Сьогодні — Міжнародний день інвалідів. Саме 3 грудня 1992 року Генеральна Асамблея ООН установила відзначення дня людей з особливими потребами. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства. Що зроблено для  їхної інтеграції у суспільство?

Останнім часом чимало говорять про безбар’єрне середовище для людей з особливими потребами. Та чи досить доступне нині саме наше суспільство для цієї категорії населення? Щоб розвивати суспільство, в якому панують принципи взаємодопомоги, необхідно відтворювати атмосферу взаємоповаги і толерантності у буденному та культурному житті суспільства. Варто не тільки давати можливість фізичного доступу до об’єктів громадського, культурного життя, а й змінювати сам характер послуг сфери культури та мистецтв з урахуванням потреб і особливостей людей та дітей з інвалідністю. Запроваджувати програми інтеграції дітей, молоді та дорослих з інвалідністю в культурне життя суспільства. Забезпечити культурне життя без бар’єрів.

І це має бути метою тісної співпраці центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями і об’єктами культури та мистецтв.

З цією метою батьківська громадська організація «Співтовариство особливих сімей «Ми разом!» із провідними громадськими організаціями м. Києва, що працюють з дітьми та дорослими з особливими потребами різних нозологій, розробили й подали до департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради проект «Культурне життя без обмежень».

Зміст проекту полягає в багатоступеневій підготовці співробітників закладів культури та мистецтв до прийому особливих відвідувачів, а також в організації груп і сімей з дітьми з особливими потребами.

У рамках проекту передбачені семінари-тренінги для закладів культури та мистецтва про особливості спілкування з людьми з особливими потребами різних нозологій, про форми адаптації послуг закладів культури до відвідувачів з обмеженими можливостями (адаптація приміщень, розміщення експонатів, адаптація екскурсій із врахуванням особливостей всіх категорій людей з обмеженими можливостями). Запропоновано організувати також міжнародну конференцію «Культурне життя без обмежень», у рамках якої зібрати співробітників українських закладів культури та мистецтв, запросити представників таких самих закладів сусідніх держав для обміну знаннями та досвідом у справі адаптації послуг закладів культури для людей з обмеженими можливостями. Крім того, проект передбачає організацію відвідувань закладів культури та мистецтв людьми та дітьми з обмеженими можливостями та консультативну підтримку представників культурно- мистецьких закладів щодо адаптації послуг для їхніх особливих відвідувачів.

Нині вже працює проект «Музей без обмежень» Національного музею Тараса Шевченка, що реалізується з тісною співпрацею з громадськими організаціями міста Києва — ГО «Група активної реабілітації «Крила», ГО «Співтовариство особливих сімей «Ми разом!», ГО «Бачити серцем» та представниками Київського міського центру соцслужб для сім’ї, дітей та молоді. В рамках проекту вже проведено три тренінги про особливості музейних послуг для людей з інвалідністю різних нозологій. Семінари проекту «Музей без обмежень» відвідали всі наукові співробітники та екскурсоводи Національного музею Тараса Шевченка, а також залучилися спеціалісти з декількох інших музеїв міста Києва.

Екскурсоводи Національного музею Тараса Шевченка, які брали участь у тренінгах, уже провели декілька екскурсій для дітей із синдромом Дауна, дітей з аутизмом і навіть для дітей з порушеннями зору. Хлопчики та дівчатка отримали надзвичайне задоволення від спілкування з чудовими творами мистецтва та мали можливість дізнатися про життя Тараса Шевченка та українську культуру загалом.

Ольга ЛАДНА 
для «Урядового кур’єра»

Бізнес з особливими потребами

ПІДТРИМКА. Віталіна Левчук 15 років пропрацювала медсестрою у Сарненській районній лікарні. Втім, маючи інвалідність, із кожним роком відчувала погіршення здоров’я, тож вимушена була звільнитись. І одразу ж звернулася до районного центру зайнятості за підтримкою.

Його фахівці, розуміючи майже безвихідну ситуацію жінки (нині цілком здоровим людям непросто знайти роботу), скерували її на семінар «Як розпочати власну справу?». Після захисту бізнес-плану «Виготовлення й реалізація готових текстильних виробів» вона отримала одноразову виплату допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності. Та зуміла реалізувати свої можливості, працюючи за гнучким графіком, який дає змогу приділити належну увагу власному здоров’ю.

— Цей приклад — лише маленька краплинка в морі людських проблем, — каже директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук. — Утім, якщо до проблем кожного охочого працювати підійти індивідуально, вихід обов’язково знайдеться. І саме на такі підходи орієнтовані наші фахівці. Тому від початку року за сприяння служби зайнятості в області працевлаштовано 441 особу з інвалідністю, це більше, ніж торік. З них 20 людей — на нові робочі місця із компенсацією роботодавцям єдиного соціального внеску, 41 одноразово отримав виплату допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності. Для підвищення конкурентоспроможності громадян цієї категорії на ринку праці проводимо їхнє професійне навчання. Лише цього року таке навчання пройшли 228 осіб, після його закінчення з нашою допомогою отримали роботу 172. Ще близько 100 безробітних з інвалідністю мали тимчасову зайнятість, беручи участь у громадських роботах.

Для фахівців служби зайнятості Рівненщини кожен позитивний досвід повернення інвалідів до активного трудового життя — то звичайна людська радість за відновлену долю.

Інна ОМЕЛЯНЧУК, 
«Урядовий кур’єр»

Повіримо у себе

ФЕСТИВАЛЬ. Фізичні обмеження — не завада для справжнього таланту. Це наочно продемонстрували учасники столичного Фестивалю творчості дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повіримо у себе». Гала-концерт фестивалю відбувся днями у Київському міському палаці дітей та юнацтва. Учасники фестивалю представили свою творчість у 9 номінаціях: вокально-хорова, хореографічна, естрадно-інструментальна, авторська поезія та проза, образотворча, декоративно-прикладна, виконавча, аудіовізуальна, нерукотворне мистецтво.

— У конкурсі взяли участь понад 4 тисячі дітей з особливими потребами з усіх районів столиці. Серед них — непересічні особистості, які мають таланти, що дозволять їм стати відомими не тільки в Україні, а й на весь світ. Ми бачимо, наскільки ці діти внутрішньо багаті, талановиті. І наше завдання — зробити все, аби вони, з огляду на їхній особливий статус, могли відчувати себе повноцінними членами нашого суспільства, бути інтегрованими в дитячий та юнацький світ, який вирує у столиці, — зауважила заступник голови КМДА Ганна Старостенко.

У столиці вже дещо зроблено, аби полегшити життя дітей-інвалідів. Як повідомила прес-служба КМДА, цього року в будинку дитячої творчості встановили пандуси, аби діти на візочках могли без перешкод потрапити до зали і на сцену. А нині столична влада створює умови для того, щоб під час новорічних свят біля ялинки на Софійській площі було комфортно перебувати дітям з особливими потребами. 

Інна МИКОЛАЄНКО 
для «Урядового кур’єра»