Ставлення до вугільної блокади Прем’єр-міністр Володимир Гройсман означив одразу. Він запевнив більше не міністрів, а українців, що ситуацію за будь-яких обставин контролюватимуть, а уряд докладе зусиль, аби сповна забезпечити можливості розвитку промислових підприємств. «Ми й цю кризу витримаємо. Ми знайдемо правильні рішення й методи. 45-мільйонна країна не страждатиме через чиїсь забаганки. Якщо справжні патріоти бажають Україні добра, вони мають зрозуміти, що слід робити в перспективі. Розпочинати блокаду в середині опалювального сезону нечесно передовсім стосовно громадян», — наголосив він. Глава уряду покладається на Верховну Раду, зокрема на ухвалення парламентаріями в другому читанні проекту закону «Про ринок електричної енергії України». Цей документ має допомогти вибудувати публічний європейський ринок електроенергії.

Щоб бодай у якийсь спосіб спростувати критику опонентів уряду, Прем’єр викликав до трибуни міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика. Він вважав за потрібне розкрити карти й означити дії свого відомства під час нинішнього опалювального сезону. «Насправді ми проходили опалювальний сезон не взимку, якщо говорити про навантаження на теплову генерацію, а у травні-червні, липні-серпні. Уперше Україна увійшла в літній сезон з роботою дев’яти атомних блоків. У ці місяці ми переглянули ремонтні майданчики АЕС, розблокували роботу господарської діяльності атомних станцій та атомної промисловості. Розроблено ремонтний майданчик до 2020 року. Ми напевне можемо сказати, що і в яких обсягах наша атомна промисловість зможе виробити через чотири роки», — запевнив він.

Надзвичайні заходи, а не стан…

Згідно з планом, країна мала використати 5 мільярдів кубометрів газу, натомість галузь вклалася в 3,8 мільярда. За словами Ігоря Насалика, перед стартом опалювального сезону основний акцент робили на тому, щоб забезпечити ТЕС вугіллям антрацитової групи. Тоді ж для досягнення мети бракувало зокрема напіввагонів. Тепловозів не можна було знайти зовсім.

«З мільйона тонн ми вийшли на показник КМУ, і запаси на 1 січня становили 2 мільйони 221 тисячу тонн. Всупереч логіці, в січні ми не відпрацювали антрацитову групу, натомість додали 21 тисячу тонн вугілля на загальний склад», — розповів міністр.

Потім він докладно пояснив, що робила держава для диверсифікації постачання вугілля антрацитової групи. Зокрема, у травні стартувала програма переналаштування енергоблоків №2 і №5 Зміївської ТЕЦ на ПАТ «Центренерго». Ця програма має допомогти замістити мільйон тонн вугілля антрацитової групи на газову марку вже у III кварталі року.

Окрім цього, у 2017-му завершиться реалізація проекту будівництва повітряної лінії ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС — Каховська. Це дасть змогу додатково заміщувати щомісяця 250 тисяч тонн вугілля.

Нагадав міністр і про введення в експлуатацію влітку 2016 року лінії електропередач між Рівненською АЕС та підстанцією «Київська» з напругою 750 кВ. Це відкрило можливості для повноцінного використання потужностей Рівненської та Хмельницької АЕС і заміщення 1,4 мільйона тонн вугілля антрацитової групи. А зведення додаткових гідроакумулюючих потужностей на Дніпрі у підсумку заощадило 700 тисяч тонн вугілля.

Раціональне використання потужностей ГАЕС істотно вплинуло на зменшення залежності енергосистеми від антрациту. Фото з сайту uhp.kharkov.ua

…зменшать антрацитову залежність

Окремо Ігор Насалик наголосив, що уряд запроваджує не надзвичайний стан в енергетиці, а надзвичайні заходи. І лише для того, щоб стабілізувати роботу об’єднаної енергосистеми країни в умовах вугільної блокади. За його даними, станом на березень внесок атомної енергетики в загальний баланс становитиме 59%. «Стабілізація ситуації в атомній промисловості, плюс надзвичайні заходи, перехід на 17% вугілля антрацитової групи дають змогу врегулювати ситуацію, — сказав міністр. — Міненерго забезпечило стабільну роботу об’єднаної енергетичної системи. Доказ цього — блокада триває 25 діб. Уже на 26-й день мали б відбуватися віялові відключення. Але система, як бачите, працює у штатному режимі».

Говорив міністр і про методику розрахунку ціни вугілля газової групи. Ціна «∂рунтувалася на з’єднанні ціни із польською біржею» і становила 1730 гривень. Щоправда, вугілля газової групи продається тільки на 4 шахтах, розташованих на підконтрольній Україні території. Загалом на 18—20 з аналогічних шахт собівартість сировини значно вища. Наприклад, «Бужанська» виставляє 2800 гривень за тонну.

Володимир Гройсман відреагував на виступ міністра словами про необхідність зменшити залежність від вугілля антрацитової групи. «Завдання — не рівнятися на різні біржі, а створити українську. За приклад слід взяти роботу ProZorro, щоб восени вже було створено майданчик електронних торгів вугіллям. Тоді все буде зрозуміло щодо формування ціни», — означив позицію Прем’єр.

150 мільйонів на здоров’я

Не менш важливо, на думку Володимира Гройсмана, подарувати українцям додаткові 5—10 років повноцінного життя. Досягти мети планують у найближчій перспективі. Першим кроком стане розбудова у країні кардіосудинних центрів.

Запровадження в Україні програми створення кардіосудинних центрів дасть змогу рятувати щороку на три тисячі більше наших співгромадян. Без зайвих роздумів міністри ухвалили рішення про створення таких закладів охорони здоров’я. Сама постанова має назву «Про затвердження порядку та умов надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання». Ідеться про 150 мільйонів гривень субвенції.

Документ розробляло МОЗ. У цьому розрізі в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, що це лише одна складова в цілій системі змін. Програмою передбачено розвиток превентивної медицини й системи відшкодування коштів для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, які можуть лікуватися амбулаторно. Відтак — раннє виявлення захворювань, поява госпітальних округів, перепідготовка лікарів.

А заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський повідомив, що в Україні щороку інфаркт міокарда трапляється у понад 40 тисяч громадян. З них 16 тисяч потребують невідкладної ангіографії та стентування.