Купівельні пристрасті вщухли

Події на Майдані та в українському політикумі на минулому тижні спричинили панічні настрої серед частини населення України: люди кинулися скуповувати «стратегічні» продукти харчування й пальне, а також масово знімати готівку з карток у банкоматах. Як зараз справи та чи був виправданий той ажіотаж, з’ясовували журналісти «Урядового кур’єра».

Продавці стимулювали попит

Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

КОШИК. «Ти вже закупила крупи і мило? Кажуть, що їх розбирають, бо не буде! Та ще й картками в супермаркеті розрахуватись не можна, треба гроші зняти в банкоматі!» Так передзвонювалися подруги наприкінці минулого тижня, а ще обдзвонювали родичів і знайомих, «накручуючи» одне одного. У світлі тривожних і трагічних подій, що відбулися минулого тижня в країні, розмови про можливий дефіцит не дивували нікого, особливо старше покоління, яке пережило «голодні 90-ті». Люди робили «стратегічні запаси». Однак уже на початку цього тижня стало зрозуміло, що «аврал» був безпідставним.

«Потужності українських виробників усіх продуктів харчування перевищують попит у рази. Тобто хлібозаводи везтимуть стільки хліба, скільки братиме споживач. На сьогодні торговельні мережі вже збільшили замовлення на постачання хліба на 100 тонн на добу», — зауважив керівник аграрного відомства Микола Присяжнюк ще у четвер 20 лютого в ефірі одного з телеканалів.

А тим часом… «Беріть хліба побільше, бо очікуються перебої з борошном на хлібокомбінатах», — застерігала у п’ятницю вранці продавець хлібного кіоску на Оболоні, й люди змітали з полиць буханці. Слова продавця додавали дров до вогнища споживчої паніки. Ми, щиро кажучи, теж піддалися на це застереження і закупили з колегою аж по три батони. Однак увечері побачили, що свіжий хліб завезли, наступного дня теж його можна було купити без проблем.

За словами Миколи Присяжнюка, забезпечення Києва продуктами харчування загалом здійснюється у звичному режимі. Запасів продтоварів у торговельних мережах та на складах підприємств роздрібної торгівлі у столиці вистачає в середньому на 20 діб. Просто ажіотаж на окремі продукти харчування, що виник у другій половині дня 20 лютого, призвів до скорочення пропозиції деяких товарів в окремих торговельних мережах. Втім, зростання цін на продукти харчування не помічено. Стабільні ціни й досить товарів і на ринках міста.

Микола Присяжнюк розповів, що Аграрний фонд постачає борошно, крупи, цукор у роздрібну мережу та борошно на хлібопекарські підприємства відповідно до заявок. Також він зазначив, що дав низку доручень, аби не допустити дестабілізації на ринку продовольства.

А тим часом у п’ятницю люди змітали з полиць супермаркетів «стратегічну» гречку та інші крупи. Та натішитися власною запасливістю, вочевидь, не встигли, бо вже наступного дня полиці в магазинах, в усякому разі тих, де ми були, в столиці заповнювалися знову. Та й управління торгівлі департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА запевнило, що стан справ у продовольчій торговельній мережі столиці стабільний. Збільшення попиту на продукти першої необхідності спричинене поширенням недостовірної інформації про можливий дефіцит товарів. Усі торговельні мережі мають достатні запаси продуктів харчування і товарів першої необхідності. До того ж, як повідомила прес-служба КМДА, немає проблем із допуском у місто машин, які доставляють продукти у магазини.

Голова КМДА Володимир Макеєнко закликав споживачів: якщо вони побачать нестачу якихось продуктів у магазинах, то можуть повідомити про це за телефонами 235-33-14, 096-665-47-36 (заступник начальника управління торгівлі та побуту — начальник відділу торгівлі Віта Шутенко) або 246-66-32, 067-532-89-46 (начальник управління торгівлі та побуту департаменту промисловості та розвитку підприємництва Станіслав Голубов).

