Попри непросту соціально-політичну ситуацію на сході країни, розробка та впровадження антикорупційних заходів залишається одним із першочергових завдань чинної влади. 

Так, днями Верховна Рада ухвалила Закон «Про відновлення довіри до судової системи», проект якого на розгляд депутатів внесено урядом. Документ спрямовано на люстрацію та оновлення судової гілки влади, що є важливим кроком на шляху до відновлення незалежності судової системи та встановлення чесного і справедливого правосуддя.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк привітав це рішення парламенту, зазначивши, що наступним кроком має стати ухвалення закону про створення  Національної служби боротьби з корупцією. Цей документ розроблено Міністерством юстиції спільно з Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики Тетяною Чорновол.

У разі створення відповідної Нацслужби розпочнеться боротьба з корупцією не тільки в судовій системі, а й в усіх органах державної влади. Концепцію створення Нацслужби боротьби з корупцією презентувала сама Тетяна Чорновол.

Дізнання та слідство

Досвід створення такого органу запозичено у західних країн, які свого часу мали проблеми з корупцією широкого масштабу. Нині подібна ситуація і в Україні: корупція у нас має надзвичайно широку сферу покриття. При цьому дуже великий відсоток корупційних дій — у держзакупівлях, особливо на державних підприємствах та в національних акціонерних компаніях. Тому Нацслужбі пропонується надати функції дізнання та слідства, під що підпадатимуть не лише чиновники 1—3 рангів, а й керівники держпідприємств та НАКів разом із колишніми високопосадовцями.

Крім того, пропонується внести зміни до Кримінального кодексу для криміналізації корупційних діянь, адже нині за них передбачено адміністративну відповідальність. Нацслужба також має отримати змогу проводити слідство за низкою статей Кримінального кодексу: економічні злочини, корупція, хабарництво, фальсифікація виборів тощо. Крім того, до Кримінального кодексу пропонується внести дві нові статті: втілення корупційних схем та організована корупційна група. За словами Урядового уповноваженого, часто в нашій країні люди, які курирують великі корупційні схеми, не є державними посадовцями, керівниками держпідприємств чи НАКів. Це вихідці з колишнього криміналітету, які не полюбляють публічності, і до них важко підступитися з юридичної точки зору. До речі, Нацслужбу пропонується наділити і функцією самостійного представництва за кордоном для повернення корупційно отриманих коштів і майна. Тетяна Чорновол також зауважила, що служба не займатиметься корупцією у приватному секторі, аби унеможливити зловживання й тиск на малий і середній бізнес.

Запропонована структура служби така: перший етап — 500 співробітників та центральний офіс у столиці (орієнтовна вартість з огляду на досвід Польщі — 17,7 мільйона євро), другий етап — 1200 осіб та представництва у шести областях (30 мільйонів євро). При цьому служба повинна мати змогу взаємодіяти з право?охоронними органами як у центрі, так і на місцях.

Аби служба була незалежною, а її діяльність — збалансованою, керівника органу пропонується призначати двома третинами голосів Ради національної безпеки та оборони. Так за дії Національної служби боротьби з корупцією політичну, публічну та моральну відповідальність нестимуть і перші особи держави, які є членами РНБО. Планується, що служба матиме спеціальний статус і підпорядковуватиметься Президентові.

По завершенні доповіді глава уряду звернувся до Мін’юсту та Урядового уповноваженого, щоб ті забезпечили супровід проходження законопроекту про створення Нацслужби у Верховній Раді, врахувавши всі пропозиції, що дадуть змогу створити насправді ефективну службу з подолання корупції.

«Білі комірці» часто-густо небезпечніші  за вуличних грабіжників. Фото з  сайту visualphotos.com

Дерегуляція набирає обертів

Кримінальне переслідування — це не єдиний спосіб боротьби з корупцією. Дієвий інструмент — дерегуляція. «Що менше повноважень у чиновника, то менше шансів у нього брати хабарі. Що простіші правила процедури з видачі дозволів, то менше необхідності займатися домовленостями і хабарництвом з представниками органів влади. Менше повноважень — менше корупції», — наголосив Арсеній Яценюк. (До речі, документ, що передбачає істотне скорочення дозвільних документів, Верховна Рада розглядала вчора. І на момент, коли засідання уряду ще тривало, депутати ухвалили цей закон).

Прем’єр-міністр доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі продовжити роботу з дерегуляції української економіки, зменшення кількості повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади. Він також закликав використовувати іноземний досвід, зокрема грузинський, у роботі з подолання в Україні корупції.

«І я окремо на цьому наполягаю. Корупція на нижньому та середньому рівні залишилася і вичікує, споглядає, як далі відбуватимуться події. А події розвиватимуться так: жорстка і реальна боротьба. Вистачить уже тих, які золоті батони купують. Ті, хто купує золоті батони, потім повинен кришити ці батони «в местах не столь отдаленных», — резюмував глава уряду.