ДАТА

Сьогоднi вiдзначається 21-ша рiчниця з часу прийняття декларацiї про права дiтей


Хороша дитина - слухняна дитина. І найперший її обов'язок - в усьому підкорятися волі батьків чи інших дорослих, які й визначають, на що дитина має право, а на що - ні. Нинішні діти, більшість з яких обізнана з основними положеннями Конвенції про права дитини, вочевидь, і гадки не мають, що такий стереотип існував у суспільстві упродовж цілої низки століть. Вважалося, що лише повнолітня людина є повноцінним членом суспільства.

Ситуація почала змінюватися тільки на початку минулого століття - дорослі згадали, що всі вони родом з дитинства. У 1924 році Ліга Націй (прообраз ООН) прийняла Женевську декларацію прав дитини, в якій ішлося про захист дітей від рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми тощо. У 1948 році -через три роки після створення ООН - ця інституція прийняла Загальну декларацію прав дитини. Її основний постулат - те, що діти мають бути об'єктом особливого нагляду і допомоги. У 1959-му було прийнято 10 коротких статей Декларації прав дитини, яка мала лише рекомендаційний характер.

А 20 листопада 1989 року прийнято нинішню "Всесвітню дитячу конституцію" - Конвенцію ООН про права дитини. У ній вміщено повний перелік прав дитини: на життя, на ім'я, на громадянство, на піклування батьків, на збереження своєї індивідуальності, право бути заслуханою у ході будь-якого розгляду, що стосується дитини, право на свободу совісті та релігії, на освіту, на відпочинок, на особливий захист тощо.

26 січня 1990 року її підписала 61 країна. На той час суспільство було готове до визнання прав дітей - цей документ став обов'язковим для держав, які його ратифікували.

Україна приєдналась до цього документа 27 вересня 1991 року і постійно робить кроки для того, аби права дітей були захищені у всіх аспектах.

Як зазначила заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту Світлана Толстоухова, нині в Україні понад 6,7 млн сімей з дітьми. Держава має створювати робочі місця для батьків та збільшувати їм зарплату, аби вони могли забезпечити належне життя своїм дітям. А проблемним сім'ям слід надавати адресну допомогу на дитину. Нині уряд активно підтримує багатодітні сім'ї - їм видають посвідчення, за якими можна отримати комунальні та пільги на проїзд, ліки, допомогу на відпочинок та оздоровлення тощо. Державна соціальна допомога родинам з дітьми щорічно збільшується. Цього року на допомогу багатодітним, малозабезпеченим сім'ям та дітям-інвалідам уряд спрямував понад 16 млн грн. Діти, які залишилися без батьків та виховуються під опікою чи піклуванням, отримують два прожиткових мінімуми щомісяця, зауважила Світлана Толстоухова і додала, що майже 90% дітей в Україні народжуються в молодих родинах (де батькам до 35 років), тому для них на державному рівні обов'язково треба запровадити школу відповідального батьківства.