Перевантаження мережі

Інна МИКОЛАЄНКО
для «Урядового кур’єра»

ГРОШІ. Черги до банкоматів для зняття готівки також «ознаменували» кінець минулого тижня. Вочевидь, хрустким купюрам у кишенях люди довіряють більше, ніж коштам на картках. Оливи у вогонь підлило ще й те, що деякі банки ввели ліміти на зняття готівки, а на тлі загальної ситуації, що була в країні, це теж «допомогло» у формуванні панічних настроїв. За словами голови правління Українського процесингового центру Антона Романчука, якого цитує інформагентство «Українські новини», у четвер 20 лютого обсяги зняття готівки були більшими, ніж 31 грудня, коли зафіксовано попередній рекордний показник, хоч кількість знятої готівки не називають.

Він зауважив, що така активність населення і стала однією з причин, з яких частина банкоматів перестала працювати. Банки намагаються заряджати банкомати максимально швидко, хоч це не завжди виходить через проблеми з інкасацією та необхідною кількістю готівки. А. Романчук також повідомив, що на ранок наступного дня кількість банкоматів, які працювали, становила 86%, а це «не так погано»: під час торішнього березневого снігопаду ситуація була гіршою. Банкіри також зауважують, що труднощі пов’я?зані з перевантаженням мережі.

Заспокоїв людей і голова НБУ Ігор Соркін, зазначивши у заяві: «У Національного банку України достатньо ресурсів для забезпечення безперебійного підкріплення банків готівковими коштами у національній валюті на всій території України».

До речі, наприкінці минулого тижня подекуди була така ситуація, що й карткою неможливо було розрахуватися. Як пояснив Антон Романчук, труднощі з безготівковими розрахунками через платіжні термінали також пов’язані з великим обсягом операцій. Нині обсяги трансакцій спадають, а зняття готівки відбувається не так активно.

Як не крути, а валюта винна

Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»

ТЕНДЕНЦІЯ. Ріст ціни на бензин та його нестачу в країні експерти пов’язують з подорожчанням долара.

Вияви лихоманки на ринку пального в Україні, враховуючи політичну й економічну кризу в державі, не змусили себе довго чекати. У минулі середу й четвер на багатьох автозаправних станціях вишикувалися черги з охочих заправити своїх залізних коней. Правда, за спостереженнями «УК», уже в п’ятницю 21 лютого ажіотажу на АЗС не спостерігалося: і бензин, і дизпаливо були.

Заспокоїв автолюбителів та комерційних споживачів нафтопродуктів керівник профільного напрямку у Кабміні Юрій Бойко. За його словами, наша країна має енергетичні ресурси, яких вистачить на три тижні активного використання.

«В кількісному виразі вони становлять 400 тисяч тонн дизельного пального та 200 тисяч тонн бензину. Основні гравці ринку офіційно заявили про готовність поставити на територію України стільки енергоресурсів, скільки буде необхідно для задоволення потреб промисловості та населення», — зазначив він.

Загалом високий чиновник вважає, що нестача нафтопродуктів була пов’язана з підвищеною інтенсивністю вантажних потоків на центральних автотрасах, що спричинило перебої з ввезенням продукції.

А ось заступник директора центру «Психея» Геннадій Рябцев у розмові з кореспондентом «УК» зазначив, що основний чинник впливу на ринок палива апріорі не політичний, а «втручання» політподій у здешевлення гривні щодо долара.

«Отже, багатьом учасникам ринку доводиться швидко конвертувати гривні у долари, щоб закуповувати бензин та дизпаливо на європейських ринках. Окрім того, як ми всі знаємо, завдяки чинності постанови Нацбанку виникають дуже великі проблеми із закупівлею валюти. Ось чому на минулому та цьому тижні відчувалася певна затримка з постачанням нафтопродуктів», — резюмував він.

40% АЗС реалізують паливо, яке вироблено в Україні. Певно, вони можуть стримувати чимало негативних чинників впливу на ринок, зокрема і зростання цін. Проте «суто вітчизняні» та «імпортні» трейдери працюють у різних цінових сегментах: перші продають дешевий бензин, а другі — якісне європейське дороге пальне. Тому ціна підскочила останнім часом у цих двох сегментах по-різному. Так, дешевше паливо зросло в середньому в ціні на 30 копійок за літр, а в імпортерів удвічі більше — на 60-70 копійок за літр.

