Тимчасово окуповані агресором-Росією українські території — наш повсякденний пекучий біль. Занедбують і розпродують території, красу і ресурси анексованих земель. Забороняють та знищують мови і культури — українську й корінних народів. Сподіваємося, що колись ми все-таки повернемо своє собі. А нині правозахисники та небайдужі фіксують ці ганебні явища для міжнародних судів і громадського інформування.

На тимчасово окупованих територіях України методично й цілеспрямовано обмежують функціонування української мови. Цей сумний факт підтвердив кричущими прикладами уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, презентуючи огляд, підготовлений за участі Представництва Президента України в АР Крим, правозахисних і громадських організацій, що здійснюють моніторинг дотримання прав громадян на тимчасово окупованих територіях України.

Насильницька русифікація

Він нагадав, що після окупації, з 2014 року, в Криму заборонено використання української мови в офіційному діловодстві. Тож можна сказати, що питання насильницької тотальної гібридної русифікації відтоді набули вираженого злочинного характеру.

Тому не дивно, що 2021 року в Криму офіційно залишається тільки одна школа з українською мовою навчання — №20 у місті Феодосія. І навіть там учні навчаються рідною мовою лише до 9 класу. Раніше цій школі було присвоєно ім’я Олени Теліги, але після окупації її перейменували. Та по суті, української мови і там немає, тому що немає викладачів і літератури. Учні 10—11 класів не мають права навчатися українською, хоч її декларативно проголошено однією з державних у «республіці Крим». І це кричуще порушення прав людини.

Щодо вищої освіти, то єдиним навчальним закладом, де викладають українською, залишається Таврійський університет. Але й там ліквідували факультет української філології, перетворивши його на кафедру, де немає відповідного професорсько-викладацького колективу.

Тарас Кремінь нагадав, що 8 листопада 2019 року Міжнародний суд ООН зобов’язав Росію забезпечити українцям Криму право навчатися українською мовою. На жаль, це рішення не виконано досі.

Фахівець зазначив, що від часу окупації у Криму було знищено інформаційні агентства, багато друкованих ЗМІ. А також обмежено доступ інформагентств материкової України до поширення інформації на цих територіях. Правозахисники фіксують обмеження доступу до понад 30 українських інтернет-видань для жителів Криму й окупованих частин Донеччини і Луганщини. А ще значний тиск окупаційних адміністрацій Росії на активістів проукраїнських громадських організацій, більшість із яких були змушені виїхати на територію, підконтрольну уряду України. А тих, хто цього не зробив, піддають переслідуванням, арештам і тортурам під час слідчих дій у судах на території Росії.

Щодо тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, уповноважений із захисту державної мови зазначив, що справи там геть не кращі. І хоч окупаційна влада в ОРДЛО теж декларативно визнає українську мову на рівні з російською, насправді відбувається тотальне її знищення в системі освіти, культури та інших сферах життя.

Українську вивчають підпільно

У так званих конституціях невизнаних республік декларативно закріплено статус української мови разом із російською. 2017 року лідери терористичних угруповань заявили, що 100% усіх шкіл на території окупованих районів перейшли на російську мову викладання. У березні 2020-го адміністрація окупованої частини Донеччини вилучила вивчення української мови та літератури з навчальних планів загальноосвітніх закладів, у червні аналогічні дії вчинила окупаційна адміністрація окремих районів Луганщини. Тож нині українську мову там вивчають лише факультативно. Більшість учителів і викладачів, які раніше її викладали, змушені нині викладати російську або стати безробітними.

Тарас Кремінь наголосив, що нестача викладання українською слугує значною перешкодою для абітурієнтів з окупованих територій для вступу до українських вишів. Торік майже 4 тисячі школярів із тимчасово окупованих територій здобували загальну середню освіту за дистанційно-екстернатною формою на підконтрольній українській владі території. Ті, хто залишився на окупованій території та не має змоги навчатись у такій формі, змушені вивчати українську приватно з репетиторами або онлайн.

Викладання у закладах вищої освіти на території ОРДЛО також здійснюють тільки російською мовою. За інформацією, оприлюдненою на сайті так званого Донецького національного університету ДНР, заклад здійснює підготовку за фахом «українська мова». Насправді це не відповідає дійсності, оскільки в університеті немає кафедри української мови. 2017 року кафедру української філології й прикладної лінгвістики було перейменовано на кафедру слов’янської філології та прикладної лінгвістики. Уповноважений із захисту державної мови нагадав, що в Донецьку університету було присвоєно ім’я Василя Стуса, але його було позбавлено, і тепер Донецький і Луганський університети внутрішньо переміщені й перебувають на підконтрольній уряду України території.

