Останнім часом чимало мереж супермаркетів, які наполегливо й не без складнощів працюють в умовах жорстокої війни, заявили про значне збільшення поставок імпортної продукції. Це цілком зрозуміло: з різних причин чимало українських виробників харчових продуктів та напівфабрикатів перестали працювати. Тож треба шукати альтернативу вітчизняним продовольчим товарам за кордоном.

«Урядовий кур’єр» спробував проаналізувати, як саме й звідки імпортують продовольчі товари наші ритейлери, і з’ясувати питання цінової політики.

Пряме постачання

Нещодавно корпорація АТБ заявляла, що налагодила пряме постачання продуктів харчування та товарів першої необхідності до магазинів своєї мережі. У пресслужбі корпорації нам розповіли, що ця продукція надходить переважно із країн Європи та Туреччини.

«Ми імпортуємо овочі, сіль, соду, булгур, кондитерські вироби, сири, товари м’ясної гастрономії. З Азії завозимо рис, чай та каву», — розповіли співробітники «АТБ».

Компанія «Ашан Україна Гіпермаркет», як зазначили «Урядовому кур’єру» в її пресслужбі, вела зовнішньоекономічну діяльність і до початку бойових дій.

«У перші тижні війни компанія терміново підписала контракти із трьома країнами присутності «Ашан» для імпорту товарів, які на даний момент неможливо купити в Україні. Це Польща, Румунія та Угорщина. Європейські та українські команди «Ашан» працюють разом, ведуть переговори з континентальними постачальниками, щоб вони виготовляли продукцію збільшеними обсягами, аби покрити потреби України», — розповіли у пресслужбі «Ашан Україна Гіпермаркет». 

Компанія нині орієнтована на ввезення товарів з так званого гуманітарного списку. Так, імпортують здебільшого товари, які в дефіциті або через бойові дії їх не могли постачати локальні виробники. Це насамперед макарони, рис, борошно, товари жіночої гігієни, продукція для тварин, дитяче харчування, їжа швидкого приготування, сіль тощо.

Як наголошує голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников, пришвидшити процеси імпорту для оперативних безперебійних поставок найнеобхідніших товарів цим ритейлерам допомогла постанова Кабінету Міністрів України №234 від 9 березня 2022 року «Про заходи щодо забезпечення в умовах воєнного стану безперебійного постачання імпортованих харчових продуктів і кормів». Цим документом тимчасово дозволено продавати імпортну продукцію без відповідного маркування українською мовою. А надання кожному споживачеві інформації про той чи той продукт здійснюють на вимогу.

«Крім великих торговельних мереж, прямий імпорт за спрощеними процедурами розпочали міжнародні виробники, потужності яких в Україні було зупинено внаслідок бойових дій. Вони завозять у нашу країну продукцію, виготовлену на інших їхніх заводах за кордоном», — зазначає пан Тютюнников. Наприклад, компанія PepsiCo, яка виробляє напій Pepsi, соки Sandora, холодний чай Lipton Ice Tea, чипси Lays та дитяче харчування «Агуша», вже налагодила завезення своєї продукції в нашу країну з інших виробництв.

Допомога від держави та порівняння цін

Якщо податкові пільги для імпортерів скасують, про що нещодавно писав «Урядовий кур’єр» (3 червня, «Привілеї для заморських товарів скасують?»), то як компанії можуть не так істотно підвищувати ціни на продукти і товари першої необхідності? Яку допомогу в цьому слід очікувати від держави?

Як зазначає голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва», держава може зменшити ціни на товари критичного імпорту за допомогою безпосереднього регулювання ціноутворення відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

«Безпосереднє регулювання цін державою може бути реалізовано шляхом ухвалення постанови Кабінету Міністрів України, якою, наприклад, буде запроваджено граничний рівень торговельної надбавки на товари критичного імпорту не вище як 10%. Стосовно самих імпортерів, то все, що вони можуть і мають зробити, — це добросовісно встановлювати ціни, враховуючи ситуацію, яка склалася, і знижену купівельну спроможність українців», — резюмує він.

На скільки ціни на імпортні продукти вищі за українські? Яка їхня якість порівняно з вітчизняними?

Приміром, у компанії «Ашан Україна Гіпермаркет» зазначають, що до потреб в імпорті залучали всі сили тільки в тому разі, якщо не могли  покрити нестачу товарів за рахунок українського ринку. Там заявляють, що часто це були дефіцитні товари, які не мали аналогів на локальному ринку. Щойно потреба покривається локально, ритейлер знову повертається до українських виробників і закуповує їхню продукцію.

«Про ціни нам важко говорити, тому що на момент початку активного імпортозаміщення ми не мали аналогів. Коли ситуація вирівнювалася, призупиняли імпорт і надавали пріоритет у закупівлі на локальному ринку. Але можна навести приклад різниці в ціні. Наприклад сіль. Раніше ми закуповували цей товар у компанії «Артемсіль». Нині це імпорт. Авжеж, ми відчуваємо різницю в ціні, оскільки основна зміна пов’язана з логістичними витратами», — зазначають у компанії.

В АТБ зауважують, що порівнювати ціни неможливо, бо нині імпортують товари, яких в Україні немає, або їхні обсяги недостатні для покриття потреб українських споживачів.

Максим Тютюнников вважає, що доки держава не скасувала пільг для імпортерів, деякі імпортні продукти за рахунок відсутності податків на імпорт (ПДВ та ввізного мита) навіть нижчі, ніж на ті, що виробляють в Україні.

«Недарма українські виробники постійно виступають проти якнайскорішого скасування податків на імпорт. Така ситуація ставить їх у невигідні умови: імпортний товар дешевший, отже на нього більший попит», — наголошує він.

А ось склад або споживчі якості будь-якого товару в асортименті — імпортного й українського — може відрізнятися. Так було завжди, і це нормально. Ціна на товар, який має хороший склад, вища. А це свідчить про вищу якість товару. Але говорити, що українські товари значно якісніші, ніж імпортні, чи навпаки, не варто.

В Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва зазначають, що загальноєвропейські стандарти якості HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point), ISO (International Organization for Standardization), локальні стандарти якості країн-виробників, яких вони дотримуються, відповідають вимогам українських стандартів.

Поза тим, контролюючі органи на митниці можуть заборонити ввезення товарів на митну територію, якщо товар не відповідає характеристикам чи вимогам. До прикладу, на товари продовольчої групи видають сертифікати якості від виробника або експортера для простежуваності, на непродовольчі товари висновок СЕС і декларації про відповідність (електроприлади, засоби індивідуального захисту, іграшки). І головне: цей контроль ніхто не скасовував. Тобто всі товари — імпортні й вітчизняні — мають відповідати мінімальним стандартам якості.

Свій до свого по своє

Які українські компанії можуть постачати продукти у супермаркети? Яка в них цінова політика?

Приміром, в АТБ вважають, що у пріоритеті — українські компанії, і керівництво ритейлера постійно веде переговори з виробниками та постачальниками про стримування закупівельних цін.

А керівництво компанії «Ашан Україна Гіпермаркет» зазначає, що відчуває зміни закупівельних цін майже щодня. Причини цього — зростання вартості палива, пакування, зміна логістичних ланцюжків та ціна сировини, валютні коливання тощо.

Проте Максим Тютюнников упевнений, що приклад заміни постачальника солі з Артемсолі на Дрогобицьку солеварню у Львівській області свідчить, що може бути більш масове заміщення товарів від різних виробників усередині України. Тому, сподіваємося, в подальшому на полицях супермаркетів побільшає продукції саме від українських виробників.