ЯЦЕНЮК Арсеній Петрович,
Прем’єр-міністр України

Народився 22 травня 1974 року в Чернівцях. 1996 року закінчив Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича за фахом правознавство, 2001-го — Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету за фахом аудит і облік. Кандидат економічних наук. Народний депутат України кількох скликань.

Протягом 2001 — 2003 років обіймав посаду міністра економіки Ради міністрів АР Крим. У 2004 — 2005 роках працював у Національному банку на посадах першого заступника голови та в.о. голови. Упродовж березня — вересня 2005-го працював першим заступником голови Одеської облдержадміністрації. З вересня 2005-го по серпень 2006-го — міністр економіки України. З вересня 2006-го — перший заступник глави Секретаріату Президента, представник Президента в Кабінеті Міністрів. 2007 року — міністр закордонних справ України, у 2007 — 2008 роках — Голова Верховної Ради України.

З 27 лютого 2014 року — Прем’єр-міністр України. 27 листопада 2014 року Кабінет Міністрів під головуванням Арсенія Яценюка склав повноваження перед новообраною на позачергових виборах народних депутатів України Верховною Радою VIII скликання. Цього самого дня Арсенія Яценюка знову призначено Прем’єр-міністром України.

ВОЩЕВСЬКИЙ Валерій Миколайович,
віце-прем’єр-міністр

Народився 12 червня 1956 року в селі Галиця Ніжинського району Чернігівської області. 1977-го закінчив Київський інститут народного господарства за фахом економіка і планування матеріально-технічного постачання. Два роки служив в армії. 1991-го закінчив Всесоюзну академію зовнішньої торгівлі за фахом міжнародні економічні відносини. Протягом 1979—1984 років — економіст, старший економіст, начальник відділу Київського заводу штучних шкір «Вулкан». 1984—1989 роки — заступник генерального директора ВО «Київгума». У 2002—2003 роках — заступник керівника Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента. 2003—2005 роки — перший заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції України. У 2005—2006 роках і 2008—2010 рр. — глава правління ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». З березня по травень 2010 року очолював Укравтодор. На момент обрання народним депутатом VIII скликання був головою наглядової ради ПАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла». 2 грудня призначений парламентом на посаду віце-прем’єр-міністра.

ЗУБКО Геннадій Григорович,
віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

Народився 27 вересня 1967 року в Миколаєві. У 1986—1988 роках — строкова служба в Збройних силах. 1991 року закінчив НТУ «Київський політехнічний інститут» за фахом автоматизовані системи управління, 2003-го — Київський інженерно-будівельний інститут за курсом Інвестиційний та фінансовий менеджмент у будівельній індустрії. А також Північно-Західний університет (Іллінойс, Чикаго, 2006 рік), Національний університет «Києво-Могилянська академія», Києво-Могилянську бізнес-школу за курсом бізнес-адміністрування (2007 р.) і той самий виш за фахом менеджмент організацій (2008 рік).

Працював на різних підприємствах і організаціях Житомира, Лисичанська, Києва. Депутат Житомирської облради двох скликань, народний депутат України двох скликань. 2012 року захистив дисертацію у Харківському національному університеті будівництва та архітектури. Автор понад 10 наукових робіт. Кандидат технічних наук. З 10 червня 2014 року — перший заступник Глави Адміністрації Президента України. 2 грудня 2014 року призначений парламентом на посаду віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

КИРИЛЕНКО В’ячеслав Анатолійович,
віце-прем’єр-міністр — міністр культури

Народився 7 червня 1968 року в смт Поліське на Київщині. 1993-го закінчив філософський факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, 1996-го — аспірантуру там само. Кандидат філософських наук. З 1992 року займається політичною та громадською діяльністю. Народний депутат України кількох скликань. З 4 лютого 2005 року обіймав посаду міністра праці та соціальної політики України. З вересня 2005-го по березень 2006-го — віце-прем’єр-міністр України. 2 грудня 2014 року призначений парламентом на посаду віце-прем’єр-міністра — міністра культури.