Тарас Кремінь висловив вдячність викладачам і учням, які попри страшні злочинні умови на окупованих територіях намагаються дистанційно здобувати освіту і прагнуть навчатися в українських університетах. Завдяки таким програмам, як «Донбас — Україна» і «Крим — Україна» їхні мрії здійснюються. Хоч, звісно, цьому питанню слід приділяти набагато більше уваги. Як-от забезпеченню цих студентів гуртожитками, стипендіями, надавати допомогу рідним, що їх супроводжують. І це, за його словами, ключові питання, які стоять перед українською владою щодо реінтеграції українців, які перебувають на окупованих територіях.

У корінного народу відбирають мову

Голова Кримськотатарського ресурсного центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескандер Барієв нагадав, що до окупації в Криму діяло 15 шкіл і 384 класи з кримськотатарською мовою навчання. 2021 року таких класів залишилося 119. Нині на території Криму навчання кримськотатарською мовою дозволено лише до 9 класу за заявою батьків учня. Адміністрації навчальних закладів під різними приводами штучно створюють перешкоди до подачі таких заяв. Нема аудиторій, викладачів, підручників, скорочують кількість годин на вивчення кримськотатарської мови та літератури. Попри те що офіційно окупаційна влада визнала кримськотатарську мову однією з державних, сферу її використання максимально звужено.

Немає кримськотатарських версій офіційних сторінок сайтів органів окупаційної влади, діловодство ведуть лише російською. Людям відмовляють у користуванні рідною мовою в так званих судах, трапляються погрози, звільнення працівників за те, що вони розмовляли між собою рідною мовою. Це порушення статей 2, 8, 15, 17 Декларації ООН про права корінних народів.

Не говоритимуть і не розумітимуть

Співкоординатор руху «Простір свободи» Сергій Стуканов зазначив, що в окремих районах Донецької та Луганської областей, окупованих Російською Федерацією, завершується процес цілковитого витіснення української мови як предмета із середньої школи. Вищу та дошкільну освіту було русифіковано ще раніше.

На окупованих територіях цілком припинено вивчення української мови як окремого предмета. Залишається незначний відсоток шкіл, де її викладають факультативно, охоплюючи невелику кількість школярів. Фахівець зазначив, що вищу школу було цілком русифіковано ще в 2014—2015 навчальних роках. Русифікація середньої школи потребувала більше часу. 2014—2015 років батьків змушували писати заяви із проханням перевести навчання з української мови на російську. На 2017-й в ОРДЛО не залишилося жодної школи або класу з українською мовою навчання. Проте її ще викладали як предмет обсягом година на тиждень для української мови й літератури.

2020 року окупанти зробили остаточні кроки до русифікації освіти. Забравши в української мови статус державної, який вона суто формально й декларативно мала з 2014 року, вони ліквідували предмет «українська мова» у школах.

«Така політика, яку проваджують окупанти, призводить до того, що нове покоління, яке підростає, не лише не говоритиме українською мовою, а й з великою ймовірністю не розумітиме її», — підкреслив Сергій Стуканов.

Маємо протистояти

Заступниця Постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева переконана, що держава-окупант навмисно примусово русифікує цивільне населення. А на офіційних рівнях поширює дезінформацію, що начебто з 2014 року кримськотатарська мова і культура, мовляв, навіть набули певного розквіту на території Криму.

Протистояти цьому нині, на її переконання, можна через притягнення до відповідальності осіб, причетних до мілітаризації та заміни національної ідентичності дітей на всіх тимчасово окупованих територіях.

Має відбутися посилення політико-дипломатичного тиску на державу-окупанта, аби міжнародні моніторингові місії мали змогу потрапити на анексовані території й на власні очі побачити, що насправді там відбувається. Потрібна взаємодія органів державної влади із представниками громадянського суспільства для можливості фіксації позбавлення права на збереження національної ідентичності громадян України на анексованих землях. А також застосування національних і міжнародних економічних та спеціальних обмежень до фізичних і юридичних осіб, причетних до позбавлення права на освіту. Не обійтися й без системного комплексного поліпшення умов доступу до освіти на підконтрольній українській владі території для громадян України з тимчасово окупованих територій.

Слід створювати фонди, що сприяли б соціально-психологічній реінтеграції дітей, які залишаються поза нормальною цивілізацією. Наприклад фонд для обдарованих дітей для надання їм стипендій на навчання в Україні й за кордоном. А також ухвалити стратегію популяризації кримськотатарської мови на найближчі десять років, над якою нині триває робота у співпраці з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.