РОЗРОБКИ

Вчені переймаються проблемами землеробства і лікуванням людей

Про прилад під назвою «Флоратест», розроблений вітчизняними фахівцями, який здатний вирішити чимало проблем, пов’язаних з нашим сільським господарством, «Урядовий кур’єр» свого часу писав. Додамо тільки: нещодавно цей прилад тестували в Німеччині — й німці ним дуже зацікавилися. Недарма саме «Флоратест» був на чільному місці стенду Інституту кібернетики у павільйоні «Наука» під час виставки «Барвиста Україна», де представлені найновіші розробки майже 60 установ НАНУ.

«За допомогою такого приладу, — сказав, представляючи його, академік Володимир Семиноженко, — у реальному часі можна визначати стан рослин і прогнозувати майбутній урожай». До речі, його собівартість, на відміну від імпортних аналогів (а їхня вартість вимірюється тисячами доларів), лише $300. Прем’єр Микола Азаров, розуміючи важливість винаходу, зазначив, що «Флоратест» «має бути у кожного агронома».

Та ця розробка — крапля в морі з того, що роблять і можуть робити наші кібернетики. Зараз на часі, за словами вчених, комп’ютерна технологія, що допомагала б аграріям у масштабах держави регулювати сівозміни, бо бездумне вирощування окремих культур (йдеться насамперед про соняшник і ріпак) практично знищує родючі землі. «Окрім того, — зазначає старший науковий співробітник одного з відділів Інституту кібернетики кандидат сільгоспнаук Євгенія Сарахан, — для вітчизняного сільськогосподарського  машинобудування важливо розробити системи управління».

Відтепер часу, який витрачається на діагностику хворих, медикам треба набагато менше. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Йдеться про бортові комп’ютери, якими сьогодні оснащені, приміром, імпортні комбайни і трактори. Що можна зробити в Україні? «У Харкові є тракторний завод, що випускає конкурентоспроможні важкі машини, — роз’яснює пані Євгенія, — але вони відстають за своїми технологіями, тож провідним українським сільгоспвиробникам доводиться купувати техніку за кордоном, витрачаючи значні кошти. Проте до наших умов вона не адаптована, тож доводиться перероблювати її за додаткові гроші. Цю ситуацію можна виправити — і ми вже написали листа керівництву заводу, аби спільно створити новий клас вітчизняних машин і технологій з інтелектуальним наповненням і сенсорними каналами. Чекаємо на відповідь харків’ян».

Ще один важливий напрямок, який люблять українські кібернетики — біологія і медицина. Приміром, в Україні приблизно 3 млн глухонімих людей, які спілкуються жестовою мовою. Тож кібернетики створили спеціальні технології, які дають можливість осучаснити комунікацію таких людей. Переваги цих технологій полягають у реалізації мови жестів на просторових моделях людини з можливостями точної передачі рухів людини-носія жестової мови. Це уможливлює досить легко і швидко зрозуміти і запам’ятати як сам жест, так і інформацію, яка ним передається. Розробка впроваджується у кількох школах-інтернатах для дітей з вадами слуху.

Окрім того, створено інтелектуальний прилад — капіляроскоп, який, з одного боку, здешевлює процедуру діагностики, робить її швидкою й безболісною для пацієнта, а з іншого — лише за кілька хвилин дає можливість виявити унікальні зміни в капілярах пацієнта, що вкрай важливо для правильного встановлення діагнозу. А спільно з Інститутом кардіології ім. М. Стражеска вчені модернізували засоби ранньої діагностики захворювань серця людини, запровадивши нову інформаційну технологію у клінічну практику.

І нарешті найцікавіше — починаючи з 2003 року, в Інституті кібернетики, намагаючись віднайти важливі закономірності у записі спадкової інформації на рівні ДНК-хромосом, провели статистичний аналіз понад ста геномів, зокрема людини, шимпанзе, миші, щура, риби Tetraodon, хробака, рослин, бактерій і вірусів. Робота непроста, кажуть учені, але саме її результати у майбутньому дадуть можливість боротися з багатьма спадковими захворюваннями, що досі вважаються невиліковними.

 

Матеріал підготувала
Лариса УСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»