В Україні діє нова система валютного нагляду відповідно до Закону «Про валюту і валютні операції», що базується на доволі цікавій системі ризик-орієнтованого підходу. Принцип її такий: менше ризиків — менше уваги; більше ризиків — більше уваги.

Це стосується банківських установ. Зокрема фінансові установи, відчуваючи  невисокі ризики від здійснення тієї чи тієї операції клієнтів, можуть не звітувати перед регулятором. До цього банки скаржилися на велику кількість відповідної звітності перед Нацбанком і паперову тяганину. Тепер усе має бути інакше, й фінустановам у цьому питанні стане значно простіше.

Що далі? І чи спроститься життя від застосування такої системи ризик-орієнтованого підходу пересічних клієнтів банків, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Маркером нововведень має стати поліпшення якості обслуговування клієнтів. Фото Володимира ЗАЇКИ

Запобігти вивезенню грошей за кордон

«Нова система валютного нагляду, відповідно до Закону «Про валюту і валютні операції», має змінити підхід до валютного контролю за принципом «можна все, що не заборонено». Раніше валютне законодавство ґрунтувалося на засадах «можна тільки те, що дозволено», і було занадто складним (декрет Кабінету Міністрів, кілька законів, понад 20 постанов НБУ та близько 60 роз’яснень). Ризик-орієнтований підхід до валютного контролю має на меті запобігти використанню банків для виведення капіталів за кордон. Після набуття чинності цього закону фінустанови мають ретельно вивчати своїх клієнтів, аналізувати економічну сутність і доцільність їхніх валютних операцій, припиняючи фіктивні фінансові оборудки», — зазначає «УК» Олександр Москаленко, начальник управління валютного контролю банку «Кредит Дніпро».

«УК» неодноразово писав, що із 7 лютого для фізичних осіб введено онлайн-купівлю іноземної валюти (у межах ліміту купівлі готівкової валюти — до 150 тисяч гривень за день в еквіваленті) та виведення з-під нагляду фінансового моніторингу дрібних операцій на суми до 150 тисяч гривень.

З  одного боку, це позитивно, з другого — пересічним небагатим людям це мало що дає. Їм однаково, яким буде щоденний ліміт зняття грошей.

Щодо інших позитивів, то, як зазначає «УК» керівник прес-служби ПриватБанку Олег Серга, їх уже можуть відчути представники малого і середнього бізнесу: «Для них скасовано норму надання документів у банк, що підтверджують наявність зобов’язань перед нерезидентами, якщо сума платежу за кордон (або сума купівлі валюти для такого платежу) не перевищує еквіваленту 150 тисяч грн. Поліпшилися  умови для іноземних інвесторів: тепер інвестиції дозволено вкладати не лише у валюті, а й у гривнях. До того ж, нерезиденти зможуть кредитувати резидентів не тільки в іноземній валюті, а й у гривнях».

Безперечно, це дасть змогу приваблювати іноземних інвесторів, бо країна вже давно чекає на їхній масовий прихід.

Із штрафами полегшення

Згідно з новими правилами, значно зменшуються розміри штрафів та інших видів покарань для банків, або, як інакше їх називають, заходи впливу до фінансових установ. Як і раніше, буде так зване письмове застереження, призупинення окремих видів операцій. Проте набагато чіткіше буде враховано істотність порушень.

Так,  суттєвими тепер вважатимуться порушення під час здійснення окремої операції на суму понад мільйон гривень або сукупності трансакцій обсягом більш як 10 мільйонів гривень.  Розміри штрафів за такі дії коливатимуться в межах до 400 тисяч гривень.

За несуттєві порушення розміри штрафів не перевищуватимуть 50 тисяч гривень. Штраф за несуттєві порушення у звітності банків встановлено на рівні 17 тисяч гривень.

