Нарешті Верховна Рада України спромоглася довести законопроект «Про електронну комерцію», тобто торгівлю в інтернеті, до другого читання, і цей важливий документ було ухвалено на початку вересня. Тепер його залишилося підписати Президентові України, проте, як зазначають експерти, за цим діло не стане. Нагадаємо, що проект закону в першому читанні народні обранці ухвалили ще влітку 2014 року і тримали потім більш як річну паузу.

Про що цей документ, і навіщо його було ухвалювати?

Шалене зростання

Як зазначив «УК» аналітик компанії «ПростоБанкКонсалтинг» Іван Нікітченко, насправді цей закон значною мірою просто описує те, що вже сформувалося на ринку.

«Документ поліпшить захист споживачів, адже в ньому прописано, що під час виконання умов (чек, електронний верифікатор угоди) купівля товару в інтернеті повністю прирівнюється до угоди в реальному магазині. Тому права покупців інтернет-магазинів такі самі, як і в покупців звичайних супермаркетів», — зазначає він.

І це дуже важливо, адже, по суті, торгівля через всесвітнє павутиння в Україні зростала значними темпами і раніше. Так, обсяг ринку електронної торгівлі в нашій країні ще в 2010 році перевищив $1 мільярд. Як вважає юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Олександр Дементьєв, цей показник онлайн-торгівлі торік становив приблизно 3—4 мільярди доларів. Аналітики обіцяють, що вже до 2018-го на вітчизняному ринку відбудеться зростання до 400% порівняно з 2013 роком. У фінансовому вираженні це становитиме $10 мільярдів.

До речі, на сайті Lemarbet інтернернет-магазин можуть створити всього за один день. Досвідчені фахівці зроблять грунтовний інтернет-маркетинг вашого бізнесу, порадять який дизайн вибрати, запропонують вигідну ціну.

Незабаром любителі замовляти речі онлайн сплачуватимуть за них, вже не остерігаючись, що їх «кинуть». Фото з сайту awesome-design.com

Проте юрист надає цьому закону, на відміну від його колеги, набагато більшого значення.

«До сьогодні гальмування зростання онлайн-торгівлі було зумовлено переважно саме браком спеціалізованого правового регулювання. Адже складно розвивати ринок, коли в законодавстві нема навіть визначення такого поняття, як «електронна угода». Тому можна стверджувати, що державні органи України донедавна не визнавали таких угод, на відміну від аналогічних, але оформлених у письмовому вигляді», — зазначає він.

Фахівці вважають очевидним і те, що нестача в Україні законодавчої бази у цій царині знижувала привабливість нашого ринку для інвесторів.

Проте Олександр Дементьєв вважає, що затягування з ухваленням цього документа пояснювалося не існуванням певного лобі у парламенті, скерованого проти нього, а тим, що такий закон було розробити вкрай важко. Та й наша країна не поспішала ухвалювати цей законопроект.

Проте вже давно електронну комерцію регулювали різні закони та нормативно-правові акти ООН, рекомендації та директиви Європейського Союзу, зокрема й про емісію грошей. Існували документи з цього виду торгівлі й у межах Світової організації торгівлі, членом якої Україна є вже далеко не один рік. Було розроблено і нормативно-правові акти в цій галузі й у системі СНД. А ми все пасли задніх.

Хто кого підштовхнув?

Звісно, попри брак такого закону, ринок та сама електронна комерція розвивалися. Однак, приміром, за соціологічними дослідженнями, які було проведено в 2010 році, 55% людей, які мали справу з цим видом діяльності, відчували дискомфорт і побоювалися, що можуть стати жертвами шахраїв. Щоправда, подібне соцопитування, проведене в 2014 році, показало, що відносна цифра таких потенційних покупців знизилася —  «боягузів» уже було 45%. Проте і вона була значною.

Отже, як кажуть, «низи» підштовхнули «верхи» до ухвалення закону.

Безумовний плюс цього документа — те, що вперше в історії України на законодавчому рівні було визначено такі ключові для онлайн-торгівлі поняття, як інтернет-магазин, електронна форма представлення інформації, електронний договір, електронна комерція, суб’єкт електронної комерції, інформаційні електронні послуги, електронне повідомлення, електронний правочин, електронна торгівля, реалізація товару дистанційним способом, електронний підпис одноразовим ідентифікатором тощо.

Від чого ж у прямому сенсі слова рятує цей закон наших споживачів, які вирішили придбати річ або послугу через інтернет?

По-перше, чітко визначено перелік інформації про продавця (постачальника), яка повинна бути розміщена на його сайті. Жодних сумнівів щодо її неправильності у людей не повинно бути. По-друге, навіть коли споживач став жертвою інтернетних злодіїв, будь-які рекламні оповіщення, які до нього доходили, або електронні документи є вже доказами у суді. І це дуже важливо. Адже левова частка всіх злочинів, які завжди були в електронній торгівлі, припадає саме на купівлю-продаж товарів через онлайнові торговельні мережі. Так, людина робить передоплату, а у підсумку не отримує товару або не тієї якості, як в інтернет-рекламі. Звісно, закон про електронну комерцію встановлює відповідальність за такі порушення, хоч усе це регламентовував і раніше приміром Закон «Про захист прав споживачів».

Вад майже немає

Автори законопроекту про електронну комерцію впевнені, що жоден юридичний нормативно-правовий акт не може захистити людей від злодіїв та шахраїв в інтернеті.

Проте є золоте правило: 99% бізнесменів створюють компанії для реального бізнесу, а не для протизаконних діянь. І якщо потенційний покупець чи в інтернеті, чи ні бачить, що на сайті чи в магазині є всі реквізити, постійні знижки на товар фірми, промокоди Lamoda, до того ж на телефони в компанії відповідають, працює служба підтримки, то вірогідність шахрайства зводиться до нуля.

Щодо вад Закону «Про електронну комерцію» Олександр Дементьєв каже, що помітив лише одну, проте істотну. За його словами, це отримання власного електронного підпису для покупця — як і чим його робити, щоб його не підробили, поки що залишається таємницею.

Цікаво: всі магазини, які займаються електронною торгівлею, куди звертався по коментарі кореспондент «УК», відмовилися коментувати новий закон. Можливо, вони його просто ще не вивчили, а можливо, і не хочуть коментувати. Хоч завдяки цьому закону в усіх інтернет-магазинах додасться роботи з узгодження документації з новими вимогами, можливі й кадрові перестановки, не обійдеться і без певних грошових вливань.

Чи істотно збільшаться обсяги продажу товарів та послуг через інтернет після ухвалення цього закону? «Попри те, що більшість покупців мігрують в онлайн, казати про збільшення попиту не доводиться. Причина — складна економічна ситуація, падіння доходів населення та зростання цін на товари», — зазначає Іван Нікітченко.

Проте експерт усе-таки прогнозує, що, як і раніше, попит буде на електроніку та побутову техніку. Також нових невеликих обертів в обсягах продажу додадуть одяг та взуття.

Сподіватимемося, що закон значно зменшить посягання шахраїв та підвищить якість послуг на новому ринку, що розвивається із космічною швидкістю.