Ситуація, в якій опинились Україна і цілий світ у зв’язку з пандемією, внесла зміни й у повсякденне життя людей, і в роботу органів влади. Не стала винятком і Державна міграційна служба. Чи змінилися пріоритети ДМС у зв’язку з карантином? Як тепер організовано комунікацію з громадянами і співробітниками? Які цифрові сервіси вже запроваджено та на які варто очікувати найближчим часом? Про ці та інші напрями роботи розповідає голова Державної міграційної служби Максим СОКОЛЮК.

Ми гідно пройшли випробування карантином

— Максиме Юрійовичу, відомо, що наступ COVID-19 позначився на діяльності органів державної влади і наданні сервісів громадянам. Як міграційна служба справляється з такими викликами? Чи була змога вдосконалити вашу діяльність у цих умовах?

— Справді, тривалий час Україна і весь світ фактично живуть у новій реальності. Безпрецедентні заходи безпеки, запроваджені через COVID-19, змінили багато усталених і звичних речей у нашому житті. Обмеження в соціальних контактах, транспортному сполученні, організації навчання та відпочинку відчула кожна українська родина.

Специфіка роботи ДМС і насамперед її орієнтованість на клієнтів та постійні контакти з людьми зобов’язувала нас адаптуватися до нових реалій у найкоротші терміни. І тепер з усією відповідальністю можна сказати, що цей своєрідний stress testing міграційна служба пройшла гідно.

Упродовж карантину ми виконували і виконуємо свої повноваження у повному обсязі: надаємо адміністративні послуги, оформлюємо паспортні документи, працюємо над удосконаленням законодавства, протидіємо нелегальній міграції. Підрозділи Державної міграційної служби працювали в областях, які входили до «червоної» карантинної зони. Але в кожному разі — із жорстким дотриманням рекомендацій МОЗ нашими працівниками й відвідувачами.

Одним із пріоритетів служби під час карантину стало покращення дистанційної комунікації із громадянами. В апараті ДМС та регіональних органах ми посилили увагу до роботи «гарячих ліній», на офіційному сайті ДМС у цілодобовому доступі працює е-сервіс «Приймальня електронних звернень громадян». Його особливість — автоматична передача повідомлень до системи відомчого документообігу. Протягом 2020 року до електронної приймальні надійшло близько 300 тисяч звернень, на які було надано відповіді згідно із Законом України «Про звернення громадян».

Загалом відвідуваність сторінок офіційного вебсайту ДМС і розміщених на ньому 16 електронних сервісів помітно зросла: 2020-го їх переглянули понад 40 мільйонів разів. Найпопулярнішими залишаються сервіси перевірки стану оформлення документів, онлайн-запису до електронної черги, перевірки недійсних документів.

Ще одне нововведення варто прокоментувати окремо. Відомо, що раніше без прив’язки до місця реєстрації можна було оформити лише закордонний паспорт. Під час карантину цей порядок поширено на всі паспортні документи. Тобто оформити ID-картку, закордонний паспорт або вклеїти фото за віком можливо за місцем звернення — у будь-якому підрозділі міграційної служби або ЦНАП. Такий порядок зняв багато гострих питань, тому плануємо залишити його й надалі.

— Україна стала першою у світі, яка прирівняла цифрові паспорти до фізичних. Як це полегшить життя громадянам і наскільки надійним буде захист персональних даних, що містяться в паспортах?

— Закон про юридичну вагомість електронних документів непересічний не лише для України. По суті, це унікальний світовий кейс, яким наша держава може пишатися. Це великий крок до впровадження paperless — трендового формату спілкування громадянина з державою без паперів та корупційних ризиків.

Із 23 серпня 2021 року біометричні паспорти (ID-картка та закордонний) матимуть однакову юридичну силу з паперовими та пластиковими аналогами. У багатьох життєвих ситуаціях українцям достатньо буде мати смартфон із встановленим додатком «Дія», який відображатиме цифрові копії документів. Скористатись е-паспортом для посвідчення особи можна буде для залізничних та авіаподорожей у ме­жах України, у банківських установах, під час отримання послуг поштового зв’язку, в медичних закладах, готелях, бібліотеках. І цей перелік далеко не повний.