Одна з відомих колишніх банкірів зазначила в коментарі «УК»:  «Усе, можливо,  й добре, проте не думаю, що удосконалення системи штрафів зокрема й у бік зменшення, сприятиме зниженню їхньої загальної кількості. Вони є і будуть, і навпаки, більш лояльна, ніж раніше, інституція штрафів для банків, як на мене, лише збільшить їхню кількість».

Щодо  пересічних українців, то Олег Серга зазначає: для них буде лише позитив. За його словами, у споживачів фінпослуг банків з’явиться більше можливостей для переказу грошей, зокрема миттєву онлайн-купівлю валюти. Також розширення використання новітніх ІТ-технологій у банківській системі дасть змогу  підвищити ефективність виконання операцій і поліпшити якість обслуговування клієнтів усіма гравцями ринку банківських послуг.

«Нарешті люди матимуть онлайн-доступ до своїх грошей і, безумовно, більше свободи у розпоряджанні своїми рахунками. Також вважаю, що буде знижено частку анонімних валютообмінних операцій у банківській системі України. А що вже казати про мінімізацію ризиків, пов’язаних із перевезенням готівкових коштів, зберіганням великих сум готівки у відділеннях банків та додаткові витрати на інкасацію», — додає пан Серга.

Негативи подвійних нарахувань

Водночас  експерти вказують на давно не вирішені  питання, яким не було надано гідної уваги й нині.

«Для звичайних клієнтів банків мало що зміниться на краще навіть за умов революційності та прогресу, пов’язаного із широким залученням IT-технологій у банківську практику. Щодо зниження штрафів за порушення банками законодавства України скажу: фактично таких штрафів взагалі не буде, принаймні до 2020 року, тобто їх відкладено. І, звісно, даремно. Нацбанк уже давно зайняв позицію не карального, а спостережного органу. Фактично він тим і займається, що лише спостерігає і кілька разів попереджає», — каже він.

Наприклад, почастішали випадки подвійного списання сум, коли українці розраховуються різними банківськими картками (і не лише валютними, а й гривневими) за кордоном.

Потім банки розводять руками: розглядають питання повернення грошей власникам карток до 120 днів, а інколи це питання взагалі ніяк не вирішується.

Олег Серга вважає, що клієнти плутають: ідеться не про подвійне списання, а про подвійну конвертацію, коли сума відрахувань автоматично переводиться за курсом із гривень на місцеві валюти країни перебування клієнтів: «Так звана подвійна конвертація може виникати тоді, коли закордонний магазин списує суму із гривневої картки у не рідній валюті. Наприклад, ви розраховуєтеся в Європі, а магазин виставляє ціну в доларах. Тоді клієнт платить за конвертацію гривень у доларах своєму банкові й доларів у євробанку, який обслуговує магазин. Так само буває, якщо закордонний інтернет-магазин виставляє ціну в гривнях. Як правило, це невеликі сум    и, близько 1% суми платежу».

Проте голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников зазначає, що все це часто обертається тим, що вже по поверненні на  Батьківщину або навіть через три-чотири місяці «рідні» банки надсилають «лист щастя» своїм клієнтам — начебто, розраховуючись за карткою за кордоном, ви перевищили ліміти суми готівки, тобто не вистачило гривень, які переводили у місцеві валюти. Зрозуміло, виставляють суми цих «невистачань», які інколи вражають: від 5 до 13 тисяч гривень.

«Довести, що це брехня банку, клієнтові дуже важко. Раджу звертатися до судів, та ми це, по суті, й робимо. Проте це забирає чимало часу й нервів», — додає він.

Тож є чимало питань,  які залишено поза увагою нової системи валютного нагляду. Вони не суто юридичні, а й питання моралі та відповідальності кожного окремого банку, а також його клієнта.

Проте, як зазначив «УК» Олександр Москаленко, банківська спільнота чекає на подальші оперативні роз’яснення регулятора щодо чітких алгоритмів дій у всіх неоднозначних ситуаціях, які унеможливлять різні трактування колізій чинного законодавства банками і перевіряючими державними органами.