АБРОМАВІЧУС Айварас,
міністр економічного розвитку і торгівлі

Народився 1976 року у Вільнюсі. У 1993 році переїхав до Естонії для вступу до Міжнародного університету «Конкордія» — першої в колишньому СРСР приватної бізнес-школи. Навчався в цьому самому університеті у штаті Вісконсин (США). У 1996 році став співробітником Хансабанку (найбільшого естонського банку, що згодом став дочірньою структурою Swedbank), а 1998-го став директором департаменту цінних паперів цього банку.

Працював у Швеції, Москві. У Києві очолював офіс компанії East Capital. 2 грудня 2014 року Президент Петро Порошенко надав Айварасу Абромавічусу українське громадянство. Того самого дня парламент призначив його на посаду міністра економічного розвитку і торгівлі.

АВАКОВ Арсен Борисович,
міністр внутрішніх справ

Народився 2 січня 1964 року в Баку (Азербайджан). У 1988 році закінчив Національний технічний університет України «Харківський політехнічний інститут» за фахом автоматизовані системи управління. Працював інженером у харківському ВНДІВіВ. Заслужений економіст України. Державний службовець І рангу.

У 2002 році — член виконавчого комітету Харківської міськради. З 2005-го по лютий 2010-го — голова Харківської облдержадміністрації. Депутат Харківської облради V і VI скликань. Протягом 2012 — 2014 років — народний депутат України VII скликання. З 27 лютого 2014 року — міністр внутрішніх справ України. 2 грудня 2014 року повторно призначений парламентом на цю посаду.

ДЕМЧИШИН Володимир Васильович,
міністр енергетики та вугільної промисловості

Народився на Тернопільщині. 40 років. Має три вищі освіти. Перша — диплом спеціаліста міжнародних економічних відносин Львівського державного університету ім. І. Франка. Друга — ступінь спеціаліста Європейського університету «Віадріна» у Франкфурті-на-Одері (Німеччина). Третя — ступінь MBA з міжнародних фінансів у Бізнес-школі Канзаського університету (США). Працював директором відділу інвестиційно-банківських послуг групи «Investment Capital Ukraine». До цього працював віце-президентом банку ING, менеджером відділу корпоративних фінансів компанії Ernst & Young. Вільно володіє англійською, німецькою та польською мовами.

З 27 серпня 2014 року працював головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 2 грудня 2014 року призначений парламентом на посаду міністра енергетики та вугільної промисловості.

ЖДАНОВ Ігор Олександрович,
міністр молоді та спорту

Народився 29 грудня 1967 року у Вінниці. 1986—1988 роки — служба в армії. 1992 року закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, 1994-го — аспірантуру юридичного факультету цього самого вишу, 1996-го — курси університету Thames Valley (Великобританія). У 1994—1995 роках працював у юридичному управлінні Адміністрації Президента. Протягом 1997—1999 років — співробітник апарату Ради національної безпеки і оборони (помічник заступника Секретаря РНБО). Упродовж 1995—1997 і 1999—2005 років — директор політико-правових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. З 2002-го — позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Займався політичною та експертною діяльністю. 2 грудня 2014 року обраний парламентом міністром молоді та спорту.

КВІТАШВІЛІ Олександр,
міністр охорони здоров’я

Народився 15 листопада 1970 року в Тбілісі (Грузія). 1992-го з відзнакою закінчив історичний факультет Тбіліського державного університету. Продовжив навчання у Школі державного управління імені Роберта Вагнера Нью-Йоркського університету (США), де отримав ступінь магістра в галузі державного управління у 2003 році. Протягом січня 2008-го — серпня 2010 року — міністр праці, охорони здоров’я і соціального захисту Грузії. З вересня 2010-го по серпень 2013 року — ректор Тбіліського державного університету. 2 грудня 2014 року Президент Петро Порошенко надав Олександру Квіташвілі українське громадянство. Того самого дня парламент призначив його міністром охорони здоров’я.

КВІТ Сергій Миронович,
міністр освіти і науки

Народився 26 листопада 1965 року в Ужгороді. У 1983 — 1985 роках — військова служба. Майстер спорту з фехтування. У 1991 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у рідному виші та у пресі. Доктор філософії, доцент, професор. У 2000 — 2001 роках — начальник управління преси і книговидання Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України. Протягом 2001 — 2007 років — директор Могилянської школи журналістики НаУКМА. У 2002 — 2007 роках — декан факультету соціальних наук і соціальних технологій НаУКМА. 2007-го обраний її президентом. З 27 лютого 2014 року — міністр освіти і науки України. 2 грудня повторно призначений парламентом на цю посаду.

