Учорашній день Прем’єр-міністр Володимир Гройсман присвятив ознайомленню зі станом виконання ремонтних робіт на автомобільних дорогах загального користування у двох центральних областях. Про те, що перевірка розпочалася, стало відомо завдяки його запису в мережі Fаcebook: «Нині інспектуємо хід дорожніх робіт. В центрі уваги траса загального користування Київ — Знам’янка, яка з’єднує центральні області України. Перевіряємо якість дорожнього полотна, будівництво мосту через Дніпро, дамби на ділянці Золотоноша — Черкаси — Сміла — Умань та об’їзний шлях біля Знам’янки. Перша зупинка — на Київщині. Порівняно невелика ділянка — до 10 кілометрів, але інтенсивність руху — понад 5 тисяч машин на добу. Роками тут латали дірки в дорожньому полотні, а тепер це нова сучасна двошарова траса загального користування, побудована коштом державного та обласного бюджетів. До кінця листопада ділянку повністю здадуть в експлуатацію. Рушаємо далі».

З наступного його запису громадськість дізналася, що реконструкцію мосту через Дніпро в Черкаській області завершать за місяць. «Чергова зупинка — Черкаська область. Перевіряю міст через Дніпро і ділянку дамби траси Київ — Знам’янка. Важливий транспортний вузол, який капітально не ремонтували з 1960-х. Рік тому спільно з місцевою владою ми домовилися про капітальний ремонт мосту — особисто проконтролював хід проектних робіт. Бачимо фактично новий об’єкт. У новому мості буде й частка моєї праці — згадав юнацький заводський досвід і один зі швів мостової конструкції зварив сам — під пильним наглядом, звичайно».

На Черкащині Володимир Гройсман згадав свій перший робітничий фах. Фото з сайту facebook.com/volodymyrgroysman

Газ не дорожчатиме

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ повідомив, що під час цієї робочої поїздки глава уряду давав коротке інтерв’ю одному з вітчизняних телеканалів. Прем’єр заявив, що немає підстави для підвищення ціни на газ в Україні і на місцях не можна допустити зростання цін на тепло і гарячу воду. Він назвав тарифну політику частковою відповідальністю місцевих органів влади. Особисто Володимир Гройсман розраховує на повну відповідальність у цій справі регіонів. Щодо субсидіювання, то коштів у бюджеті має вистачити на всіх, хто потребує допомоги держави. У 2018-му на цю потребу прописано 55 мільярдів гривень. Прем’єр закликав народних депутатів ухвалити медичну реформу, змінити систему фінансування галузі, а ще визначити якість медичної послуги.

«Повністю підтримую необхідність розгляду медичної реформи. Хотів би, щоб наші громадяни, звертаючись до лікаря, отримували якісну послугу. У нас з’являються можливості для системної перебудови галузі охорони здоров’я», — запевнив він.

Ішлося й про потребу перейти від «системи фінансування стін до системи фінансування якості медицини». Володимир Гройсман укотре запевнив, що «кошти ходитимуть за пацієнтом». Не минув увагою Прем’єр й ухвалення пенсійної реформи. Тепер вона відповідає ключовому меседжу Міжнародного валютного фонду і формує в Україні стабільну пенсійну систему.

«Цей законопроект повністю відповідає інтересам України, — наголосив Володимир Гройсман. — Для нас було дуже важливо, щоб закон дав змогу розпочати процес підвищення пенсій і встановити справедливу пенсійну систему в країні». До речі, згідно з його даними, пенсіонерам уже розпочали проводити перерахунки.

Про мову слід говорити конкретно

Глава уряду прокоментував висловлювання президента Чехії Мілоша Земана щодо «узаконення» анексії Криму. Він назвав таку заяву божевільною. «Здорова людина ніколи цього не заявить. Але я точно знаю, що чехи абсолютно прекрасні, розумні люди, наші друзі і партнери. Думаю, що серед такої прекрасної нації є й ті, котрі інколи дозволяють собі божевільні заяви», — цитує його слова УНІАН.

Неприпустимі, на його переконання, й ультиматуми у питаннях української мови. «Ми поважаємо національні меншини, мови національних меншин і права. Але я вважаю, що всі мають поважати Україну й українців, з пошаною ставитися до української мови, — додав він. — Це не закон проти когось, це закон за якість освіти для українських дітей незалежно від того, яку національну меншину вони представляють».

Україна відкрита до конструктивного діалогу, поважає партнерів, друзів, але нікому не даватиме права розмовляти в ультимативній формі, особливо коли йдеться про питання рідної української мови. Тож Угорщина не повинна погрожувати Україні, натомість має перейти до конструктивного діалогу щодо конкретних питань.

Заяву угорських представників влади у зв’язку з мовними положеннями нового українського закону про освіту він прокоментував так: «Нас треба шанувати, нас треба по-дружньому любити. І ми завжди як гостинна прекрасна країна відкриті до нормального спілкування. Нам не потрібні жодні конфлікти ні з Угорщиною, ні з Чехією, ні з іншими нашими партнерами. Тому я просив би всіх своїх колег трошки зменшити напруження в цій історії, а конкретно сказати, які є питання і обговорити їх. Думаю, всі наші партнери і друзі не бажають нічого поганого Україні».