Те, що у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі начебто підкилимно готують вибори в ОРДЛО на 25 жовтня і тому весь цей клопіт навколо відомої постанови парламенту, віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков назвав міфом і нісенітницею.

«Для виборів потрібен окремий закон. І про це йдеться зокрема в комплексі заходів мінських угод. Саме за окремим законом, ухваленим Верховною Радою на підставі законодавства та Конституції України, а також Копенгагенських стандартів може бути проведено вибори в ОРДЛО після повної деокупації. Після виконання всіх безпекових умов, передбачених комплексом заходів мінських угод», — підкреслив він під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

Ультиматуми нікому не подобаються

Олексій Резніков зауважив: якщо парламентарії зможуть проявити колективну мудрість і ухвалити інше рішення, яке підкреслить сприйняття Україною мінського процесу як безальтернативного майданчика для переговорів, яке підтвердить повноваження української делегації і продемонструє довіру до неї, то воно дасть важливий сигнал нашим західним партнерам і міжнародним посередникам з ОБСЄ. Це розширило б поле маневру для роботи України у Тристоронній контактній групі. Адже постанова де-факто зникне як чинник після 25 жовтня.

«Маю надію, що народні депутати на своїй ділянці нашого спільного фронту проти агресора точно не підведуть. Ця постанова політично дуже правильна. Але суто тактично окремі її положення передчасні. Ця постанова ускладнила ведення переговорів. Нею скористалися наші опоненти для маніпуляцій. Вона значною мірою заблокувала переговорний процес. Зокрема йдеться і про роботу в гуманітарній підгрупі, де готують звільнення майже 100 українських заручників.

Ухвалювати те чи інше рішення щодо зміни чи уточнення цієї постанови — це прерогатива українського парламенту. І про це було наголошено під час останньої зустрічі політичних радників лідерів країн нормандського формату в Берліні. І буде зрозуміло, якщо наш парламент не захоче робити якісь зміни саме до цієї постанови. Бо нікому не подобаються ультимативні умови, тим паче з боку країни-агресора», — цитує слова віцепрем’єра УНІАН.

На запитання, чи правда, весь мирний процес заблоковано лише одним — внесенням змін до постанови Верховної Ради про проведення місцевих виборів, Олексій Резніков відповів: «Головна правда в тому, що наші візаві в переговорах — представники РФ насправді не налаштовані на швидке влаштування миру. Тому вони шукають будь-який привід, щоб маніпулятивно затягувати переговорний процес. Використання тези, що 4-й пункт цієї постанови нібито ставить під сумнів стабільність ведення переговорів, використовується ними під час дискусій у кожній робочій групі. Справді, пункт 4-й, який описує, як мають проводитися вибори в ОРДЛО після деокупації, на сьогодні суперечить пункту 9-му комплексу заходів мінських угод. Бо питання черговості взяття урядом України контролю над кордоном між Україною і Росією та днем проведення виборів записані по-різному».

Віцепрем’єр говорив, що безпечна реінтеграція тимчасово окупованих територій, яка не пошматує країну і не створить нових ризиків, триватиме щонайменше одне покоління. За його словами, у цьому переконує світовий досвід: у Німеччині й нині помітні відмінності між заходом і сходом, хоч минуло 30 років, а стартові умови були інші.

Олексій Резніков знає, як ускладнити існування російському окупаційному режиму: «Щоб наблизити мир і деокупацію, ми маємо реалізувати кращий варіант майбутнього на підконтрольній території Донбасу, в районах, які або пережили війну, або вже понад шість років відчувають її подих. Щоб створити там нову економіку, держава може запропонувати інвесторам — і українським, й іноземним — модель, яка стимулюватиме їх іти на Донеччину й Луганщину, розвивати там бізнес, давати нове життя регіонам. Міністерство розробляє стратегію економічного розвитку Донбасу в 10 містах: від Старобільська до Маріуполя визначаються із зонами пріоритетного розвитку. Передбачаються податкові та митні преференції, страхування військово-політичних ризиків, особливий порядок вирішення спорів на підставі норм міжнародного комерційного арбітражу тощо. Паралельно держава має системно інвестувати в інфраструктуру, і не лише в автошляхи, а й залізницю, водо— та енергопостачання».

Бюджетний процес — за планом

Міністр фінансів Сергій Марченко презентував парламентаріям проєкт державного бюджету на 2021 рік. Документ вчасно подано на розгляд народних депутатів, як вимагають Конституція і Бюджетний кодекс. Він ґрунтується на програмі діяльності уряду й стратегічних цілях, визначених главою держави, реалістичний і збалансований, базується на макроекономічному прогнозі, затвердженому Кабміном у липні цього року, переконував міністр. Макроекономічний прогноз передбачає, що ВВП зросте на 4,6% після очікуваного падіння на 4,8% за підсумками цього року. Інфляція має становити 7,3%, а середньозважений курс національної валюти — 29,1 гривні за долар.

«Витрати на медицину зростуть безпрецедентно — до 4,2% ВВП. Це понад 190 мільярдів гривень у зведеному бюджеті, тобто плюс 57 мільярдів до поточного року. Соціальні витрати буде профінансовано в обсязі 323 мільярди гривень, освіта — 174 мільярди, що на 34 мільярди більше, ніж цьогоріч. З 1 січня мінімальна платня зросте з нинішніх 5000 до 6000 гривень, а з 1 липня — до 6500. Це коштуватиме країні 41 мільярд гривень. Важливо, що це вплине на зарплати медиків, учителів та інших працівників бюджетної галузі. Якщо буде необхідність, то готові на етапі доопрацювання знайти можливості додаткового фінансування програми «теплих» кредитів шляхом перерозподілу за рахунок інших програм», — додав очільник Мінфіну.

Він розповів, що у 2021 році планують покривати бюджетний дефіцит і рефінансувати державний борг за рахунок випуску державних облігацій. У планах — провести збільшення частини державного боргу в національній валюті. Співвідношення державного боргу до ВВП передбачено зменшити з 68 до 64,6%.

Верховна Рада прийняла проєкт головного кошторису країни на наступний рік до розгляду.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»