КЛІМКІН Павло Анатолійович,
міністр закордонних справ

Народився 25 грудня 1967 року в Курську (РФ). У 1991 році закінчив Московський фізико-технічний інститут за фахом фізика та прикладна математика. Займався науковою діяльністю в Інституті електрозварювання ім. Патона НАНУ. З 1993 року — на дипломатичній роботі. Пройшов усі щаблі професійного табеля про ранги: від аташе МЗС і Надзвичайного і Повноважного Посла України у Федеративній Республіці Німеччина до заступника очільника дипломатичного відомства й міністра закордонних справ, яким його призначено 19 червня 2014 року. Вільно володіє англійською та німецькою мовами. 2 грудня 2014 року парламент повторно призначив Павла Клімкіна міністром закордонних справ.

ОНИЩЕНКО Ганна Володимирівна,
Міністр Кабінету Міністрів

Народилася 15 жовтня 1984 року в Києві. 2007 року закінчила Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка за фахом правознавство, магістр права. За чотири роки стала кандидатом юридичних наук. Трудову діяльність розпочала 2004 року. Працювала юрисконсультом юридичних фірм, Представництва Приватбанку у Києві, провідним юрисконсультом претензійно-позовного відділу департаменту юридичного забезпечення ПАТ «Укрнафта». З березня по травень 2014-го — заступник міністра юстиції України — керівник апарату. З 21 травня 2014 року — голова Державної реєстраційної служби України. 2 грудня 2014 року призначена парламентом Міністром Кабінету Міністрів України.

ПАВЛЕНКО Олексій Михайлович,
міністр аграрної політики та продовольства

Народився 1977 року в Умані Черкаської області. 1998-го закінчив економічний факультет Національного університету «Києво-Могилянська академія». Серед кількох подальших освіт — MBA Школи бізнесу Університету Нінроде, Нідерланди (2001—2002). У 2002—2003 роках — член Комітету з аудиту, менеджер з реструктуризації та розвитку бізнесу команди Damen Shipyards Group (Горінхем, Нідерланди) в Китаї, Румунії, Україні та Нідерландах. Протягом 2003—2006 років — президент, генеральний директор головної компанії (ЗАТ «Райз») Групи компаній «Райз». 2006—2009 роки — виконавчий директор Групи компаній «Фокстрот», генеральний директор концерну «Фокстрот». З жовтня 2011-го по січень 2013 року — член Наглядової ради ТОВ «Агропрогрес Холдинг». 2 грудня 2014 року призначений парламентом на посаду міністра аграрної політики та продовольства.

ПЕТРЕНКО Павло Дмитрович,
міністр юстиції

Народився 17 липня 1979 року в Чернівцях. У 2001 році з відзнакою закінчив юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича за фахом правознавство. 2004-го отримав диплом Української академії зовнішньої торгівлі при Міністерстві економіки України за фахом менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Працював юрисконсультом приватних юридичних фірм. Протягом 2001 — 2005 років — на керівних посадах у департаменті правового забезпечення ВАТ «Державний ощадний банк України». Був депутатом Київської облради. Займався приватною адвокатською практикою. Народний депутат України VII скликання. Магістр права. Кандидат юридичних наук. З 27 лютого 2014 року — міністр юстиції України. 2 грудня 2014 року повторно призначений парламентом на цю посаду.

ПИВОВАРСЬКИЙ Андрій Миколайович,
міністр інфраструктури

Закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка (магістр історії), і Школу Флетчера (Університет Тафтса (США), магістр міжнародного бізнесу і фінансів). 36 років. Обіймав посади генерального директора групи компаній «Континіум»; у московському офісі IFC, де керував інвестиційним портфелем по Центральній і Східній Європі; керуючого директора, директора інвестиційно-банківського департаменту найбільшої інвестиційної компанії Dragon Capital. 2 грудня призначений парламентом на посаду міністра інфраструктури.