Щодо подальшого подорожчання нафтопродуктів, то Геннадій Рябцев не впевнений у тому, що таке станеться. На його думку, в населення просто не вистачить коштів для купівлі пального, якщо його вартість і надалі зростатиме. Тому компанії, що постачають нафтопродукти (особливо імпортери), певно, будуть змушені зменшувати свою рентабельність.

Гривню рятуватимемо всім світом

Олекса ЛУЖНИЙ
для «Урядового кур’єра»

SOS! Експерти благають українців не знімати депозитів та не скуповувати доларів, щоб не погіршувати і без того складну ситуацію на ринку валюти.

В Україні у зв’язку з критичним фінансово-економічним становищем триває падіння офіційного та комерційного курсів гривні щодо ключових валют світу. Так, якщо в п’ятницю 21 лютого Нацбанк встановив офіційний курс нацвалюти до долара 8,838, то в понеділок, 24 лютого, цей показник зріс на 10 копійок і становив 8,938 гривні.

Безумовно, курс в обмінниках та комерційних банках також зріс. Так, якщо наприкінці минулого тижня за один долар США «просили» 8,99–9,3 гривні, то в понеділок уранці можна було купити долар за курсом 9,3–9,5.

Звісно, експерти не можуть прогнозувати навіть ближньострокових тенденцій «поведінки» національної валюти, проте зазначають, що вирішення політичної кризи має допомогти в цьому вкрай важливому та болючому питанні.

Так, керуючий партнер Capital Times Ерік Найман вважає, що за умови успішного її подолання курс може перебувати в інтервалі 8,80–9,10. Проте, на його думку, крім політичних, залишаються і суто економічні питання втримання курсу нацвалюти: якщо Росія не кредитуватиме надалі нашу країну, треба просити допомоги в МВФ.

Однак відтягти країну та її фінансову систему від прірви й утримати курс гривні може також допомогти і ЄС, керівництво якого заявило, що надасть 20 мільярдів євро нашій країні на проведення реформ.

Керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Микола Івченко також підтримує колегу щодо важливості надання РФ чергового траншу кредиту. На його думку, прогнозувати, наскільки може бути значним послаблення гривні, зараз сказати важко. Проте фахівець застерігає: якщо вкладники масово почнуть знімати депозити, девальвація національної валюти може бути набагато більшою.

24 лютого з цього приводу висловився Український кредитно-банківський союз (УКБС), який у зверненні до громадян країни закликав не знімати депозитні вклади й не скуповувати долари. «Як свідчить досвід минулих років, передусім це шкодить самим вкладникам, а не лише фінансовій системі країні», — йдеться у зверненні УКБС.

В асоціації вважають, що банківська система країни попри всі економічні труднощі зуміла продемонструвати позитивні тенденції — зменшення частки валютних кредитів та проблемної заборгованості в кредитних портфелях. УКБС також заспокоює громадян тим, Україна таки отримає чималу термінову фінансову допомогу з-за кордону.

Гранати урівнялися в ціні з медом

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ПОЛТАВЩИНА. Події в Києві на цінову політику на полтавському центральному ринку майже не вплинули. В усякому разі, на харчі. 23 лютого молоко коров’яче там коштувало в середньому 7 гривень за літр, вершки — 50 гривень за кілограм, масло — 60 гривень, масло топлене — 70 гривень, сметана — 25 гривень за кілограм, згущене молоко — 30 гривень, сир жирний — 30, нежирний — 20 гривень. Відчутно здорожчали тільки привізні сири. Але за ними ажіотажу не було. За кілограм білокачанної капусти просили 3,5 гривні, моркви — 4,5 гривні.

Приблизно такі самі ціни на ці овочі були й торік у лютому. Зате удвічі за тиждень подорожчали гранати — 25 гривень за кілограм, і відчутно банани — 16,6 гривні. Кілька днів тому вони коштували на 5 гривень дешевше; лимони — 17 гривень.

