Складна ситуація в країні внесла істотні корективи у плани фармацевтичної галузі щодо нарощення обсягів виробництва, продажу та дистрибуції продукції, а також позначилася на зміні вартості препаратів для пацієнтів. Яких заходів вживає профільне відомство, щоб ринок отримав чіткі сигнали до стабілізації, розповів «УК» голова Державної служби з лікарських засобів Михайло ПАСІЧНИК.
— Михайле Францовичу, ви добре знаєте фармацевтичний ринок і з точки зору державного регулювання, і як активний учасник громадської діяльності в минулому. Чи маєте рецепт поліпшення ситуації й для галузі, і, зрозуміло, для споживачів?
— Справді, через окупацію Криму і війну на сході країни плани українських виробників, резидентів, дистриб’юторів, аптечних закладів значно скориговано. Крім того, згідно з даними аналітиків Proxima Research, за підсумками 2014 року порівняно з 2013-м обсяг споживання лікарських засобів — препаратів в упаковках скоротився на 13%. У грошовому виразі обсяг продажу в госпітальному та аптечному сегментах зріс на 11%, а в доларовому еквіваленті спостерігається падіння обсягів продажу на 23%.
Торік відбулася трансформація в каналах постачання лікарських засобів аптекам, оскільки скоротилася кількість великих дистриб’юторів лікарських засобів. Також постачальники змінили умови роботи на передоплату, що для аптек є додатковим джерелом вимивання обігових коштів. Тож аналітики відзначають недопоставку лікарських засобів в аптечні заклади.
Це дуже болючі питання, які ми розуміємо і враховуємо. Безпосередньо вплинути на ціну і контролювати вартість препаратів Держлікслужба не може, бо це не належить до її функцій. Проте нам під силу запропонувати зміни до законодавства, щоб поліпшити умови для ведення бізнесу. Це один з чинників, що впливатиме на зменшення затрат бізнесу та опосередковано — на ціну ліків.
— Що зроблено для зміни умов ведення бізнесу?
— Ще кілька місяців тому ми створили п’ять робочих груп при Держлікслужбі, які мали проаналізувати проблеми в роботі операторів ринку і спільними зусиллями широкого загалу фахівців зняти перепони у нормативно-правовій та законодавчій базі, гармонізувати її з європейською.
Результатом роботи однієї з них стали зміни до ліцензійних умов та врегулювання проблемних питань, які виникають у господарській діяльності аптек та складів, затверджені днями наказом Міністерства охорони здоров’я № 990. Про що йдеться? Скажімо, ще донедавна існувала норма в ліцензійних умовах, яка забороняла зберігання препаратів, що не належать ліцензіатові. Нині, після численних звернень суб’єктів ринку, цю заборону скасовано. Адже вона створювала труднощі, зокрема не давала змоги під час ремонтних робіт передавати ліки для збереження в належних умовах в інші аптеки, а на базі аптечних закладів акумулювати препарати, які надходили як благодійна допомога для наших бійців у зоні АТО. Ці зміни також дають змогу налагодити додатковий канал постачання лікарських засобів від виробників до аптек, що позитивно вплине на своєчасне наповнення аптечних полиць, розширення асортименту і найважливіше — аптеки отримуватимуть ліки за цінами виробників.
За такою схемою нині працює фармбізнес у Європі. Так, за даними експертів Європейської асоціації з логістики та транспортних послуг у сфері охорони здоров’я, у країнах-членах ЄС понад 50% препаратів в аптеки надходять саме так.
Тож від цього виграють усі: пацієнт, аптека, виробник. Для запровадження такої системи виробникам не потрібно вкладати додаткові кошти, щоправда, трохи збільшиться обсяг паперової роботи через супровід більшої кількості угод. Виробники, з якими я спілкувався, зацікавлені в новаціях, адже з появою додаткового каналу постачань в аптеки вбачають кращі можливості для забезпечення попиту в препаратах.
— Деякі представники громадськості свого часу виступали проти цієї норми. На вашу думку, чим це спричинено?
— Гадаю, тут насправді йдеться про виконання замовлень окремого лобі, яке не зацікавлене, щоб на ринку з’явилися додаткові канали постачання лікарських засобів напряму від виробників до аптек. Адже наша новація має привести до зниження вартості ліків в аптеках. Що моє твердження не голослівне, свідчить і те, що в напрацюванні цих змін та їх затвердженні робочою групою брала участь широка фармацевтична громадськість.
— Чи в нинішніх умовах можливе розширення аптечної мережі в селах і містечках?
— Попри складні часи, нині спостерігається позитивна тенденція до збільшення кількості аптек. Так, на 10 лютого 2015 року господарську діяльність з оптової та роздрібної торгівлі провадять 7056 суб’єктів господарювання, що на 4% більше порівняно з аналогічним періодом торік. Нині українці можуть придбати лікарські засоби у понад 22 тисячах аптечних закладів — це значна кількість. Та щоб поліпшити роботу аптечних закладів, у наказ, про який ішлося, внесено важливу норму: оптимізувати вимоги до завідуючих та уповноважених осіб, які працюють в аптеках, розташованих у селищах міського типу, і прирівняти їх до вимог, які актуальні для сільських аптек. Сподіваюся, що це сприятиме розвитку аптечної мережі в невеликих містечках, створить умови для підбору кадрів.
Насамкінець зазначу: Держлікслужба налаштована на створення та запровадження зрозумілих і прозорих правил гри, максимальне зняття непотрібних обмежень у нормативно-правовій базі, дерегуляції підприємницької діяльності. Бізнес, що функціонує у прогнозованому середовищі, зазнає менших ризиків, що позитивно впливає на ціну товару.
Сергій ДМИТРУК
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Михайло ПАСІЧНИК. Народився 1963 року в м. Новограді-Волинському Житомирської області. Закінчив Київський політехнічний інститут та Українську фармацевтичну академію. Працював у Міністерстві охорони здоров’я на посадах заступника державного секретаря, заступника міністра — голови Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення, головного державного інспектора з контролю якості лікарських засобів. Торік його призначили головою Держлікслужби. Кандидат фармацевтичних наук.
Ми в Google+