ПОЛТОРАК Степан Тимофійович,
міністр оборони

Народився 11 лютого 1965 року в селі Весела Долина Тарутинського району Одеської області. Закінчив Орджонікідзевське вище військове командне училище МВС СРСР, Військову академію Збройних сил України. Кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти, генерал-полковник. На військовій службі із серпня 1983 року. Службу проходив на посадах: командира взводу, роти, начальника штабу батальйону, командира батальйону, полку, бригади. З посади начальника управління бойової та спеціальної підготовки внутрішніх військ МВС України у березні 2002-го призначений начальником Академії внутрішніх військ МВС України. З 28 лютого 2014-го — командувач внутрішніх військ МВС України. 15 квітня 2014 року Верховна Рада призначила Степана Полторака командувачем Національної гвардії України. Член РНБОУ. Відзначений багатьма державними нагородами. 14 жовтня 2014 року призначений міністром оборони. 2 грудня повторно призначений парламентом на цю посаду.

РОЗЕНКО Павло Валерійович,
міністр соціальної політики

Народився 15 липня 1970 року в Києві. У 1993 році закінчив електроакустичний факультет НТУ «Київський політехнічний інститут». Був одним із засновників Української студентської спілки (УСС). Активний учасник акції студентського голодування у жовтні 1990 року. З 1994 року перебуває на державній службі. У 2000 — 2001 роках — помічник міністра, керівник служби забезпечення діяльності міністра екології та природних ресурсів України. Протягом 2001—2005 років — помічник-консультант народного депутата України. У лютому 2005-го призначений першим заступником міністра праці та соціальної політики України. 2007-го — керівник служби соціальної політики Секретаріату Президента. З 2008-го по червень 2010 року — перший заступник міністра праці та соціальної політики. Державний службовець І рангу. Заслужений працівник соціальної сфери України. 2 грудня 2014 року призначений парламентом на посаду міністра соціальної політики.

СТЕЦЬ Юрій Ярославович,
міністр інформаційної політики

Народився 29 грудня 1975 року в місті Чортків Тернопільської області. Закінчив Чернівецьке училище мистецтв імені Сидора Воробкевича (1996 р.) та Харківський державний політехнічний університет за фахом менеджер інформаційних систем (2009 р.) і менеджер зовнішньоекономічної діяльності (2011 р.). У 1990—1993 роках працював на чернівецькому телебаченні. З 1997-го — на різних посадах у ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ». З 2002-го — її генеральний продюсер. З 2005 року — генеральний продюсер ТОВ «Телерадіокомпанія «Експрес-Інформ» за сумісництвом. Заслужений журналіст України. Народний депутат України кількох скликань. Керував управлінням інформаційної безпеки Національної гвардії. 2 грудня 2014 року призначений парламентом на посаду міністра інформаційної політики.

ШЕВЧЕНКО Ігор Анатолійович,
міністр екології та природних ресурсів

Народився 10 січня 1971 року в Олександрії Кіровоградської області. Входив до складу юніорської збірної СРСР з легкої атлетики. У 1988-му вступив до Київського інституту фізичної культури та спорту. Згодом перевівся на історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Після року успішного навчання домігся переведення на юридичний факультет цього навчального закладу. 1992-го, після конкурсного відбору, його перевели до Інституту міжнародних відносин на відділення міжнародного права, який він успішно закінчив. Також навчався в Академії європейського права Європейського університету в Італії. Займався громадською діяльністю в юридичних студентських колах. З 1990 року працював юристом у кількох юридичних фірмах. Влітку 1996 року склав адвокатський іспит. Працював радником Прем’єр-міністра, Київського міського голови. 2 грудня 2014 року призначений парламентом на посаду міністра екології та природних ресурсів.

ЯРЕСЬКО Наталія Енн,
міністр фінансів

Народилася в Чикаго (США) в родині вихідців з України. 1987 року отримала ступінь бакалавра у сфері бухгалтерського обліку в Університеті Де Поля в Чикаго. У 1989 році отримала ступінь магістра в галузі державної політики Гарвардського інституту державного управління імені Джона Кеннеді. Працювала в економічному відділі радянських справ Держдепартаменту США. Після повернення на історичну батьківщину обіймала різні посади в посольстві США в Україні. Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня. 2 грудня 2014 року Президент Петро Порошенко надав Наталії Яресько українське громадянство. Того самого дня парламент призначив її на посаду міністра фінансів.