичної частини Києва?     

— Архітектура у всі віки була проявом соціально-економічних процесів у суспільстві. Все, що ми бачимо довкола нас, — реалізація і прояв досягнень та недоліків суспільства, економічного стану та особливостей розвитку технологій нашої держави в минулому. В різні часи можливо було отримати необхідні дозволи за допомогою підкупу чиновників. У розвинених суспільствах дуже складно «купити» чиновника. Початок XX століття в Києві пов’язаний із масовою забудовою, будівельним бумом, і дуже часто це супроводжувалось порушенням  будівельних норм та технологій. Цікаво, що іноді ми, архітектори, стикаємось з такими фактами, коли зведені в Києві на початку століття будівлі мають дуже слабкий фундамент, а іноді і взагалі його не мають!

Це пов’язано з некваліфікованістю, непорядністю забудовників і підрядників. Це означає, що були порушені норми будівництва не тільки сьогодні, а й у минулі часи. Нині проблема пов’язана, частіше за все, з бізнес-інтересами структур, що живуть сьогоднішнім днем, правовим нігілізмом, нехтуванням історично складених правил, будівельними та містобудівними нормами і неорганізованістю та слабкістю установ та організацій, призначених або зацікавлених у збереженні історичної спадщини.

Все, що може бути побудоване в районі Софії Київської, має гармонувати з нею. Фото ВолодимираЗAЇКИ

— На вашу думку, чи може допомогти Україні в цьому аспекті закордонний досвід?

— Безумовно, потрібно звертатися до досвіду інших міст та країн, але важливіше — ретельно і кваліфіковано виконувати чинні закони та норми.  До речі, у всіх стародавніх містах існує історична зона особливого регулювання, де ви і цвяха не зможете забити в будівлю без дозволу відповідних установ, які відповідають за збереження історичної спадщини!

— Тобто ви маєте на увазі, що проблеми юридичні — невиконання законів?

— Проблема правового нігілізму в нашій країні — це поширене явище, воно може виражатися, зокрема, як у рейдерстві, так і в незаконному захопленні землі та незаконному будівництві. Порушення нормативів за принципом «своя рука владика», невведення в експлуатацію відповідних норм — на жаль, звичайне явище у наш час. Велику кількість будівель у нас починають зводити ще до того, як отримають необхідний пакет дозвільних документів.

— Яку функцію виконує зонінг?

— Зонінг є інструментом обмеження забудови міста. Він має регулювати відносини між старим та новим, між новим будівництвом та реконструкцією і реставрацією історичної частини міста.

Тобто місто повинно бути розмежоване на містобудівні зони за принципом суміщення історичної забудови та нових об’єктів. Закони композиції формулюють поняття архітектурної домінанти. Домінанта є головним елементом середовища. Всі інші підпорядковані їй. Декілька елементів, що претендують на роль домінанти, порушують гармонійність простору. Наприклад: Софія Київська — домінанта, буферна зона — це нейтральна зона, що оточує храмовий комплекс. І все, що може бути побудоване в цьому районі, повинно прив’язуватися до домінанти — Софії Київської.

Тому ніякого висотного будинку біля Софії Київської бути не може! Усі подальші питання мають вирішуватися на рівні містобудівної ради, яка повинна складатись із фахівців, які мають довіру громадян Києва та будуть гідно представляти їх інтереси. Сьогодні існує більш ніж достатньо регламентуючих та законодавчих документів, які дають змогу керувати і спрямовувати цей процес. Повинен бути розроблений та відповідно затверджений генплан розвитку Києва. Окрім цього, негайно має бути оголошено мораторій на будь-яке будівництво у центральній та історичній частинах міста, поки не будуть остаточно врегульовані і прийняті законодавчі рішення, що регламентують ці питання.

Також необхідно залучити до вирішення важливих питань громадські організації та авторитетних людей, представників громади Києва, які спільно із владою будуть ухвалювати рішення та виступати певним балансом у цьому питанні. І ще одне: беззаперечно важливим є залучення громадського обговорення.   

Олеся ЗЕНТАЛЬ
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

РУСАКОВ Ігор Олександрович — архітектор, кандидат технічних наук, доцент факультету архітектури та дизайну Національного авіаційного університету, член Національних союзів архітекторів та дизайнерів України, автор багатьох проектних та наукових праць в архітектурі та дизайні.