Чернігівщина як лісовий край багата на паливні ресурси, що буквально лежать під ногами. Це відходи деревообробної галузі та рештки після догляду за лісом. Ще кілька років тому на вирубках галузки та інші залишки заготівлі деревини просто спалювали, обігріваючи таким чином атмосферу. Нині ж таке марнотратство недоцільне, адже в області є приклади, коли відходи дають прибутки — і лісівникам, і власникам котлів, що працюють на твердому паливі. Тож впровадження нових енергоощадних технологій та модернізація застарілого обладнання паливно-енергетичного комплексу в області на часі, адже дає змогу заощаджувати газ, який нині став недешевим задоволенням. 

Хазяйновитий  «Імпульс»

Показовий у сенсі переходу на альтернативне паливо Щорський район. Першими відмовилися від газу ті установи, які споживають його занадто багато: музеї та бібліотеки. У новому навчальному році також перейдуть на дрова ще кілька закладів освіти.

А прикладом ефективної роботи на твердому паливі тут стало підприємство «Імпульс». Це найбільший у Східній Європі елеватор, який сушить зерно виключно на дровах. Його директор Григорій Синельник розповів, що з цією метою вони придбали бразильську піч, яку місцеві умільці відкоригували під слов’янську. Зовні це приміщення з розташованими по колу дверцятами для груб, воно справді нагадує кілька печей, зібраних в одну. «Цей котел виробляє стільки енергії, що її вистачило б на опалення цілого мікрорайону, — похвалився начальник виробництва Сергій Скоробагатько. — Але його завдання — сушити збіжжя, і за два сезони роботи він себе виправдав: вартість виробленого тепла утричі менша, ніж одержана спалюванням газу».

До речі, «Імпульс» має чим порадувати і місцевих екологів:  температура в печі сягає 800 градусів, при цьому все згорає, не виділяються дим і смоли. Тож довкіллю експлуатація потужного котла нічим не загрожує.

Обслуговують його двоє робітників, які забезпечені бензопилами. Вони нарізають привезену деревину, завантажують піч і мають час для відпочинку, доки привезуть наступну партію.

Однак поки що недоопрацьовано утеплення стосовно зменшення тепловтрат. Фахівці вивчають різні варіанти, які допоможуть розв’язати проблему. «До нас везуть зерно майже всі райони області. В сезон сушимо 500—800 тонн збіжжя за добу, — каже директор підприємства. — Нині запрацювала лише перша черга елеватора, у планах ще дві. Наша піч дає таку економію, що перспективи у нас хороші».

Фото надане автором

Енергетична незалежність реальна

Дрова — не єдиний засіб енергоощадності. У районі багато невеликих бюджетних закладів, переобладнувати котельні яких для роботи на твердому паливі економічно невигідно. Адже для їхнього обігріву потрібна порівняно невелика кількість газу.  Та і в цьому разі є можливість економити. Звісно, заходи зі збереження тепла теж мають свою ціну. Однак витрачені кошти досить швидко повертаються.

Приміром, щорсівці підвищили енергоефективність дитячо-юнацької спортивної школи у райцентрі завдяки заміні покрівлі та вікон. Це відразу збільшило показники економії газу. У Щорській дитячій музичній школі імені Н. Г. Рахліна торік теж подбали про те, аби приміщення, в яких перебувають діти, стали затишнішими. У класах замінили  58 віконних блоків і дверей, встановили 20 енергоощадних світильників.

Нині, коли в районі триває децентралізація, робота над енергетичною самостійністю у пріоритеті. Адже це, за словами очільника області Валерія Куліча, важлива складова ефективного господарювання і розвитку.

Приклад у цьому подає обласний центр, який бере участь у німецько-українському проекті «Енергоефективність у громадах», що має на меті посилити роль місцевого самоврядування в підвищенні енергоефективності в Україні, зокрема впровадити енергоощадні технології у ЖКГ. За повідомленням відділу зв’язків з громадськістю міської ради, проект планують реалізувати до кінця 2016 року.

Загалом на початок року в області на бюджетних об’єктах, підприємствах теплоенергетики реконструйовано 50 котелень, 24 з яких переведено на використання альтернативних видів палива. Ці заходи виявилися ефективними: торік усі категорії споживачів області разом спожили 586 мільйонів кубометрів природного газу, що на 18% менше, ніж у попередньому році.