УСПІХ

Колектив став переможцем п’ятого сезону телешоу «Україна має талант»

Ох, ця слава! То оманлива, то яскрава, а то повз летить вітром на велосипеді чи пре, неначе танком. Що, десь чули вже схожі порівняння? Знаю. Он Інтернет розпирає від переглядів відеозаписів виконання простенької, нескладної, але такої запальної, позитивної, жартівливої пісні про «найкрутішу бабу» на селі, яка самогон продавала й, звісно, трішки грошей від такої оборудки в її гаманці з’явилося, тож на базарі придбала вона собі двоколісний «Гранд черокі». На раму купленого «лісапета» героїня посадовила кума, й пригоди їм обом були гарантовані.

На Тернопіллі впродовж кількох років слухав «Лісапет» на різних заходах. З телеекранів, зокрема й загальнонаціональних, ця пісня теж линула. Навіть маю запис її білоруською мовою. Але вибухнула вона великою популярністю лише цього року. Додалося до цього відео, що з’явилося в Інтернеті, де співучі жінки оспівують лісапет в автобусі. Тепер уже знаємо, що це учасники ансамблю «Чиста криниця» з Чернігівщини. Народна за змістом і характером пісня, з’ясувалося, має свого автора. Це — Наталія Фаліон, директор музичної школи у селищі Скала-Подільська на Тернопільщині.

«Бабине літо» бавиться «на всю»

«Баба-грім», «головний лісапетист України» та ще кілька в такому сенсі парафразів можна почути про Наталію Фаліон. На такі визначення вона аж ніяк не зважає, каже, що необразлива, «контактує з усіма від двох до 92 років». Більше того, й сама вряди-годи якщо не скаже на концерті, то нагадає про «все, що дала їй природа», в пісні. В Наталі Іванівни прекрасне почуття гумору, яке називає Божим даром. Брати її тата всі були веселі, співучі. Батько брав активну участь у художній самодіяльності, він, як дід і прадід, грав на скрипці. Маленьку Наталоньку відвели у Скалу-Подільську, в місцеву музичну школу теж опановувати премудрості гри на скрипці. Саме батьків рід, твердить, запалив у ній іскру творчості. А от на вибір її професії мамин двоюрідний брат вплинув. Він завідував сільським клубом і проживав з нею ледь не на одному подвір’ї. І для пані Наталії з дитинства цей заклад був чи не другим домом. Тож, закінчуючи школу, знала: документи на вступ подаватиме лише в Інститут культури. Подалася до Києва. Стала студенткою омріяного вишу. Навчалася разом в одній групі з нині знаменитим співочим ректором Михайлом Поплавським.

Цікаво, що професійною стежкою матері пішли два сини та донька. Діти Наталії Фаліон теж закінчили нинішній Національний університет культури. Хлопці працюють у шоу-бізнесі, донька царину культури залишила лише на певний час, адже виховує десятимісячного синочка. Старший син Сергій дав поштовх Наталії Іванівні до створення такого нині популярного «Лісапета». Було це понад 10 років тому. Тоді ще студент, приїхав він додому й узявся традиційно грати на гітарі. Один з музичних номерів полонив мамину душу. Аж через рік написала до неї текст, «трохи на свій лад переробила мелодію». І заспівали нову пісню під баян у сільському клубі.

Треба сказати, що Наталія Фаліон народилася в П’ятничанах Хмельницької області. Нині тут мешкають лише чотири сотні людей. У рідному селі Наталія Іванівна створила ансамбль «Бабине літо». «Ми вже трохи в літах, — зауважує, — розуміємо, що молодість не повернемо. Зате тішить, що бабине літо — тепла гарна пора посеред осені. Це надихає, і на спів також». Учасниці цього жіночого гурту співають почасти у неопаленому клубі, але любов до пісні бере гору над холоднечею. Виступають у селах і містах області. У Хмельницькому у квітні та травні двічі з аншлагом провели творчий вечір у тутешній філармонії. Цьогорічного 16 червня «окремий лісапетний підрозділ особливого призначення» під назвою «Бабине літо» відзначатиме 20-річчя з часу заснування. Це буде свято обласного масштабу, якого П’ятничани не знали, либонь, за всю історію свого існування. Село водночас святкуватиме свої 520 літ.

Приїдуть чимало поважних гостей з різних українських просторів. «Чи запросите на ювілей колектив «Чиста криниця» з Чернігівської області?» — цікавлюся в Наталії Іванівни. Запитання, одразу скажу, не пусте. Адже в П’ятничанах до інтернетівської розкрутки чернігівських аматорів поставилися дуже болісно. Хоч сама авторка «Лісапета» тішиться, що її пісню називають народною, а «це вже найвищий показник, бо конче потрібна людям». Отож Наталія Іванівна припустила, що «Чисту криницю», можливо, теж запросять на забаву над Збручем, бо вона «за те, щоб дружили всі».

