Зрозуміло, що події останніх тижнів змушують державні органи та й усі інші, причетні до виборчого процесу, висловити свою позицію з цього приводу. В основному це питання так званих референдумів, які відбулися днями в Донецькій та Луганській областях, та майбутні вибори Президента держави. Звісно, не лишилася осторонь і Центральна виборча комісія.

Слово — за правоохоронцями

Наслідки псевдореферендумів розглядатимуть лише правоохоронці й силовики.

— Статтею 69 Конституції України визначено: народне волевиявлення в державі здійснюється через референдум та інші форми безпосередньої демократії. Щодо власне референдуму — нині чинний закон про всеукраїнський референдум від 2012 року, який передбачає їх тільки чотири види: це так звані конституційний, ратифікаційний (про зону території України. І статтею 73 Конституції передбачено, що рішення про його проведення приймає Верховна Рада), законодавчий та загальний, — нагадав заступник голови ЦВК Андрій Магера. І додав, що тим самим законом 2012 року було визнано таким, що втратив чинність, закон про всеукраїнський та місцеві референдуми 1991 року. Тому починаючи з 2012 року в Україні немає будь-якого закону про всеукраїнський та місцеві референдуми, який би врегульовував питання їх організації і проведення.

Також згідно з чинною Конституцією України (статті 140, 141) та відповідними законами про місцеве самоврядування, місцевий референдум в Україні — це спосіб вирішення питань місцевою ж територіальною (села, селища, міста) громадою. А проведення референдуму на рівні області чи району неможливе. Тому що не існує юридично обласної чи районної громади. Це суперечить Основному Закону нашої держави.

Андрій Магера також зауважив, що на референдумі мають бути наявні принципи референдумного процесу: це загальне право, рівність учасників, таємність та одноразовість голосування, вільність вираження своєї волі (а не під дулами автоматів). А ще ні окружні, ні дільничні виборчі комісії не отримали списків виборців із Державного реєстру. І тому офіційна позиція ЦВК така: дії, які 11 травня 2014 року були імітовані на територіях Донеччини та Луганщини, не мають жодного стосунку до референдумного процесу і до способу волевиявлення українського народу, зокрема на окремій території держави. А отже і жодних правових наслідків. Тож на думку заступника голови ЦВК, їх мають розглядати та кваліфікувати правоохоронні органи й силові структури. І розібратися, чи мали місце дії, спрямовані на повалення конституційного ладу та захоплення влади в Україні.

Те саме, за словами заступника голови ЦВК, стосується і референдуму «За єдину Україну», «ініційованого Ігорем Коломойським». Тобто ЦВК вважає його нелегітимним, адже на його проведення немає рішення парламенту. Навіть якщо питання ставилося щодо приєднання одних населених пунктів до інших. Сама ідея, на думку Андрія Магери, має право на існування і є цікавою. Проте вона мала б втілюватися обов’язково у законодавчо визначений спосіб, якого нині, на жаль, немає.

Що робити за відсутності у списках виборців

— Ще хочу наголосити на тому, що нині у 22 областях України та у Києві повністю утворено дільничні виборчі комісії для виборів Президента України, — поінформував посадовець. — Не створені вони лише у 110 окрузі (місто Лисичанськ) на Луганщині та у 8 округах на Донеччині, де ситуація нині складніша. Причини різні: в одному окрузі відсутні подання від кандидатів, у інших є проблеми із проведенням засідань, оскільки озброєні люди цьому перешкоджають, а також вони захоплюють техніку, яка була виділена для окружних виборчих комісій (ОВК).

Андрій Магера також нагадав, що на недавніх теледебатах кандидат у президенти Зорян Шкіряк відкликав свою кандидатуру. Але за законодавством після 2 травня не може бути прийняте рішення про скасування реєстрації будь-кого з кандидатів. Це стосуватиметься і будь-якого іншого кандидата, який захоче відмовитись від балотування до 25 травня.

Тож ніхто не припинить повноваження членів ДВК від кандидата Шкіряка. Його прізвище буде у списку з 21 кандидата на пост Президента, й усі голоси, які за нього віддадуть, будуть обов’язково зараховані саме за нього, запевнив заступник голови ЦВК.

— Кількість людей, які звернулися із заявами про зміну місця голосування, на сьогодні незначна, становить вона 14,5 тисячі осіб. 19 травня добігає кінця термін, коли можна це зробити без зміни постійної виборчої адреси. Серед них близько 800 жителів Криму та 300 севастопольців. Аби спростити їм цю процедуру, ЦВК прийняла постанову, якою визначила, що, на відміну від жителів інших регіонів України, цим людям слід подати заяву і паспорт до відповідних органів ведення реєстру. Ніяких інших документів не потрібно, — пояснив посадовець.

Він також поінформував, що існує два способи зміни місця голосування. Людина може фактично проживати, скажімо, у Києві: вона тут працює, навчається, перебуває на лікуванні (але тут є спеціальна процедура, хворих можуть включити до спеціальних виборчих дільниць відповідних лікарень) або проходить оздоровлення у санаторії на Київщині, але мати постійну виборчу адресу в іншому місці. Отже, перший варіант — така особа звертається до органу реєстру виборців за місцем своєї реєстрації із заявою, де зазначає, з яких саме причин хоче тимчасово змінити місце голосування без зміни постійної виборчої адреси. До заяви слід додати документи, які підтверджують причину. Другий варіант — подається заява за місцем фактичного перебування до органу ведення Державного реєстру виборців при ра?йонній державній адміністрації із документом, який підтвердить поважність причини для зміни місця голосування. Та заява обов’язково має бути обгрунтованою, а не просто забаганкою. Заяву розглядають одразу ж і за нею тут-таки приймають рішення. А людина отримує інформацію в електронному вигляді, що вона внесена до списків для голосування на конкретній виборчій дільниці.

Якщо ж людини взагалі немає у реєстрах, Андрій Магера порадив, знову ж таки, звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців із відповідною заявою, щоб її прізвище туди внесли.

Міжнародних спостерігачів буде багато

Щодо міжнародних спостерігачів, то їх реєструють двох видів — від іноземних держав або від міжнародних організацій. Реєстрація відбувається у межах усієї території України, і вони не повинні звітувати до ЦВК про те, куди саме хочуть поїхати працювати. Тому Андрій Магера не зміг відповісти на запитання, які саме спостерігачі, у якій кількості працюватимуть в тих чи тих конкретних областях, ОВК чи ДВК. Та він поінформував, що станом на 12 травня їх зареєстровано 814 — 758 від міжнародних організацій та 56 від іноземних держав. І їхня кількість найпевніше збільшиться, адже принаймні від ОБСЄ планує прибути близько 900 так званих короткострокових спостерігачів, які завітають до України за 5-4 дні до початку виборів.