На кілька гривень подорожчали домашні курячі яйця — 15–16 гривень за десяток. А також яра пшениця, пшоно, й цукор, якого в супермаркетах обмаль, а на ринку він піднявся до 9 гривень за кілограм. І, як по секрету повідомила знайома продавчиня, найближчим часом іще подорожчає, в чому, на її думку, винні магнати, які дорого його закупили, а тепер їм треба його вигідно продати. Натомість до 30 гривень за кілограм подешевшав мед.

Цього самого дня на заправках Полтави бензин марки А-80 відпускали в середньому по 10,45 гривні за літр, марки А-92 — по 11,1 гривні, А-95 — по 11,34 гривні, дизельне пальне — по 10,1 гривні за літр.

Американську валюту банки купували по 9,10 гривні за долар, продавали по 9,90; євро купували по 12,30 гривні, продавали по 12,70; російські рублі відповідно по 2,48 та 2,60 гривні. Черг біля банкоматів цього дня в Полтаві майже не було, за винятком приватбанківських та полтавабанківських. Але два дні раніше вони були, і досить чималі. До того ж, у банкоматах не вистачало готівки. Щоб зняти з картки гроші, людям доводилося витрачати два дні. Нині ситуація нормалізувалася.

Магазини працюють стабільно

Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»

ВІННИЧЧИНА. Нині у Вінниці стабільно працюють торговельна мережа та банківські установи. Проте минулого четверга працівники комерційних банків не встигали заправляти банкомати, а в магазинах та автозаправних станціях спостерігався підвищений попит.

Тож у п’ятницю, йдучи в супермаркет, із жахом подумав, що доведеться стояти у черзі. Але ні: біля банкоматів у його вестибюлі лише один чоловік, і гроші є. А в залі полиці повні товарів: молочна і м’ясна група, сіль, борошно, цукор. Проте крупи ніби корова язиком злизала. Кладу в кошик пляшку олії й чую, що в іншому супермаркеті вона на 2 гривні дешевша. «Вчора я 10 пляшок купив», — сказав один чоловік. «Навіщо стільки?» — цікавлюся. «Ситуація в країні непевна», — пояснює. А продавець зауважила, що через годину крупи будуть за старою ціною.

Зайшов у кілька інших магазинів, там крупи є. Представники торговельних мереж запевнили, що можуть задовольнити попит, не очікується й зростання цін. «У нас тісний контакт з вінницькими виробниками. Вони кажуть, що їхні підприємства працюють стабільно і будь-яких проблем із виробництвом товару немає», — стверджує директор департаменту адмінпослуг Вінницької міської ради Сергій Кудлаєнко.

У вихідні біля банкоматів людей було як звичайно. АЗС теж працювали у звичному режиму. Черг нема, пальне є, повний бак рідко хто заправляв. Щоправда, ціни на бензин «підстрибнули». Наприклад, один літр 95-го здебільшого коштує 11 гривень 90 копійок, 92—11 гривень 59 копійок. На АЗС запевнили, що пальне ритмічно постачається.

Отримали гарний виторг

Іван ШЕВЧУК,
«Урядовий кур’єр»

ОДЕЩИНА. Політичні баталії справляли вплив на споживчий ринок Одеси фактично протягом одного дня. У минулий четвер, під час найвищої напруги та невизначеності, у місті з’явилися черги у продуктових магазинах та на заправках. Дехто скаржився, що у банкоматах не вдається зняти готівку. Втім, городяни свої дії пояснювали здебільшого ймовірністю тимчасових перебоїв у постачанні. Особливо популярними були цукор, гречка й рис. Тож і в п’ятницю в деяких супермаркетах на їхньому місці ще можна було побачити перекинуті догори дном ящики. 

Однак уже у суботу продуктовий асортимент у магазинах нічим не відрізнявся від звичного. Одесити жартують, що політичне загострення лише допомогло супермаркетам отримати гарний виторг і позбутися неліквідів.

Черги на автозаправках і дефіцит пального тривали не довше, ніж один день. Ще у п’ятницю відновився спокій і біля банкоматів: нема черг, готівка є. Не було й валютної лихоманки. Кілька клієнтів обмінників, яких ми побачили, навпаки, здавали долари — небагато, явно на поточні витрати.