«Дія» — платформа для передачі даних з державних реєстрів, що достатньо захищає безпеку персональних даних. Вона розташована у надійному дата-центрі, зберігає про своїх користувачів мінімум інформації й не накопичує персональних даних громадян. Міністерство цифрової трансформації, яке реалізує цей масштабний державний проєкт, докладає багато зусиль для захисту «Дії» від можливих кіберзагроз. Підсумки нещодавнього тестування так званими білими хакерами підтвердили відповідність «Дії» новітнім стандартам: тестувальники не виявили в системі вразливих місць для зламу чи зовнішнього втручання.

— Нещодавно ДМС зробила ще один важливий крок до впровадження онлайн-реєстрації місця проживання. Коли можна очікувати на цю повноцінну онлайн-послугу?

— Із 1 квітня цього року інформацію про зареєстроване місце проживання громадян ДМС отримує тільки в електронному вигляді. Такі відомості надходять від органів реєстрації до відомчої інформаційної системи ДМС (ВІС ДМС) і в подальшому передаються до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР). Переведення паперового обміну інформацією в електронний формат — надзвичайно важливий етап на шляху до запровадження онлайн-реєстрації місця проживання. Завдяки цьому створюються важливі передумови для реалізації проєкту.

До ВІС ДМС вже передано інформацію про зареєстроване місце проживання майже 5,5 мільйона осіб з реєстрів громад міст Києва, Харкова, Кривого Рогу, Він­ниці, Маріуполя та Луцька. Загалом на вебпорталі ДМС «Реєстр територіальних громад» вже наявні 97% загальної кількості органів реєстрації та внесено інформацію про 16 мільйонів громадян.

Державний експериментальний проєкт з упровадження онлайн-реєстрації місця проживання триватиме до кінця 2022 року. У цей період реєстрація в електронній формі здійснюватиметься на порталі «Дія» або через відповідний мобільний застосунок суто за бажанням особи.

Хочу одразу заспокоїти законослухняних громадян і застерегти потенційних зловмисників. «Де захотів, там зареєструвався», — так не буде. Онлайн-процедура передбачає серйозні запобіжні заходи для захисту персональних даних та майнових прав власників житла.

Градус нелегальної напруженості знизився

— В Україні постійно живуть майже 300 тисяч іноземців і приблизно 160 тисяч — тимчасово. Громадяни яких країн отримали найбільше дозволів на постійне або тимчасове проживання в Україні? Як змінилися ці процеси протягом останніх років і що на них впливає?

— Стабільну тенденцію до збільшення іммігрантів та осіб, які бажають отримати дозвіл на імміграцію, ми спостерігали в Україні майже 13 років. Цей процес розпочався після ухвалення 2001 року Закону «Про імміграцію» і тривав аж до другої половини 2014-го. А ось після тимчасової окупації АР Крим та частин Луганської й Донецької областей скоротилась і кількість охочих іммігрувати в Україну.

За останніми даними, в Україні постійно живуть близько 290 тисяч іноземців із понад 195 країн. Переважна кількість (80%) іммігрантів — громадяни республік колишнього СРСР, які зберегли сталі родинні та територіальні відносини з Україною. До них належать громадяни Російської Федерації (54,1% іммігрантів), Молдови (6, 9), Азербайджану (4,6), Вірменії (4,3), Грузії (3,8), Білорусі (3,2). Ще в Україні постійно живе значна кількість громадян В’єтнаму, Туреччини, Сирії, Китаю, Ірану, Ізраїлю.

Щодо тимчасового проживання, то на сьогодні в Україні налічується близько 150 тисяч іноземців та осіб без громадянства, документованих посвідками на тимчасове проживання з різних підстав. 2020 року ДМС оформила майже 60 тисяч таких посвідок. З них найбільше отримали іноземці, які прибули в Україну на навчання (21,8 тисячі), для працевлаштування (8,5 тисячі), возз’єднання сім’ї із громадянами України (21,9 тисячі), возз’єднання сім’ї з іноземцями, які живуть в Україні (1,5 тисячі).

