Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зібрав 18 травня міністрів, зокрема щоб ушанувати пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу хвилиною мовчання. Наступні хвилини заходу витрачали на інформаційні нагадування. Одне з них бере початок у 1944 році, коли сталінський режим дав старт депортації кримськотатарського народу з півострова. Тоді до інших республік СРСР було примусово виселено з рідної землі близько 200 тисяч людей цієї національності. Половина з них втратила життя дорогою через жахливі умови перевезення.

«Депортація, геноцид кримськотатарського народу — це величезна трагедія в історії нашої держави, нашого народу, — означив позицію Володимир Гройсман. — Триває боротьба, кримські татари в Криму позбавлені права на свою культуру й свободу. Все, що пов’язане з цим народом, утискається, людей саджають до в’язниці. Ніхто не міг уявити, що в ХХІ сторіччі це також стане реальністю».

Ще перед початком заходу департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ оприлюднив прем’єрське звернення з нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

«Україна справедливо визнала цю депортацію геноцидом. Українці не з підручників історії знають, що таке геноцид і які травми він залишає в національній свідомості. Це безкінечний біль, який протягом поколінь залишатиметься в народній пам’яті, впливатиме на його культуру і навіть на соціально-економічний розвиток», — ідеться в тексті звернення.

У документі Володимир Гройсман не оминув увагою і сьогодення, маючи на увазі переслідування та цькування кримських татар і активістів на тимчасово окупованому півострові. «Ми ніколи не зрадимо кримськотатарських братів і пліч-о-пліч з ними боротимемося за життя, гідність та свободу наших народів», — наголосив глава уряду.

У нас одна країна і одна Батьківщина. Фото з сайту radiosvoboda.org

Ідеться про вісім мільйонів жертв

Потім ішлося про права та історичну гідність українського народу. Прем’єр запевнив учасників засідання, що уряд впливатиме на пришвидшене будівництво другої черги національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Він має увічнити пам’ять мільйонів невинно загиблих і нарешті «відкрити історичну правду про цю жахливу трагедію українського народу». Завдання глави уряду звучало так: «Дуже важливо, щоб ми мали чіткий календарний план діяльності і чітке усвідомлення, хто за що відповідає. І я б хотів, щоб ми дуже швидко почали реалізацію. Звісно, ми поважаємо думку митців, архітекторів — усіх, хто долучений до цього проекту, але треба рухатися швидко. Десятиріччями цю трагедію замовчували, і наш обов’язок перед усіма поколіннями у минулому і в майбутньому — це зробити».

Питання будівництва меморіального комплексу розглядатимуть ще й наступного тижня. Тоді й ухвалюватимуть необхідні для оперативних дій рішення. «Розтягувати це ще на десятки років ніхто не збирається. Ми зробимо цей меморіал якісно», — впевнено додав Володимир Гройсман.

Він розповів, що керівництво України під час міжнародних візитів та переговорів завжди порушує питання визнання іншими державами Голодомору 1932—1933 років геноцидом українського народу. «Це наша історія, ми хочемо, щоб про ці трагічні часи знали у всьому світі. І надалі докладатимемо зусиль, щоб це відбувалося», — резюмував він.

Спорудження такого меморіалу має увічнити пам’ять 8 мільйонів невинних жертв, із яких 2,5 мільйона — діти. Меморіал зберігатиме історичну пам’ять для майбутніх поколінь.

«Вважаю, що ми як українці маємо докласти всіх зусиль, щоб кожну сторінку нашої багатостраждальної історії, наших трагедій було увічнено, щоб ми завжди пам’ятали те, що відбувалося в історії українського народу, скільки ми зазнали втрат за нашу незалежність, за наше право жити на рідній землі», — поставив крапку на цій темі Прем’єр.

Антрацит вивозити не можна!

Під час заходу міністри підтримали законопроект щодо внесення змін до ст. 38 Лісового кодексу в частині затвердження Санітарних правил у лісах. Він має врегулювати на законодавчому рівні питання, пов’язані із заходами, спрямованими на поліпшення санітарного стану лісів. Окрім цього, документ дасть змогу розподілити повноваження органів виконавчої влади в ухваленні відповідних нормативно-правових актів щодо забезпечення сприятливих умов лісових насаджень. Це й підвищення стійкості, продуктивності деревостанів, і збереження біорізноманіття лісів, їхнє оздоровлення, і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних функцій.

Урядовці ухвалили рішення про ліцензування експорту з України кам’яного вугілля марки антрацит. Постанова має встановити рівновагу на внутрішньому ринку, запобігти неконтрольованому вивезенню антрацитового вугілля і забезпечити ним українські енергогенеруючі підприємства в повному обсязі. Ліцензії видаватиме Мінекономрозвитку за погодженням з Міненерговугілля.