«Полювання» на гречку і… алкоголь

Оксана МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»

ЛЬВІВЩИНА. Закриті у чорний четвер ринки Львова спровокували паніку серед городян: господарський ген у галицьких родинах — мати на лихий день надійний запас продуктів у коморі — змусив багатьох сформувати стратегічний запас. Особливо поспішали люди старші, ті, хто знає, що таке голодні сорокові роки в Західній Україні. Штурмом супермаркетів не брали, але кількість покупців зросла.

У рейтингу найходовіших продуктів та товарів — крупи, борошно, чай, сіль, олія, сірники та мийні засоби. Мішками рис, гречку не купують, але по кілька кілограмів, кажуть господині, щоб вистачило на перших порах. Та навіть попри поміркований ажіотаж, у супермаркетах продаж товарів зріс щонайменше на 10%, розповіла менеджер одного із львівських супермаркетів.

Проте дефіциту борошняно-круп’яних виробів немає, хоч перебої все-таки виникають. Але це тому, що покупці швидко розкуповують продукти, а супермаркети виявилися не готовими до такого ажіотажного попиту.

Черги вишикувались і до відділів та спеціалізованих магазинів алкогольних виробів. З цим, кажуть покупці, у будь-якій ситуації не прогадають. З понеділка, запевнили, ситуація має поліпшитися: чекають нового завозу товару.

Натомість на вихідні зросла кількість покупців на ринках. Тут дефіциту продуктів немає, зате більшість реалізаторів, орієнтуючись на попит, швидко змінила ціни на цінниках.

Вартість борщового набору, приміром, збільшилася майже на третину. Але це, пояснив експерт агроринку, не стільки ажіотажний попит, а сезонне здорожчання та наслідок вичікувальної позиції виробників, мовляв, багато з них за кілька днів почнуть вибирати городину зі сховищ, тоді збільшиться кількість продукції, й ціни стабілізуються.

...А у нас «кравчучка» про запас!

Павло КУЩ,«Урядовий кур’єр»

ДОНЕЧЧИНА. Бабця — сусідка в багатоповерхівці — вголос розхвалювала власні кмітливість і винахідливість. «Мій дід давно бурчав, аби я нарешті викинула чи віддала бомжам «кравчучку», а я все одно тримала її про всяк випадок на балконі. І ось тепер зробила з нею всього дві ходки до маркету — і маю гарний запас круп, олії та цукру. Бо хіба руками повні сумки додому донесеш?»

Про оті домашні «вантажівки» й справді нещодавно почали згадувати донеччани, особливо люди похилого віку, які взялися поповнювати хатні запаси провіанту. Базари й магазини стійко тримали цю навалу покупців, але зі змінним успіхом: у п’ятницю в одному із супермаркетів враз спорожніли полиці, де донедавна лежали гречка, рис, цукор. А хто не встиг чи не мав «кравчучки», змушені були прицінятися до кількакілограмових упаковок круп, приміром рису, які коштували понад 30 гривень. Помітно поменшало й борошна, олії, яєць.

Та на центральному ринку або в невеликих магазинах відносно вільно можна було придбати і крупи, і цукор, і борошно. Продавці періодично виносили чергові партії товару із підсобних приміщень. «Сплеск попиту на продукти харчування першої необхідності, який був 20 лютого, спричинив певне занепокоєння населення, — коментує ситуацію директор департаменту економіки Донецької облдержадміністрації Олена Свинаренко. — Нині немає підстав казати про якісь перебої з постачанням цих товарів. Ціни на продукти першої необхідності стабільні, наш регіон повністю забезпечений продуктами. А роздрібна торговельна мережа вже відкоригувала завезення продукції з урахуванням попиту».

