ЕКСПЕРТИЗА

Ратифікована Верховною Радою угода про зону вільної торгівлі з країнами СНД  має як плюси,
так і мінуси
 

І безліч юридичних ускладнень, бо є понад 600 товарних обмежень і винятків у цій нібито вільній зоні, які переважно висуває Росія. Таку думку під час прес-конференції, присвяченої плюсам і мінусам  ратифікованого документа, висловив голова Комітету економістів України проректор Європейського університету Андрій Новак.

За його словами, з усіма 11 країнами, які ратифікували угоду про ЗВТ з СНД, Україна вже мала двосторонні угоди. «Та після підписання угоди ми вже не зможемо керуватися ними. Тепер вищим юридичним документом є ратифікована угода — все, що підписано раніше, втрачає чинність. Але у цій угоді є третя сторона — держави, що входять до Митного союзу, і вони можуть вносити свої корективи у роботу ЗВТ, застосовувати додаткові санкції проти тих, хто не входить до нього. Одне слово, тут — відома з радянських часів надбудова і подвійні стандарти», — констатував експерт. Він додав, що цю  зону не можна порівнювати з по-справжньому вільною зоною торгівлі у європейських країнах.

Експерти вважають, що вибір завжди є. Фото з сайту eastbook.eu

У нас багато сподівань покладають на завершення так званих «торговельних війн» між членами ЗВТ. Проте, на думку експертів,  головний гравець  зони  — Російська Федерація — ніколи не випустить зі своїх рук такий важливий важіль, як економічний тиск на неслухняних партнерів. Адже головна мета нашої східної сусідки — утримати колишні країни Союзу в своїй політичній і економічній орбіті. Захист своїх інтересів для неї — першочергове завдання.

РФ розглядає підписання угоди про ЗВТ з СНД як крок до вступу України в Митний союз, переконаний виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко. Тож угода може знизити торговельні  бар’єри між Україною та Росією, а також сприяти припливу іноземних інвестицій. Крім того, Україна зможе цивілізовано розв’язувати конфлікти в рамках СОТ, членом якого незабаром стане РФ. Остання, щоправда, все одно час від часу вдаватиметься до «заходів протекціоністської політики щодо українських виробників».

У фінансово-економічному обгрунтуванні угода має позитивно вплинути на українську економіку. Зокрема приріст ВВП очікується на рівні 2,5%, або майже 37,5 млрд грн. Додатковий приріст доходів держбюджету може становити приблизно 9,4 млрд грн на рік. Як кажуть, дай Боже нашому теляті вовка з’їсти. 

Серед основних переваг угоди  про ЗВТ офіційно називають: фіксацію зобов’язань щодо незбільшення ставок мит для товарів, що виключаються з режиму вільної торгівлі; закріплення в міждерждоговорі зобов’язань про незастосування нових обмежень у взаємній торгівлі; вирішення торгових суперечок у площині механізмів і процедур, прийнятих у СОТ.

Тут доречно нагадати, що в Євросоюзі критичних відгуків, що Україна ратифікувала угоду, ще не лунало, але чітко нас застерегли: «Вступ України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану унеможливить вхід України до ЗВТ з Євросоюзом», — ідеться у рекомендаціях ЄС.