ФІНАНСИ

Масове скорочення мережі відділень банків триває, не залишаючи вибору в послугах, особливо на селі

Нині триває негативна тенденція, пов’язана з тим, що банки закривають свої відділення. І треба враховувати, що зараз не кризовий 2009-й. За перші п’ять місяців цього року кількість відділень зменшилася на 87 одиниць. За офіційними даними Нацбанку, в 2012 році ліквідовано 1,5 тисячі відділень фінансових установ. У чому ж причина? Як погіршилася якість послуг банків (особливо в сільській місцевості), якою і раніше не тішили фінустанови?

Бал  безбалансових філій

За яскравими прикладами кореспондентові «УК» далеко ходити не довелося. Колега розповів, що у його рідному селі Червона Слобода Макарівського району Київської області хоч і є відділення Ощадбанку, воно безбалансове. Тобто у цій фінустанові не можна, наприклад, відкрити гривневий або валютний рахунки. Там можна лише сплатити за комунальні послуги. А в цьому селі діє потужний спиртовий завод, де чимало працівників, які потребують різноманітних банківських послуг. «Для ширшого спектра банківського обслуговування мої односельці їздять у Макарів (понад 40 кілометрів від населеного пункту). Проте у навколишніх великих селах зовсім немає відділень банків», — наголошує колега.

Фахівці не заперечують фактів скорочень філій та відділень комерційних  банків. Доктор економічних наук керівник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України Наталія Шелудько вважає, що тенденція скорочення банками мережі філій і відділень стала виразною не лише останні рік-півтора тому.

«Цей процес розпочався, хоч і мляво, ще до кризи 2007-го, а основне скорочення тривало протягом 2008—2009 років і було спричинене їхнім переведенням у безбалансові відділення та банкрутством кількох банків. Основна причина зростання таких відділень — наслідок реорганізації територіальної мережі банків для зниження адміністративних витрат», — зазначає вона.

Отримайте  замість цього  інтернет- банкінг

По суті, такі самі причини закриття відділень фінансових установ називає і директор департаменту роздрібного продажу банку «Надра» Руслан Волинець. «Це пов’язане, по-перше, із процесами оптимізації та спробами багатьох банків підвищити свою рентабельність. По-друге, зі злиттям деяких інститутів, а також скороченням присутності у роздрібному сегменті ринку. Але слід зазначити, що ця тенденція безпосередньо пов’язана зі зниженням дохідності банківського бізнесу», — констатує він.

Утім, нещодавно телебачення частенько показувало новини фактично піарівського характеру про те, що зниження кількості банківських відділень пов’язане з розвитком дистанційних технологій обслуговування клієнтів. Начебто це дає змогу не лише забезпечити максимальний рівень сервісу для клієнтів, а й значно знизити витрати на утримання відділень. З одного боку, це дуже добре, а з іншого… Яке дистанційне обслуговування може бути в селах і в невеличких селищах, де люди часто не мають доступу до Інтернету?

«Українські банки справді активізували онлайн-обслуговування. Масштабне скорочення своїх регіональних мереж (філій та відділень) банки здійснили і під тиском обставин: банкірів до цього змусила економія витрат. Утримувати широку мережу філій і відділень дорого: це й оренда, і витрати на персонал, й інкасація тощо, при цьому не всі банківські відділення себе окупають. Тому активна пропозиція послуг у сегменті Інтернет-банкінгу — об’єктивна закономірність нинішньої ситуації. Адже собівартість електронних трансакцій набагато нижча, ніж через звичайну касу. У такий спосіб банки знижують свої витрати на обслуговування клієнтів у традиційних відділеннях», — зазначає Наталія Шелудько.

 

Дехто  розширює свої  представництва

Із такою думкою важко не погодитися. Так, собівартість таких трансакцій і, безумовно, їхня ціна для клієнтів будуть нижчими, ніж звичайних, проте яким буде покриття таких послуг у сільській місцевості? Чи додасть це всім українцям, що мешкають і в селах, й у містах, зручностей або навпаки — клопоту?

На ці запитання відповідає Руслан Волинець, який вважає, що розвиток дистанційних технологій відіграє незначну роль у процесі зниження кількості банківських відділень, бо Україна все ще лишається ринком зі значною преференцією до «особистого» обслуговування у банківських відділеннях.

Тобто преференції до цього є, дистанційний ринок нерозвинений і мало впливає на процеси, проте відділення масово зачиняють.

Проте що стосується умов обслуговування клієнтів, то банкіри, за словами Наталії Шелудько, намагаються розв’язувати цю проблему, надаючи цілодобовий доступ до банкоматів, технічну підтримку в Skype, ICQ тощо. Слід також враховувати чинник великих територій та низької щільності населення в Україні, що посилює проблеми інфраструктурного розвитку систем електронних розрахунків, особливо POS-терміналів. Рівнем розвиненості таких терміналів можуть похвалитися лише городяни.

Та більшість фахівців упевнені, що надалі не варто очікувати подальшого масового закриття банківських відділень. Приміром, Руслан Волинець вважає, що нині відбувається консолідація банківського бізнесу, зумовлена кон’юнктурою ринку.

А деякі фінансові установи, навпаки, розширюють свою представницьку мережу. Це зокрема стосується банку «Форум», який постійно збільшує кількість відділень і філій у регіонах країни. За словами заступника голови правління фінустанови Геннадія Зарі, попри те, що банк має розгалужену регіональну мережу, в  нього є широкі можливості для її поліпшення. «Частину відділень закрили під час кризи та переобладнали під складські приміщення або здавали в оренду. Тепер ми переглядаємо цю структуру. Потенційно прибуткові відділення поновлюватимуть роботу», — зазначив він.