Україна планує запросити Російську Федерацію до заходів міжнародної Кримської платформи щодо питань деокупації півострова, проте є сумнів, що Москва прийме це запрошення. Про це повідомила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова під час онлайн-брифінгу про політичне переслідування лідерів Меджлісу російською тимчасовою окупаційною адміністрацією у Криму.
«Ми ухвалили рішення, що Російську Федерацію буде запрошено до участі в заходах Кримської платформи. Однак з огляду на те, що для нас не таємниця нецивілізована поведінка РФ, ми не очікуємо, що вона прийме це запрошення», — зазначила вона.
Платформа обговорення і дій
Еміне Джапарова поінформувала, що в межах Кримської платформи ключовим заходом має стати Кримський саміт. Обговорюють кілька дат його проведення, зокрема 26 лютого 2021 року — День опору Криму російській агресії. Утім, посадовець підкреслила, що через пандемію COVID-19 важко щось конкретно планувати на тривалу перспективу.
Вона нагадала, що Кримська платформа має покривати кілька вимірів: найвищий політичний рівень — це лідери, перші особи держав; рівень міністрів закордонних справ і міністрів оборони; парламентський та експертний рівні, повідомляє Укрінформ.
«Кожен із цих рівнів передбачає систему заходів для різних завдань. Ключове з них — повернення Криму до порядку денного на найвищий політичний дискурс», — пояснила перша заступниця міністра. Тобто ключовим завданням Кримської платформи буде адвокація теми Криму на найвищому міжнародному рівні. Без участі Меджлісу кримськотатарського народу і його лідерів робити це неможливо.
Адвокат Микола Полозов наголосив, що нині в тюрмах Росії перебуває близько 130 громадян України за сфальшованими обвинуваченнями, а за фактом — за політичними мотивами. Заочно висунуто обвинувачення ще багатьом, зокрема журналістам.
На його переконання, переслідування Росією лідерів кримських татар має на меті формування про них негативної думки у світової спільноти, повідомляє УНІАН. Говорячи про кримінальне переслідування лідерів кримських татар у Криму, адвокат зауважив, що це кримінальні справи, порушені фактично відразу після початку окупації Криму.
«Однак тривалий час, кілька років, вони перебували в неактивному стані. І цього року, буквально за один день, троє різних слідчих щодо Мустафи Джемілєва, Рефата Чубарова і Ленура Іслямова відновили кримінальні провадження. У прискореному режимі було пройдено попереднє розслідування і справи передано до суду», — поінформував він.
Усі три справи перебувають у кримських «судах», підконтрольних окупаційній російській владі.
«Особливість цих справ, яка їх об’єднує, — те, що всі обвинувачувані у них у процесах беруть участь заочно. Тобто вони не присутні в судових засіданнях. Фактично їхні інтереси і сторону захисту там представляють лише захисники. В інших процесах зазвичай обвинувачувані безпосередньо присутні й беруть участь у судових засіданнях», — зазначив Микола Полозов.
Він наголосив, що мета цих кримінальних справ «цілком очевидна»: «Ці справи мають стовідсоткове політичне підґрунтя та мотивацію. Вони зумовлені бажанням російської влади придушити будь-який можливий опір російській окупації у Криму. Це намагання знищити в людей, які не прийняли окупацію та її наслідки, будь-яку надію на можливе виправлення цієї ситуації».
Маніпуляції агресора
Захисник заявив, що переслідування лідерів кримських татар має на меті в подальшому, ґрунтуючись на винесених російськими судами вироках, «використовувати ці вироки як маніпулятивний інструмент на зовнішніх майданчиках для формування негативної думки у світової спільноти про справжню мету і завдання, які ставлять перед собою лідери кримськотатарського народу».
Щонайменше у двох справах із цього переліку є нові для російського законодавства статті звинувачення: «публічні заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації». «Тобто фактично це переслідування за висловлені думки, позицію щодо дій російської влади в окупованому Криму і щодо громадян України, які проживають на території, що перебуває під окупацією», — переконаний Микола Полозов.
Як наголосив адвокат, для нього очевидно, що кінцевою метою російської влади в цих політичних кримінальних процесах слугує дискредитація лідерів кримських татар і кримськотатарського народу загалом.
Чого боїться окупант
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголошує: попри незаконність рішень «судів» в окупованому Криму стосовно лідерів кримських татар, на них слід реагувати. Це певною мірою має стимулювати відповідні правоохоронні органи Української держави, щоб приділяти більшої уваги тим аспектам і нюансам, до яких у правоохоронців досі не доходили руки.
«Ми всі добре розуміємо, що таке російський суд. Розуміємо й те, що таке російський окупаційний суд. Він абсолютно незаконний, його рішення юридично нікчемні. Нашу участь і наше реагування на справи, які вони відкрили, й судові процеси, що відбуваються, спричинено лише одним: бажанням продемонструвати світові, наскільки брутальні дії російської окупаційної влади і загалом держави-окупанта Російської Федерації», — зазначив він.
Російська сторона уникає на будь-яких рівнях у будь-якому форматі обговорення теми Криму, зокрема кримських політв’язнів і переслідування кримських татар.
«Російська Федерація не просто уникає обговорення питань Криму, вона дуже часто ультимативно ставить питання, щоб кримської тематики не обговорювати. І їй здається, що так вона відтягне час і розмиватиме суверенітет Української держави над Кримським півостровом. Це одна з її тактик», — продовжив голова Меджлісу.
Справи проти нього, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва та віцепрезидента Всесвітнього конгресу кримських татар Ленура Іслямова мають причини. Ідеться про побоювання Росії широкого розголосу, глибокої уваги міжнародних організацій, провідних політиків світу.
На початок травня цього року планували проведення міжнародної акції «Світ проти насильства і окупації. Марш гідності». До неї дуже ретельно готувалися відповідні структури російської окупаційної влади. Проводили широкомасштабні навчання.
«Фабула цих навчань була в тому, що проривається велика група людей, серед них журналісти, політики різних країн. І було поставлено відповідні завдання, як ізолювати журналістів, заарештовувати іноземних політиків. І як супроводжувати кримськотатарських ув’язнених під час цієї акції до місць позбавлення волі у Сімферополі й інших містах Криму», — розповів Рефат Чубаров.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»