Гроші у харчі окремі донеччани почали були активно вкладати після того, як відстояли черги до банкоматів, звідки забирали готівку. «У четвер увечері йшов і помітив у темряві зварювальників, які заварювали металевими листками бічні входи до приміщення облдержадміністрації, —- згадує мешканець центрального району Донецька. — Якщо вони готуються до чогось лихого, то нам теж пора… Ноги самі повели до найближчого банкомату, а там вже довжелезна черга…» Банкомати справді кілька днів стали місцями великого скупчення людей і працювали до останньої банкноти. На вихідні ажіотаж потроху вщух. Але судячи з настроїв, донеччани продовжують тримати «кравчучки» про запас.

Ажіотаж поступово спав

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

СУМЩИНА. На ранок понеділка ситуація на Сумщині цілком стабільна. А ось в минулі четвер–п’ятницю був певний ажіотаж насамперед у супермаркетах. Так, з прилавків почали блискавично зникати гречка, рис, макарони, сіль, сірники та інші товари тривалого зберігання. Навіть у маленькому «Гастрономчику», що кілька років працює на першому поверсі моєї п’ятиповерхівки, продавці констатували підвищений попит на цю продукцію.

Пенсіонерка — сусідка по під’їзду, з якою зустрівся в тому самому магазинчику, відбулася приповідкою, що запас біди не чинить, а їсти не просить. Вони ж із дідусем усього набачилися на своєму віку, то вирішили не ризикувати і запастися провіантом.

Однак ажіотаж тривав два дні. Вже у суботу купівельні пристрасті вщухли. Сумчани впевнилися, що продовольства цілком достатньо.

На цьому наголосив директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Володимир Івченко, звернення якого почули жителі краю.

Це стосується банківських установ та банкоматів. Так, наприкінці тижня траплялися перебої з видачею готівки, і в цьому переконався на власному досвіді. Спробував був зняти сотню гривень, але банкомат «відповів», що з технічних причин не може виконати операцію. Однак уже через годину вдалося досягнути «порозуміння».

Тоді ж до банкоматів вишиковувалися черги з 5–10 людей, але з часом почали зникати. Хоч в окремих містах, як у Конотопі, вони залишалися й у вихідні. Але, як запевнив начальник управління НБУ в Сумській області Олександр Фоменко, ліквідність банків цілком достатня, і підстав для ажіотажу немає.

А щодо АЗС, то, за словами багатьох знайомих автомобілістів, жодних перебоїв чи черг за пальним не було й немає: і бензин, і солярка є в достатніх обсягах за старими цінами.

Черг уже немає

Людмила ЩЕКУН, «Урядовий кур’єр»

КРИМ. У четвер на кримських вулицях біля банкоматів та відділень банків з’явилися величезні черги. У супермаркетах теж було не проштовхнутися. Люди, не розуміючи, що буде в країні завтра і отримуючи інформацію з різних джерел про Нацбанк, який нібито закриє всі безготівкові розрахунки, почали знімати гроші та скуповувати продукти.

«Ти ще на роботі? Відпросися та біжи по консерви!» — одна жінка радить по телефону іншій. А ось чоловік просить знайомого зайняти чергу біля банкомата. Той каже, що перед ним десь із 50 людей і попереджає, головне, щоб грошей вистачило. Адже вранці можна було зняти до 3 тисяч гривень, а по обіді вже більше 800 гривень не отримаєш.

Напружена ситуація була й у різних відділеннях банку. Керівництву фінустанов довелося людям пояснювати, що гроші видаватимуть без обмеження, просто нормальній роботі заважають величезні черги.

Директор Євпаторійського відділення «ПриватБанку» Людмила Гаркава пояснила, що їхня банківська система працює в штатному режимі. «Навантаження на мережу банкоматів спричинило збої, зокрема і в роботі окремих платіжних терміналів в супермаркетах. Банкомати завантажують готівкою у звичному режимі, але гроші дуже швидко вибирають».

У свою чергу віце-прем'єр-міністр АР Крим Рустам Теміргалієв запевнив, що причин для паніки немає: продуктів і бензину вистачить на всіх. «Крим повністю забезпечений усіма групами продовольчих товарів, а за деякими позиціями вдвічі більше від потреби. Також є власні енергоресурси, та й палива на заправках достатньо».

За два дні на півострові не залишилося жодного нагадування про ажіотаж, що був минулого тижня.