Заспівати разом — чудовий спосіб відзначати важливі й визначні події. Тож влаштувати гала-концерт за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні, присвячений не лише річниці наших дипломатичних відносин, а й 27-річчю відновлення Незалежності Литовської Республіки, — напрочуд вдала ідея. Вечір відкрив Посол Литви Марюс Януконіс. Говорив добірною українською. Згодом розповів журналістам, що вчить українську вже п’ять років і це четверта опанована ним іноземна мова.

Арії з відомих оперет, опер та мюзиклів, твори литовських і українських композиторів, балетні композиції глядачі почули й побачили у виконанні артистів столичної оперети та Каунаського державного музичного театру. У перерві я поцікавився у керівника театру Беньямінаса Жялвісома, як вдається бути успішним театру в доволі невеликому (трохи більш як 400 тисяч населення) місті. Пан Жялвісом погодився, що тримати марку справді нелегко. «Ми репертуарний театр, граємо 32 різножанрові вистави. Пекельна праця менеджерів, акторів, усіх театральних цехів дає наповнюваність 84%. Наша зала трохи менша за вашу оперету, налічує 520 місць. А ще поряд з нами дуже хороший ляльковий театр. Коли бачу, як туди ведуть діток, душа радіє: це наші майбутні глядачі, адже саме з театру ляльок починається залучення людини до високого мистецтва».

«Національну оперету України і Каунаський державний музичний театр об’єднує багаторічна дружба і плідна співпраця: митці України та Литви підтримують двосторонні культурні відносини у фестивальних проектах, ініційованих театрами, організовують спільні концерти, — сказав художній керівник Київського національного академічного театру оперети Богдан Струтинський. — Спілкування країн через прекрасне — процес багатошаровий, цікавий і продуктивний, адже мистецтво — універсальна мова та ефективний засіб комунікації».

— Чому в Каунаський музичний та нашу оперету квитки треба купувати заздалегідь, а у шикарній залі Львівської опери на чудовій комедійній опері «Любовний напій» — половина місць вільні? Чому у красивезному Чернівецькому музично-драматичному театрі на комедії «Малюк» заповнена заледве третина зали? — запитав я у пана Богдана.

— Тому що нетеатральна країна. І глядача нам ще треба виховувати і виховувати. А ще тому, що зазвичай у нас слабкий менеджмент. Цього майже ніде не вчать, хоч попит на такі знання, вміння шалений, про що свідчить проведена нещодавно Національною спілкою театральних діячів Школа театрального менеджменту. Ми запросили туди як викладачів світових зірок у цій царині. А людей, які готові сприйняти ці знання, не так уже й багато.