Українські молодиці конкурують з кращими колективами країни. Попереду — закордон! Фото УНIAН

«Машина — звір і класна я»

П’ятничани розкинулися поблизу Збруча. На іншому березі річки постало галицьке містечко Скала-Подільська. Століттями Збруч через поневолювачів роз’єднував українську родину. Наталія Фаліон називає себе ще й людиною між двома берегами Збруча: «Всім кажу, що я така велика, що стою однією ногою на Тернопіллі, а другою — на Хмельниччині». Бо у П’ятничанах, як знаємо, — корені її та роду, до батьківської хати приїжджає на вихідних, тут проводить ціле літо.

Мешкає тепер у Скалі-Подільській, директорує у місцевій музичній школі. В селищі створила гурт «Забава», до складу якого переважно ввійшли педагоги. Цей колектив трохи відрізняється від «Бабиного літа» мобільністю, використовує підтанцівку, працює у сучасному стилі. Отож Наталія Іванівна стоїть не лише на двох збручанських берегах, а й керує двома ансамблями. Для обох гуртів «Лісапет» — візитка.

Два береги вона успішно долає на своєму шевроле. У 50 років навчилася керувати авто. «Тепер почуваюся, мов богиня, — жартує. — Я їду легковиком, а всі моляться». Хіба ж могла не оспівати таку подію?!

«А як сяду за руля,
Аж з-під коліс летить
земля,
Спасайтесь, кури,
індики,
Втікайте баби й
мужики,
Бо по селі газую я.
Машина — звір
і класна я».

Що не пісня в Наталії Іванівни — то своєрідна народна усмішка. Написала їх вона вже понад тридцять. Випустила один диск з їхніми записами, ось-ось вийде другий. Різних стилів пісні пише. Скажімо, вже з назви «Баби і реп», «Гуляють баби нині» випливає, що це твори на догоду реперам. «Файна» тяжіє більше до фольк-року. Вже втретє змінила аранжування для «Лісапета». Зняла кліп на власний музичний твір «Машина-звір і баба-грім». Підготували спільну з Миколою Янченком відеоверсію «Куми-зими».

Як народжуються в неї пісні, достеменно не пояснити. Пише скрізь, щойно натхнення надійде: і вдома, і шевроле враз заглушить на узбіччі, щоб занотувати фразу чи думку, яка щойно прилетіла до неї. Бувало: директорський кабінет на ключ зачиняла та творила. Якось навіть за один день одразу три пісні склала, серед яких і тепер популярну «Мачо».

Нині до неї часто телефонують, так і звертаються: «Лісапет». Відгукується на таке ймення. Її творчість люблять «і дідусі та бабці на базарі», і заможні, і політики.

Кирпи не гнутимуть

Свої колективи Наталія Іванівна завжди називала «окремими лісапетними взводами особливого призначення». Після вибуху популярності їм з новою силою відкрився й телепростір. Спочатку взяли участь у «Стар-шоу» на Першому національному. А потім і на проект «Україна має талант» на СТБ потрапили. Останнього дня кастингу з’явилися тут, бо «не хотіли підвести своїх шанувальників, які просили, а то й навіть вимагали, щоб узяли участь» у цьому телевізійному видовищі. Звісно, хотілося б, аби й «Бабине літо», і «Забава» виступили єдиним колективом. Отак кількісно розрослися, тож взвод видався їм замалим підрозділом, вирішили наректи себе аж цілим «Лісапетним батальйоном». А що?! Як заявляти про себе, то заявляти!

Щоправда, на особливі дивіденди називатися головним талантом країни й не розраховували, хоч, як зізнається пані Наталя, якась внутрішня іскорка все-таки спалахувала, адже «бачили, що творилося в Інтернеті, як нас підтримували, створювали фан-групи», це, певна річ, не могло не додавати впевненості в перемозі. І ось першої червневої суботи телеглядачі стали свідками цього успіху. На закритті п’ятого сезону телешоу «Україна має талант» 11 учасників змагалися за всенародну любов і мільйон гривень. Фортуна усміхнулася «Лісапетному батальйону», у виконанні якого прозвучала «Файна».

«Я просто королева, я просто богиня» — є там такий рядок. Сільські співаки на сцені й справді виглядали королевами народного видовища, народної забави. Недарма ж ведуча проекту Оксана Марченко назвала їхній виступ «вокально-танцювальним божевіллям». Щодо мільйона гривень, що заслужено звалився на голови «лісапетників», то вони вирішили використати його на шляхетну справу: підготувати подарунок для церкви у Скалі-Подільській, решту грошей перерахувати на спорудження храму в П’ятничанах.

— Як гадаєте надалі жити з таким тягарем слави? — поцікавився в Наталії Фаліон.

— Як жили досі, — відповіла. — Ні, кирпи не гнутимемо. Хіба що більше матимемо концертів, більше відповідальності, більше праці треба буде докладати. Пам’ятатимемо, що поціновувачі нашого таланту чекатимуть нових пісень.

Уся творчість Наталії Фаліон присвячена селу, людям, які поруч. Вона хоче додати своїм співвітчизникам мудрого та іскристого народного гумору, який завжди допомагав українцям долати найскладніші труднощі, пережити гіркі часи. «Ми нікуди не їдемо, нам тут добре», — заявляє-підтримує всіх в одній із пісень. На форумах тим часом друкують чимало добрих відгуків про творчість Наталії Фаліон та її ансамблів: «Море позитиву й океан гумору», «Ось де душа українська та криниця для духовно спраглих!».