Одне із стратегічних завдань соціально-економічного розвитку Миколаївщини — розвиток транспортного потенціалу. Географічне розташування на вході до внутрішніх водних шляхів, розгалужена потужна транспортна система, до складу якої входять усі види транспорту, наявність судноплавних водних артерій — все це відіграє провідну роль у виконанні й нарощуванні вантажоперевезень та розвитку Миколаївського транспортного вузла.

Причина неефективності — недосконале законодавство 

Приморське розташування території зумовило значний розвиток морського та річкового транспорту. Три морських, один річковий порти, два великих термінали становлять єдиний Бузько-Дніпровський морський транспортний вузол на північному узбережжі Чорного моря. Однак непроста ситуація в Україні й брак виваженої політики в галузі морського транспорту, яка б чітко відображала цілі, механізм та інструменти ефективного розвитку та діяльності портів, може призвести до скорочення вантажообігу і втрати морського потенціалу України. Попри заходи, вжиті на державному рівні, нормативно-правова база держави, що регулює діяльність морської галузі, залишається недосконалою.

Варто дослухатися до думки відомого в Україні портовика, в. о. президента асоціації портів України «Укрпорт» Василя Зубкова. «Крім закону про порти, жодної нормативної бази немає, — зазначає він. — Зрозуміло, що цей документ свого часу писали під деякі вітчизняні фінансово-промислові групи. Як нині працюють адміністрації портів? Все керівництво можна було запросто пересаджати протягом минулого року. Тому що їм тільки в листопаді 2014-го затвердили фінансовий план на 2014-й. Виходить, протягом десяти місяців вони те й робили, що порушували законодавство. Раз немає фінплану, нема і капітальних вкладень, будівництва, закупівель устаткування. Тобто начальники портів могли оперувати тільки поточними витратами — заробітною платою і закупівлею палива — все. Вони більше ні на що не мали права витрачати гроші. А як же проводити днопоглиблення, розвивати порти? Хіба можна за такого ідіотизму говорити про конкурентоспроможність наших портів?»

Про потребу істотних змін у законодавстві заявляє народний депутат України від Миколаївщини Давид Макар’ян. Він переконаний, що слід внести зміни до Закону України «Про морські порти України», зокрема в тій частині, що стосується державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (АМПУ). Тож Давид Макар’ян, член Комітету ВР з питань транспорту, першим із миколаївських народних депутатів вніс на розгляд Верховної Ради власний законопроект.

— Державне підприємство «АМПУ» було створено в червні 2013-го з головним офісом у Києві та філіями  (без права юридичної особи) в кожному морському порту, — пояснює Давид Борисович. — Навіщо? Задля того, щоб забезпечити функціонування морських портів, для ефективного використання державного майна, а також для  організації та забезпечення експлуатації об’єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту. Насправді ж реформування галузі не відбулося. Адміністрація морських портів не виконує повною мірою своїх завдань та не враховує потреб портів, розташованих у країні.

Як досягти самостійності

Народний депутат, який ретельно вивчав питання розвитку морегосподарського комплексу, доводить свою позицію. «В одному підприємстві, географічно віддаленому від територій та акваторій 18 морських портів, зосереджений центр прийняття і стратегічних, і оперативних управлінських рішень, який забезпечується централізованою бухгалтерією, централізованим управлінням основними фондами, централізованим розподілом капітальних вкладень тощо. Однак така структурна модель управління портовим господарством не дає змоги оперативно приймати рішення на місцях та не створює сприятливих умов для залучення адресних приватних інвестицій у розвиток об’єктів портової інфраструктури. Тобто вона виявилась неефективною у ході реалізації Закону України «Про морські порти України»», — каже він.

Крім того, світова практика свідчить, що для забезпечення функціонування конкретного морського порту (портового вузла) створюється окрема портова адміністрація, яка, самостійно здійснюючи діяльність, збільшує обсяг капіталізації в інтересах зростання якості послуг, які надають у цьому морському порту. В результаті морський порт економічно сильніший, більш інтегрований в економічні, соціальні й просторові відносини, він стає привабливішим та відкритим для залучення приватних інвестицій.

Тож народний депутат пропонує ліквідувати ДП «Адміністрація морських портів України» та повернути з балансу цього підприємства на баланси державних підприємств — адміністрацій морських портів, що були реорганізовані, стратегічні об’єкти портової інфраструктури, інше майно, права та обов’язки. Істотна перевага законопроекту — те, що його реалізація не потребує додаткових матеріальних та інших бюджетних витрат. Навпаки, завдяки йому значно збільшаться надходження до бюджетів усіх рівнів і зменшиться чисельність управлінського персоналу. Ідею народного депутата щодо реформування портової галузі підтримують колеги-депутати та спеціалісти в галузі морегосподарського комплексу.

ПРЯМА МОВА

Давид МАКАР’ЯН,
народний депутат України:

— Ухвалення змін до Закону «Про морські порти України»  сприятиме відновленню платоспроможності державних морських портів, зняттю соціальної напруги в колективах державних підприємств. Дасть змогу підвищити оперативність прийняття рішень в управлінні портовим господарством з урахуванням регіональних чинників розвитку кожного порту та створити сприятливі умови для залучення адресних приватних інвестицій в об’єкти портової інфраструктури. Ці чинники сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності та потенціалу морських портів загалом.