— Що являє собою нелегальна міграція 2021 року? Чи зменшився її рівень і які країни приваблюють нелегальних мігрантів?

— Не секрет, що Україна як пункт кінцевого призначення не cтановить для нелегальної міграції серйозного інтересу. Інша річ, що за географічним розташуванням наша країна цікава потенційним порушникам як транзитна — для подальшого переміщення у країни Євросоюзу. Але в умовах пандемії COVID-19 кордони суміжних з Україною держав працюють в іншому режимі. Хоч міграційний рух не припинився, умовний градус нелегальної міграції трохи знизився.

Проте це не означає, що міграційна служба втратила пильність і заспокоїлася. Лише у І кварталі 2021 року у співпраці з правоохоронними органами ДМС виявила 802 мігранти з неврегульованим статусом. Загалом з початку 2021-го до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства притягнуто 2064 іноземці, що становить 50% торішніх показників за такий самий період.

В організації запобігання та протидії нелегальній міграції ДМС орієнтована на широке впровадження нових ІТ-інструментів та спеціального програмного забезпечення. Значну практичну допомогу в цьому напрямі ми отримуємо в ме­жах проєкту «Підтримка управління міграцією та притулком в Україні» (IMMIS), який фінансує ЄС та імплементує Представництво МОМ в Україні. Саме завдяки використанню нових IT-компонентів ми зможемо скоротити терміни оформлення документів та відмовитися від ведення особових справ у паперовому вигляді.

— Нещодавно уряд схвалив порядок оформлення посвідчення особи без громадянства. Скажіть, будь ласка, наскільки це питання нагальне для нашого суспільства і чи багато в Україні осіб, які можуть претендувати на цей статус?

— Постанова Кабінету Міністрів №317 від 24.03.2021 року, якою затверджено порядок визнання особою без громадянства, — довгоочікуваний документ. Прийняття цього акта завершило багаторічну роботу з нормативно-правового врегулювання питань, пов’язаних із наданням статусу особи без громадянства. Відтепер до Державної міграційної служби можна подати заяву про визнання особою без громадянства, а ДМС має змогу оформлювати й видавати довідки, що підтверджують відповідний статус.

Чому це важливо? Передовсім наявність довідки про визнання особою без громадянства дає змогу звернутися для оформлення інших документів: посвідки на тимчасове проживання, дозволу на імміграцію, посвідки на постійне проживання, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, подати клопотання про прийняття громадянства України. Визнання особою без громадянства дає змогу людям офіційно працевлаштуватись, отримувати медичну допомогу, пенсію, здобувати освіту тощо.

Так урегульовуються чимало життєво важливих питань для осіб, які тривалий час (інколи понад 20—25 років) живуть на території України за недійсними паспортами або взагалі без документів, що посвідчують особу.

— І насамкінець, будь ласка, поділіться планами розвитку ДМС України на найближче майбутнє.

— Найголовніше наше завдання — зробити послуги міграційної служби максимально простими, легкими й доступними. Тому нині на порядку денному: створення можливості для одночасного оформлення ID-картки та закордонного паспорта; налагодження електронного обміну інформацією з державними реєстрами і зменшення кількості документів для послуг ДМС; законодавче врегулювання та подальше спрощення реєстрації місця проживання.

Планів чимало, але головне — їх успішно реалізувати. А це завжди колективний результат і злагоджена командна робота. Пишаюся, що міграційна служба має потужний кадровий потенціал, і тому хочу побажати колегам з усіх куточків України віри в себе, наснаги та успіхів у досягненні омріяного.

Ліна КУЩ
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Максим СОКОЛЮК.  Народився 6 вересня 1977 року в м. Київ. Закінчив Національний технічний університет «Київський політехнічний університет» за фахом мікроелектроніка. Працював радником голови Державної міграційної служби, генеральним директором підприємства «Державний центр персоналізації документів». З 7 грудня 2015 року — голова Державної міграційної служби.